Зовнішня політика vs запит суспільства

Результати опитування під назвою «ДИПЛОМАТІЯ 2021: пріоритети влади, очікування суспільства», яке було здійснено на замовлення Центру «Нова Європа» і представлено днями громадськості, підтвердило з одного боку сталість підтримки більшістю українцями європейського вектору руху України попри відсутність перспективи членства в ЄС, а з іншого — підкреслило зв’язок між ефективністю зовнішньої політики нашої країни і підтримкою суспільства. До такого основного висновку дійшли експерти під час обговорення результатів опитування, яке було здійснено  Центром «Нова Європа» у партнерстві із зовніньополітичним відомством України.

«ВІТЧИЗНЯНА ДИПЛОМАТІЯ МАЄ ПРІОРИТЕЗУВАТИ ЗДОБУТТЯ НОВИХ РИНКІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ»

Розповідаючи про пріоритети, перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий відзначив, що на перше місце українці поставили економічну дипломатію, вважаючи, що вітчизняна дипломатія має пріоритезувати здобуття нових ринків для українських виробників. 45,3% визначили цей напрямок як найбільш пріоритетний, підкреслив він. За його словами, другим пріоритетом українці вважають розвиток стратегічних партнерств України, зокрема зі США, Великою Британією, Німеччиною, Францією, Канадою, Польщею (42,9%) і на третьому місці  — інтеграцію до ЄС (42,5%).

Досить цікавими виявилися відповіді українців щодо питання, який поринцип має домінувати у зовнішній політиці України: прагматичний чи цінністним. І найбільша група опитаних (37,7%) згуртувалась навколо відповіді «необхідно шукати баланс двох підходів», відзначив заступник директору Центру «Нова Європа». І за демократичний підхід виловилось 29,6% українців і відповідно за меркантильний — 25,74%.

«ЗА ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В ЄС  ВИСТУПАЄ 66,63% УКРАЇНЦІВ, А В НАТО  — 48,42%»

Що стосується підтримки курсу України на Захід, то 44,35% опитаних хочуть аби Україна було членом і ЄС, і НАТО. При цьому, підкреслив Солодкий, за членство України в ЄС  виступає 66,63% українців, а в НАТО  — 48,42%.

Заступник директора ЦНЄ звернув увагу на те, що українці вважають важливим продовжувати проєвропейські реформи попри відсутність перспективи членства в ЄС, За його словами, 69% респондентів вказали на важливість єврореформ, тому що вони потрібні передусім Україні, а також тому, що в країни немає іншого вибору.

ПРО ІНДИКАТОРИ УСПІШНОСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

При цьому індикаторами успішності євроінтеграції, на думку українців, є покращення економічної ситуації, зростання добробуту людей (40,66%). Для 34,41% українців важливо, щоб боротьба з корупцією приносить резуьтати, а для 29,34% — поява нових робочих місць, відзначив Солодкий.

Інціатори опитування запитали українців, що має робити Україна аби стати членом ЄС. Переважна більшість респондентів (55,19%) вважає, що країна має передовсім знищити корупцію, (31,8%) суттєво покращити економічну ситуацію і (9%) відновити територіальну цілісність.

ОЧІКУВАННЯ СУСПІЛЬТСВА ВІД США І ЄС

Серед українців немає одностайності щодо очікувань України від США після президентських виборів відзначив перший заступник директора ЦНЄ. За його словами, до першої п’ятірки очікувань увійшли надання безпекових гарантій (26,33%), активніша роль у переговорах з Росією задля припинення війни на Донбасі і повернення Криму (24,79%), фінансова підтримка (24, 34%), нові санкції проти Росії (21,66%), більший тиск на українську владу в питання реформ (18,34%).

Схожа ситуація виявилась і щодо очікування українців від ЄС. У першу п’ятірку увійшли наступні очікування: стимулювання приходу інвесторів та створення робочих місць в Україні (20,59%), надання Україні перспективи членства в ЄС (19,68%), полегшення доступу українських виробників на свій ринок (18,55%), збільшення можливостей для легального працевлаштування українців в ЄС (17,32%), більший вплив на українську владу для проведння реформ (16,79%).

