Чкаловський сквер отримає нову назву?

До постаті відомого актора, звісно, ні в кого не виникає заперечень. І його ім’я варто було б увічнити у назвах вулиць, парків чи площ. Але обране місце перейменування стривожило частину киян. Бо у Київраді зареєстрували проєкт рішення «Про перейменування скверу у Шевченківському районі міста Києва». Ідеться про зміну назву Чкаловського скверу — на сквер імені Богдана Ступки. Обговорення триватиме до 18 грудня. Станом на 21 жовтня до нього долучилося лише 50 киян, і 30 з них — за перейменування.

Однак місцеві мешканці, котрі не просто живуть поруч зі сквером, а багато років захищають його від забудови, дотримуються іншої думки. «Ми багато років боремося за наш сквер. Ми усіма правдами і неправдами намагаємося уберегти його від забудови. Рік тому в секретаріаті прем’єр-міністра України був зареєстрований лист за підписами близько сотні видатних киян, серед яких — і чотири Герої України. У листі містилося прохання до прем’єра захистити сквер імені Чкалова від зазіхань забудовників, а також посприяти в перетворенні скверу у сучасний культурно-мистецький простір, перейменувавши його у Письменницький чи Сквер письменників», — описує передісторію місцева активістка Галина Плачинда.

Також вона наводить цитату із листа київської інтелігенції до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля: «Сквер ім. Чкалова — епіцентр літературно-культурного життя України протягом багатьох десятиліть. Адже довкола розташовані так звані «письменницькі» будинки, серед яких відомий усій країні РОЛІТ, де мешкали В. Сосюра, П. Тичина, М. Стельмах, О. Гончар, А. Малишко, М. Рильський, М. Бажан, Ю. Збанацький, відомий в усьому світі правозахисник, дисидент, Герой України М. Руденко. Словом, цвіт українського красного письменства. Наш же сквер варто перейменувати у Письменницький хоча би із поваги до пам’яті тих українських письменників, поетичне слово котрих було обірване енкаведистською кулею. А таких в сучасній історії України — сотні».

Тобто місцева громада підтримує перейменування, але з акцентом на літературну значимість місця розташування скверу. Якщо брати до уваги територіальні фактори, де слушно було б назвати сквер чи площу іменем Богдана Ступки, то більш ближчим до нього є сквер біля Національного академічного драматичного театру ім. Франка, де багато років пропрацював актор, або ж вулиця Марії Заньковецької, де він мешкав. Утім, спочатку варто дочекатися результатів громадського обговорення.

КОМЕНТАР

«Фонд Богдана Ступки готовий бути тієї силою, яка дбатиме за пам’ять про письменників»

Ірина БАТЬКО-СТУПКА голова Благодійного фонду Богдана Ступки:

-23 жовтня в Ккиївському сквері імені Валерія Чкалова відбувся перший день роз’яснювальної роботи щодо перейменування скверу на честь Богдана Ступки. У медіа вже виникла дискусія про те, що частина письменницької громади проти… Основний аргумент – що навколо цього скверу – РОЛІТ. Письменники завжди були в авангарді нашої культури. Їхні життя ставали частиною трагічних зламів, яких за комуністичного режиму пережили чимало мешканців РОЛІТу. Ми добре розуміємо це.

Письменники були жертвою свого часу, вони боролися інтелектом і словом проти тоталітарної машини, яка часто своїм катком розламувала хребти. Дух слова лишався, тож сьогодні в пам’яті української культури існують імена батьків нинішніх мешканців РОЛІТу, які хотіли б, щоб сквер набув назви «Письменницький»…

Дивіться, проте, у які «ножиці» ми ризикуємо втрапити. Перейменування скверу на честь Богдана Ступки відбувається в рік, коли актор відзначив би своє 80-річчя. Все своє життя він віддав служінню сцені, а по суті, СЛОВУ, яке лунало зі сцен театрів або ж кіноекранів. Богдан Ступка умів привертати увагу до літератури. Його прочитання поезії «Крила» мешканки будинку на вулиці Олеся Гончара, 52 – славетної Ліни Костенко — стало хрестоматійним і знаковим для нашої літератури.

Нагадаю, що у вересні цього року в дворику на Богдана Хмельницького відбулося відкриття меморіальної дошки усім письменникам РОЛІТу. Так от, якщо бути чесними, то це відкриття дошки мало б відбутися значно раніше. І якщо бути геть чесними, то такі ідеї нуртували в будинку ще на початку 1990-х рр. Тоді мешканець РОЛІТу, син трагічної постаті української літератури Івана Микитенко – Олег Іванович Микитенко шукав можливості встановити дошку усім репресованим письменникам РОЛІТ.

Проте владні кабінети часом відчиняються зі скрипом або й не відчиняються. І ця важлива ініціатива реалізована аж у 2021 році, за рік після того, як Олега Микитенка не стало на нашій українській землі.

Такі ініціативи щодо захисту письменницької аури в РОЛІТі — правильні, і це потребує цілковитої підтримки. Проте важливо, щоб була інституція, яка буде захищати пам’ять про письменників, які поклали життя на вівтар країни, котра переживала трагічні віхи в ХХ ст.

Фонд Богдана Ступки готовий бути тієї силою, яка дбатиме за пам’ять про письменників. Але ми просимо також ушанувати легендарного актора, який об’єднував письменників і режисерів, акторів і музикантів.

Богдан Ступка — потужна постать, у силовому полі якої імпульс до об’єднання культури. Ми захистимо сквер від можливих рейдерських атак від корумпованих забудовників. Ми с творимо в сквері місця пам’яті – тобто місяця сили, де буде розповідатися про трагічні сторінки минулого й про долі мешканців РОЛІТ.

Сьогодні ми просимо не сприймати наш намір вороже, як афронт чи вияв неповаги, а зрозуміти, що письменників і пам’ять про трагічні історії письменницького минулого потрібно оберігати. Ми маємо силу це робити, а саме ім’я Богдана Ступки стане захисним оберегом для скверу, який, по суті, залишатиметься Письменницьким і Мистецьким. 

Нагадаємо, у щойно опублікованій статті про Олександра Ройтбурда письменник Сергій Жадан написав: «Можливо, це найпечальніше — про наших художників, співаків та поетів ми починаємо говорити без стриму та замовчувань, щойно вони відходять, щойно зникає можливість якоїсь зворотної репліки з їхнього боку, щойно двері за ними зачиняються». Може, час об’єднуватися, поки є нащадки славетних діячів культури, котрі готові створити спільний силовий простір культури, пам’яті, поваги до слова й до легендарного актора, який жив Словом і робив усе, щоб підтримувати багатьох письменників. Чи ми досі готові ворогувати й ставати по різні сторони барикад, чи час підтримати ті ініціативи, які породжені моментом історії — ювілейною датою, яка допомогла нам дійти згоди щодо перейменування скверу на честь Богдана Ступки. Ім’я Богдана Сильвестровича допоможе зберегти саме повагу до минулого цієї місцини, яка живе словом!