Статистика як приклад ксенофобії

За 2018 рік у Криму зафіксовано шість жертв окупаційного режиму, четверо з яких — кримські татари. Про це повідомили представники Кримськотатарського ресурсного центру та меджлісу під час презентації аналізу порушень прав людини в окупованому Криму за 2018 рік.

Член меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер БАРІЄВ і менеджер з комунікацій КРЦ Ельвір САГІРМАН наголосили, що проведення досліджень з питань порушень прав людини в Криму необхідне для об’єктивної оцінки ситуації, що склалась нині на півострові. Зокрема, це хороша доказова база того, що Росія регулярно й систематично порушує права людей у Криму, ігноруючи при цьому рішення Міжнародного суду ООН.

За результатами досліджень, минулого року на окупованому півострові представники окупаційної влади провели 92 обшуки, 75 з яких — у будинках представників корінних кримських татар. «Ця статистика — приклад ксенофобії до корінних жителів Криму. Більшість обшуків пов’язано з буцімто розповсюдженням активістами «матеріалів екстремістського характеру» в соцмережах або підозрами в участі у заборонених на території РФ організаціях. Часто силовики шукають заборонену літературу, зброю та наркотики», — прокоментував Барієв.

Відомо також про 128 випадків затримань і 152 допити, 93 з яких — стосовно кримських татар, а також 206 випадків арештів.

«Протягом року політв’язням неодноразово подовжували строки арешту. Минулого року було зафіксовано 66 випадків нових арештів і 141 випадок подовження строків перебування під вартою», — зазначив Ельвір Сагірман. Зокрема, зафіксовано 492 порушення права на справедливий суд, 50 етапувань та 57 випадків порушень права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я. «Неодноразові порушення останнього зазначеного права зафіксовані у кримінальних провадженнях щодо Веджіє Кашки, українських і кримськотатарських активістів, зокрема також щодо Олега Сенцова, Володимира Балуха, які тривалий час голодували», — розповів Ескендер Барієв.

Загалом у звіті йдеться про «порушення прав на життя і свободу, безпеку та особисту недоторканність», порушення права на освіту, йдеться також про знищення культурної спадщини Криму під виглядом псевдореставрації Ханського палацу, зафіксовано випадки незаконної депортації з півострова й заподіяння шкоди екології, що спричинені масовою вирубкою рослин та чагарників. Зокрема, у звіті йдеться про незаконність з боку Російської Федерації проведення виборів президента Росії в Криму, а також будівництво Кримського моста, проведення заходів, спрямованих на підвищення іміджу РФ, наприклад просування слогану: «Росія — країна можливостей» тощо.

Звіт містить порівняльний аналіз порушення прав людини в Криму протягом 2017 та 2018 років. Так, 2018 року збільшилася кількість обшуків, арештів і порушень права на найвищий можливий рівень фізичного та психічного здоров’я. Щоправда, кількість затримань, допитів та випадків порушення права на справедливий суд дещо зменшилася.