Новинка книжкової осені

Кожного року до книжкової осені, ми готуємо «інтелектуальний урожай». Бувало, що газета презентувала одну книгу, бувало — по п’ятнадцять, як із серіями «Бронебійна публіцистика» і «Підривна література». А цього року одним з наших проєктів став переклад болгарською книжки «Сестра моя, Софія...». За ці чотири роки, що минули від виходу видання українською мовою, газета «День» встигла видати вже не одну книгу. Водночас ідеї, закладені у «Сестра моя, Софія...», тільки пройшли випробування часом і анітрохи не втратили своєї актуальності й вагомості.

«Історія України і Болгарії — ніби історія двох сестер, розлучених у ранньому дитинстві. Що росли згодом у різних «родинах». Замість того, щоб нам з Болгарією дивитися одна на одну й вивчати, ми дуже довго дивилися на Москву. На ту, яка і хотіла нас розділити...», — зауважує в передмові до книги головний редактор газети «День» Лариса Івшина.

Одразу після виходу книжки читачі підмітили її важливість, відзначаючи у відгуках: «Завдяки таким книгам, як «Сестра моя, Софія...», ми вже можемо зняти інформаційну блокаду з дуже багатьох сфер спільної україно-болгарської історії» (завідувач кафедри історії та культури української мови, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Світлана Богдан). А письменник Володимир Лис метафорично схарактеризував видання так: «Ця книга, мовби птах високого польоту, в якого одне крило — це Болгарія як країна, яку варто полюбити, болгарський шлях у європейському і світовому просторі, а друге — це одвічна спільність, пошуки справді братнього єднання України і Болгарії, розповіді про тих, котрі це єднання, особливо на духовній основі, робили реальністю».

Одна з традицій «Дня» — дбати не тільки про смисли, а й про спосіб їх донесення до читача. Скажімо, коли вийшла книга «Дві Русі» про взаємини України з Росією, то була перекладена російською. Переклад книги «Війни і мир, або Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...» зробив її доступною для польської аудиторії, де вона була тепло сприйнята. Англійською було перекладено і «День і вічність Джеймса Мейса», і «Україна Incognita. ТОП-25». А тепер, нарешті, цей список поповнився і довгоочікуваним перекладом книги «Сестра моя, Софія...».

Над ним працювала група перекладачів, яку очолював відомий болгарський поет, драматург Димитр Христов. Він написав і власну передмову до перекладеного видання, у якій містяться, зокрема, такі слова, які точно передають один з головних імпульсів, закладених у «Сестра моя, Софія...»: «Книга вражає своїм полемічним характером і сміливістю головного послання — позбутися брехні та фальсифікацій політичних доктрин, що завдали кривавих ран і нам, і всьому людству. Це питання про правду: про державу Київську Русь і подальші форми державності та національної самобутності в межах нинішньої України; хто є будівничими і нащадками її культурно-історичної спадщини; хто такі «русичі» і «росіяни» (чи московіти)...».

Димитр Христов назвав появу книги «Сестра моя, Софія...» болгарською  «видатною подією в інтелектуальному просторі Болгарії». Це засвідчує і глибина  висновків, до яких вона спонукає. «І знову запитуємо себе: чи не настав час для болгарських істориків та мовознавців зробити необхідні хронологічні та смислові зміни в тлумаченні та використанні цілого ряду таких понять, як Київське князівство, Русь, русичі, росіяни, Росія, руський, російський та ін., щоб неупереджений читач міг правильно орієнтуватися в історичних та культурних стосунках між двома слов’янськими народами та їхнім внеском, їхнім нематеріальним культурним спадком, їхнім теперішнім духовним, соціальним та політичним розвитком. Болгарська наукова спільнота та наша політична еліта продовжуватимуть вводити в оману себе та інших, якщо і в наступні роки повторюватимуть нав’язані та «затверджені» фальсифікати, плід імперських амбіцій та насильницької або ж рабської залежності», — зазначає Димитр Христов у передмові до книги.

Болгарський переклад книги «Сестра моя, Софія...» виходить за підтримки  Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День», меценатів Олександра Юркова та Віктора Куртєєва. Презентація книги планується на 27 Book Forum, який цьогоріч, нагадаємо, відбудеться онлайн.

А ми тим часом готуємо ще одну книгу, про яку розкажемо окремо, тому що, як зазначає Лариса Івшина, «в наших стосунках з читачем завжди повинен бути елемент приємного очікування».