ЛІДЕРОМ СУСПІЛЬНИХ СИМПАТІЙ В УКРАЇНІ ВИЯВИЛАСЬ АНГЕЛА МЕРКЕЛЬ

Цікавими виявились також результати опитування щодо довіри до лідерів. Лідером суспільних симпатій в Україні виявилась Ангела Меркель. Майже 60% українців вказали, що скоріше або повністю довіряють канцлерці Німеччини. Тимчасом Олександ Лукашенко опинився на четвертому місці після Анджея Дуди і Еммануеля Макрона. І водночас найбільше не довіряють респонденти Владіміру Путіну — 72,45%.

«Більшість українців виступають проти поступок Росії у питанні врегулювання конфлікту на Донбасі»

Окремий блок опитування стосувався російської агресії. І тут важливим, підкреслив перший заступник директора ЦНЄ, є те, що більшість українців виступають проти поступок Росії у питанні врегулювання конфлікту на Донбасі. Зокрема 58,4% респондентів не вірять, що Росія припинить свою агресивну політику щодо України, якщо та відмовиться від прагнення приєднатися до ЄС і НАТО.

Результати опитування показали, що 36,77% українців виступає за повернення України до активного просування ідеї про розгортання миротворчої місії ООН на всі території Донбасу, а ще 22,7% також підтримує цю ідею, але з різницею, деякими поступками, щоб зокрема дозволити розміщення миротворчів тільки на лінії розмежування.

Окрім того, 34,01% респондетів вважає, що Україна має вимагати від Росії компенсації за завдану шкоду, щоб направити ресурси на відбудову Донбасу.

29,37% опитаних висловили думку, що відбудова має відбуватись за рахунок міжнародної допомоги і 24,3% виступає за те, щоб Україна орієнтувалась на власні сили.

«32,78% опитаних підтримує ідею створення окремого міжнародного майданчика для повернення Криму»

Що стосується Криму, то, за словами Солодкого, в українців немає одностайності відносно того, який шлях є найбільш перспективним задля повернення півострова. 32,78% опитаних підтримує ідею створення окремого міжнародного майданчика (на кшталт Нормандсього формату) для повернення Криму. Тим часом 26,85% респондентів підтримує пропозицію відновлення торговельно-економічних, культурних, освітніх зв’язків з тимчасово окупованим Кримом. Понад 20% виступає за нарощування військово-морської присутності України та держав-партнерів в Азовському та Чорному морях, а також забезпечення ефірного мовлення на всю територію тимчасово окупованого півострова.

32,06% українців вважають, що знадобиться не менше десяти років для повернення окупованого півострова. 15,27% вірять, що це можливо упродовж наступного десятиліття, 10,94% вірять, що це може статися упродовж п’яти років.

Цікавим були відповіді українців на запитання: з чим найбільше асоціюють Україну європейці? І такими трьома асоціаціями виявились  бідність/зубожіння, війна з Росією/війна на Донбасі, корупція.

Тим часом у країнах ЄС (Німеччині, Франції, Польщі та Італії) на першому місці — війна/конфлікт з Росією, бідність/безробіття, імміграція/сезонні робітники.

«Головною лишається тема протидії російській агресії, а також запуск кримської платформи, як нового елемента»

Розпочинаючи дискусію щодо даного опитування, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який ознайомився з цією роботою до її публікації, зазначив, що це дослідження допоможе в нашій роботі і відомство буде використовувати його у роботі з послами. «Дипломатія еволюціонує від алхімії як таємного знання до хімії як науки на основі даних. Доповідь  ЦНЄ «Дипломатія 2021» є саме таким важливим внеском у цю еволюцію дипломатії в наступному році», наголосив він.

Щодо думки українців про поєднання цінностно-прагматичного підходу при ухваленні зовнішньополітичних рішень, міністр зазначив, що легко говорити про цінності, коли в тебе добре заповнені кишені і ви в безпеці. «Якщо цього немає, то треба включати долю прагматизму» — підкреслив Кулеба, додавши, добре, що Меркель, а не Лукашенко стали суспільних симпатій укранців.

