«Кіотський пінг-понг»

На початку року наша держава визнала: з використанням 450 мільйонів євро, отриманих за Кіотським протоколом, не впоралася. Кошти треба було вкласти у розвиток енергозберігаючих технологій. Освоїти всю суму уряд так і не зміг, дійшло до повернення боргу, що трапляється вкрай рідко. Проте днями Кабінет Міністрів вирішив: залишки кіотських грошей підуть на модернізацію вагонів київського метрополітену та гібридні автомобілі «Тойота Пріус» для завершення реформи Міністерства внутрішніх справ. Виявляється, у нас ще є один мільярд гривень «зелених» інвестицій.

Раніше українська сторона неодноразово просила Японію продовжити графіки реалізації проектів і звітність за використання коштів. Чи вважатимуть нас надійним партнером після постійної «гри в пінг-понг»?

У Міністерстві екології та природних ресурсів повідомляють, що частину боргу — 2,5 мільйона євро — повернули ще в лютому. Хоч японська сторона наполягала на значно більшій сумі: 1,3 мільярда гривень і майже 40 мільйонів євро. Щодо решти, як ідеться на сайті міністерства, то цього разу знову вдалося продовжити термін використання коштів.

«Припускають: щоб не повертати боргу, Україна та Японія домовилися про модернізацію вагонів метро з японськими двигунами. Хоча у нас були всі можливості запропонувати альтернативу, зокрема, завершити проекти з утеплення будівель, закупити технології для зменшення викидів, — коментує експерт Національного екологічного центру України Андрій Желєзний. — Загалом історія з кіотськими грошима пішла у невірному руслі. Україна мала показати політичну волю щодо виконання своїх зобов’язань і провести розслідування відкритих кримінальних справ щодо зловживань у цій сфері, але вони гальмуються. Це свідчить про бездіяльність уряду, в тому числі Міністерства екології».