На знак подяки – овації і... гільзи

Рівненський майстер бойового гопака Петро Велінець разом зі своїми учнями їздили в зону АТО. Вони хотіли підтримати українських військових на Донеччині та Луганщині. Для вихованців школи козацьких єдиноборств «Роксоланія» це вже третя така поїздка. Вони влаштовували виступи у військових частинах, госпіталі, дитячих таборах — босоніж ходили по битому склу, лягали на цвяхи, демонстрували техніку самооборони та інші практики, якими володіли характерники.

«Окрім єдиноборств, я також розповідав деякі історичні аспекти. А ще провів невеличкий майстер-клас із козацькою довбнею — булавою із вагою до 10 кілограмів. Загалом нас приймали дуже радо. Адже те, що демонстрували ми, на сході у новинку. Вперше з учнями в зону АТО ми вирушили у 2014 році. Загалом у такі поїздки беру лише старших. Адже те, що там можна побачити, і не всі дорослі витримають. Це не просто мої вихованці, вони вже й самі інструктори. Наймолодшому з них виповнилося 17 років, якраз коли ми перебували на сході, — розповідає Петро Велінець. — На майстерність вихованців військові реагували оваціями. Жартували лише, чи вміємо ми так добре ходити по мінному полю, як по битому склу, чи знаємо якісь секрети, бо бійцям важко. Нам дарували трофеї — тубуси від «Мухи», осколки від «Градів», гільзи. Також ми відвідали госпіталь. Там, до речі, зустріли земляків, у тому числі й жінку-військову».

Загалом вихованці школи козацьких єдиноборств нерідко свою майстерність демонструють за кордоном, викликаючи і подив, і захоплення. Так, минулоріч Петро Велінець та його учень побували в США. Головним чином для того, щоб подякувати українській діаспорі за підтримку армії. Але окрім цього, вони виступали в Чикаго. «Закордонна поїздка була і на це літо. Нас запрошували в Лос-Анджелес. Але обставини склалися так, що вирушити в цю подорож не вдалося, — пояснює Петро Велінець. — І я дуже задоволений, що ми поїхати в АТО до наших військових. Це було більш потрібно».