Главу зовнішньополітичного відомства приємно здивували те, що більшість українів виступають проти поступок Росії у врегулювання конфлікту на Донбасі. «Це зміцнює переговорну позицію України щодо вирішення цього конфлікту», підкреслив він.

Говорячи про пріоритети на 2021 рік, Кулеба що головною лишається тема протидії російській агресії, а також запуск кримської платформи, як нового елемента протидії агресії РФ.

«МИ БУДЕМО СЕРЙОЗНО ПРАЦЮВАТИ НАД ТИМ, ЯК ПІДВИЩИТИ ВЗАЄМОДІЮ ІЗ ЗАКОРДОННИМИ УКРАЇНЦЯМИ»

Зважаючи на те, що 2021 рік буде роком Закордонного українства, ми будемо серйозно працювати над тим, як підвищити взаємодію із закордонними українцями, — відзначив міністр.

Окрім того, додав він, відомство сподівається, що наступного року аналітичні напрацювання щодо Африки будуть втілюватися у життя, а також будуть нові відкриття у розвитку відносин з країнами Азії та Латинської Америки.

«Я хочу, підкреслив Кулеба, щоб дипломатія не відривалась від народу, і продовжила просування України в європейський правовий і культурний простір, використовуючи інтеграцію в ЄС і НАТО, а також створювала нові мережива, що зв’язують нашу країну з Європою».  Одним таким мереживом міністр назвав Люблінський трикутник і додав, що намагатиметься створювати нові мережива, які вплітали б Україну в Європу.

За його словами, інтригою наступного року стануть відносини України зі США, в результаті чого наше партнерство посилиться і поглиблиться.

«НІМЕЧЧИНА ГОТОВА ДО ДОВГОТРИВАЛОЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПАРТНЕРСТВА З УКРАЇНОЮ»

Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен висловила задоволення, що українці хочуть бачити у Німеччині стратегічного партнера. «Наші пріоритети, додала вона, зокрема, що стосується боротьби з корупцією збігаються пріоритетами України. І з нашого боку, наші відносини є стратегічними, це підтримка територіальної  цілістності України, покладення краю війні на Сході України і знайти щось нове, аби хоч на крок просунутись до миру».

За її словами, Німеччина готова до довготривалої взаємодії та партнерства з Україною.

«Ми хочемо продовжити глибоку співпрацю у реформуванні України, зокрема у сфері децентралізації, судочинства, сільського господарства. Ми хочемо, щоб сільське господарство України було більш ефективним і більше української сільськогосподарської продукції продавалось за кордон», наголосила посол.

І зокрема вона звернула увагу на необхідності поліпшення інвестиційного клімату, щоб більше німецьких компаній могли приходити в Україну з інвестиціями.

«ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА МАЄ СПИРАТИСЯ НА АРГУМЕНТОВАНИЙ ЗАПИТ СУСПІЛЬСТВА»

Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко звернув увагу на те, що фактично результати опитування ініціюють правила, зокрема ставлять питання, що зовнішня політика має спиратися на аргументований запит суспільства. За його словами, опитування показало, що європейський і західний напрямок залишаються актуальними для українського суспільства. «І досить сталі результати опитувань підтримки українцями цього напряму, підкреслив Сушко, мають бути дороговказом для української політичної еліти і питання може лише стосуватися змісту, деталей, як реалізувати на практиці інтеграцію України в ЄС і НАТО».

Водночас він звернув увагу на шкідливість поширення очікувань, що конфлікт між Україною та Росією може бути вирішено швидко: тільки треба сісти за стіл і буде вирішено. «Треба бути свідомим, що це конфлікт ідентичностей і відповідно для його вирішення можна рукхатися лише шляхом мінімізації ризиків», підкреслив Сушко.

Завершуючи дискусії Директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук наголосила, що мета нинішнього обговорення данного опитування, спільними зусиллями зробити так, щоб українська дипломатія стала більш ефективною, якісною і зрозумілою, і водночас мала підтримку у світі та в Україні.