Рік Гетьманату: необхідно засвоїти невивчені уроки

Доброю традицією нашої газети, до слова, підтриманою і читачами «Дня», стало (починаючи від 2009 року) відзначення важливих, знакових подій, фактів, крутих поворотів національної історії, приурочених до певного 12-місячного часового відрізку. Так народились цикли «років» «Дня»; найчастіше вони були присвячені видатним діячам нашої історії, культури, переломним політичним або військовим подіям. Так, 2009 рік був проголошений «Днем» Роком гетьмана Мазепи, 2013 — Роком Володимира Мономаха, 2014 — роком князя Василя Костянтина Острозького (на честь 500-ї річниці битви під Оршею), 2015 — роком Ярослава Мудрого, 2016 — роком 20-річчя «Дня», 2017 — роком Української Революції та 500-річного ювілею Реформації в Європі.

Думається, настав час сповістити наших читачів про те, яким буде наступний, 2018-й рік за версією «Дня». Ми вирішили проголосити його Роком 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського. На це є вагомі причини, назвемо лише деякі з них. Поряд з «чистими» романтиками, яких народжує кожна революція і які теж потрібні історії, ще важливішими для нації є прагматики — державотворці, зосереджені на конкретній, конструктивній праці; без цього немає історичного поступу. Павло Скоропадський, гетьман України (29. 04. 1918—14. 12. 1918) був саме таким лідером. За сім з половиною місяців перебування при владі ним був закладений фундамент багатьох державних інституцій в адміністративній, економічній, військовій, дипломатичній, науковій, культурній царинах. Було зроблено стільки, що в інших лідерів на це пішли б роки й роки. І це в умовах Світової війни, що тривала майже весь період гетьманату, попри помилки Гетьманського уряду, про які теж треба говорити і, головне, аналізувати їх. Друга причина — неймовірно цікаві, потужні люди підтримували гетьмана й стояли тоді поруч із ним: В’ячеслав Липинський, Микола Василенко, Федір Лизогуб, Дмитро Дорошенко... Їхню спадщину теж треба ретельно вивчати. І, нарешті, і зараз багато в чому є актуальною (а то й загрозливою!) «матриця» 1918-го року, і це теж потребує дуже ретельної уваги.

Отже, дорогі читачі, як видається, достатньо причин, аби докладно, може, місяць за місяцем, викладати події 1918-го. Читайте «День» у наступному році!