Тисяча і одна гривня

Навіть безкоштовна освіта коштує грошей — сьогодні «матеріально- технічна» підготовка дитини до нового навчального року обійдеться батькам близько тисячі гривень. Скільки саме — залежить від віку (чим старша дитина — тим дорожче) і від претензій. Але, безсумнівно, ще більших грошей підготовка до нового навчального року коштує міській і районним адміністраціям — їх витрати обчислюються мільйонами. Вчора, поки під стінами Київської міської ради — на шкільному базарі від ЦУМу — батьки з дітьми обговорювали фасони шкільної форми і колiр зошитів, безпосередньо в стінах будівлі на Хрещатику, 36 міська влада намагалася вирішити насущні освітні проблеми.

Проблеми, треба сказати, з року в рік одні й ті самі — дахи, що протікають, облуплені фасади, забита вентиляція і старі підручники. Останню проблему, яка, до речі, знаходиться у компетенції Кабінету Міністрів, а зовсім не міськадміністрації, Київ вирішує своїми силами. І тому ситуація у столиці набагато краща, ніж у регіонах — за словами заступника київського міського голови Віталія Журавського, київські школярі забезпечені книжками на 80%, в той час як інші — лише на 50%. Але все так само учням 8—11 класів не вистачатиме найнеобхідніших підручників — з української мови, української літератури, історії України для 9-го класу, всесвітньої історії, економічної і соціальної географії для 9-го класу, хімії і фізики для 8 класів. Крім того, не вистачатиме вчителів інформатики. 20 вакансій у місті — це багато. Також відчуватиметься нестача вчителів фізики — 10 вакансій, і математики — 7. Середня зарплата шкільного педагога, до речі, не така вже й мала — 1038,37 гривень.

Усього на матеріально-технічне оснащення і ремонт було виділено 72,8 мільйона гривень із запланованих 120,5 мільйонів. Відремонтували 150 дахів, 81 фасад, внутрішні системи тепло- і водопостачання у 302 навчальних закладах. Наступного навчального року навчанням дітей займуться 527 шкіл, а також 557 дитячих садочків. Першокласників буде близько 20 тисяч. До речі, учням початкових класів все ж таки доведеться вивчати новий предмет — «Християнська етика в українській культурі»... Ще з новинок — додаткові ставки для керівників спортивних гуртків (виділено 1,9 мільйона гривень), діти пільгових категорій будуть забезпечені безкоштовними сніданками (361 тисяча гривень), буде куплено одяг і взуття для дітей з малозабезпечених сімей і для дітей, які залишилися без батьківської опіки (1,4 мільйона гривень).

А батькам інших дітей доведеться розщедритися. У задушливих наметах ЦУМу не дуже багато людей — хтось уже встиг скупитися, хтось ще тільки має намір іти за зошитами та шкільною формою. Вибір останньої, якщо чесно, не радує око — невиразне, як для дітей, забарвлення, і дикуваті, як для дорослих дизайнерів, фасони. У кожної школи свої вимоги, але всі вони, на жаль, зводяться до асортименту цих наметів. «Нам треба, щоб форма була або синя, або в синю клітинку, — пояснила мама першокласниці Іри. — Мені не подобаються ці форми не стільки на вигляд, скільки якістю — всi з поліестеру. Але пошити — ще проблематичніше. Нам у «Будинку побуту» так пошили, що й забирати не хочеться. Тож я віддаю перевагу шкiльному базару — щоб прийти і відразу купити». Проте одна з продавщиць запевнила «День», що всі форми хорошої якості, шиються в Україні. Матеріали: вовна, поліестер і віскоза, перевагу наші громадяни віддають вовні і віскозі, хоча й поліестерові форми, запевнила продавщиця, вельми хороші у носінні.

Стосовно цін — одна відповідь: «Дорого, дуже дорого». Конкретніше — близько тисячі гривень. Вартість форми залежить від розміру і комплектації. Ось інформація з кількох узятих навмання цінників: біла блузочка — 50 гривень, малюсінький піджак — 140 гривень, брючки — 122 гривні, велюрова жилетка — 135 гривень, спідниця — 41 гривня, сорочка для хлопчика — 46 гривень, ремінь — 27 гривень, тепла жилетка — 56 гривень, краватка — 15 гривень, метелик — 18 гривень, підтяжки — 45 гривень. Таким чином, комплект для першокласника, вельми, як на автора цих рядків, непривабливий, буде коштувати близько 500 гривень, трохи дешевше — костюм першокласниці, якщо не підсумовувати колготки, що постiйно рвуться. Для старшокласників тільки костюм, брюки і піджак коштують майже 500 гривень. (Уявити собі одягнуту в товар цих наметів старшокласницю просто неможливо, п’ятнадцятирічні дівчата, напевно, все ж купують собі вбрання в інших місцях). Це не враховуючи шкарпеток-трусів- майок і туфель, що продаються тут же, поруч, і які в таких наметах ідуть в середньому по 150 гривень. Додаємо туфлі, і от уже 650 гривень.

Запам’ятавши цю цифру, вирушаємо до намету з канцтоварами. Тут висить список, озаглавлений: «Що треба першокласнику», в якому перераховані практично всі канцтовари, вигадані на сьогоднішній день людством. Вінчає список рюкзак, він же портфель. Дешевий, із тканини, можна купити навіть за тридцять гривень. Добротний — гривень за двісті, хоча є тут і за 795, вибір рюкзаків загалом досить пристойний. Пенал коштує 20 гривень. Шокувала вартість давно не купованих зошитів: 40 копійок — найдешевший, на дванадцять аркушів. Так і захотілося сказати: «А в наші часи...» Головна відмінність від «наших» часів — абсолютна відсутність «простих» зошитів і щоденників, усі з яскравими малюнками і різнокольоровими сторінками. Вибір, знову ж таки, величезний, але навряд чи можливо купити все вказане в списку приладдя менш ніж за двісті гривень. Це — не враховуючи рюкзака. Словом, тисяча гривень — така приблизна ціна першого походу в школу.