Манікюр від «Кульбабки»
У Вінниці працює кабінет, де послуги надають майстрині на візках
Навіть маючи певну кваліфікацію, люди з інвалідністю позбавлені фінансової можливості утримувати себе та свої сім’ї. Без навичок створення підприємств і стартового капіталу для відкриття власної справи вони залишаються поза ринком праці. Виправити ситуацію спробувала Вінницька обласна громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія», ініціювавши проєкт «Кульбабка» зі створення у Вінниці соціального підприємництва. Його першою ластівкою став манікюрний кабінет, де всім охочим послуги надають дівчата, котрі пересуваються на візках.
«Підготовка та відкриття манікюрного салону відбулися за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (проєкту «ПРОМІС») у межах реалізації проєкту «Соціалізація людей з інвалідністю через підприємницьку діяльність у Вінниці», — розповідає голова ГО «Гармонія» Людмила НЕЦКІНА. — В Україні на сьогодні проживають майже три мільйони осіб з інвалідністю, понад два мільйони з них — працездатного віку. Однак, за даними Міністерства соціальної політики, працюють лише приблизно 540 тис. таких людей. Виходить, що люди з інвалідністю залишаються поза ринком праці, навіть маючи певну кваліфікацію. А все зазвичай через те, що роботодавці не можуть запропонувати робоче місце, адаптоване до потреб людини з інвалідністю, і водночас не хочуть нести додаткові витрати на його облаштування».
Манікюрний кабінет розміщений у приміщенні центру реабілітації людей з інвалідністю «Гармонія». Завдяки проєкту його облаштували меблями, необхідним обладнанням та матеріалами: лампами, стерилізатором для інструментів, фрезерами, щіточками, лаками та іншим. Перш ніж запускати соціальне підприємство, для охочих провели курси і три тематичних тренінги: «Як відкрити та вести власну справу», «Ведення звітності» та «Як працювати з клієнтами».
«Професію я опановувала в центрі реабілітації людей з інвалідністю «Поділля», — розповідає майстриня Наталя. — Спочатку працювала з дому, а потім мене запросили до «Кульбабки», бо робота — це не лише заробіток, а й спілкування з людьми. Зараз працюємо з колегою по черзі — один день я, один вона. Крім манікюру, ми робимо ще корекцію брів. Плануємо розвиватися, робити салон комфортнішим і залучати більше клієнтів».
Людмила Нецкіна додає, що частина прибутку «Кульбабки» йде на заробітну плату майстринь, частина — на поновлення матеріалів. У такий спосіб громадські активісти намагаються показати, що людей з інвалідністю можна і треба соціалізувати через підприємницьку діяльність.
