Ще раз про русофобію, або Як перетворити поразку на перемогу

Те, що російські спортсменки вперше не змогли взяти золото на Олімпіаді в індивідуальному та командному багатоборстві у художній гімнастиці, зведено кремлівськими пропагандистами в ранг національної трагедії. Росіяни звикли до ще радянського домінування в цьому виді спорту на світовій арені. А тут така неприємна сенсація, та ще подвійна. Президент Всеросійської федерації художньої гімнастики (ВФХГ) Ірина Вінер-Усманова, дружина простого російського доларового мільярдера Алішера Усманова, одразу після того як росіянка Діна Аверіна програла 0,150 бала ізраїльтянці Ліной Ашрам в індивідуальному багатоборстві, заявила, що в міжнародній федерації "було пряме завдання" зупинити гегемонію російських гімнасток на Іграх в Токіо. А після того, як російські гімнастки Анастасія Близнюк, Анастасія Максимова, Ангеліна Шкатова, Анастасія Татарева та Аліса Тищенко посіли друге місце у фіналі командного багатоборства, поступившись збірній Болгарії, Вінер-Усманова спалахнула гнівною тирадою: «Я вчора ще сказала, що це трапиться, тому що вже на відбіркових змаганнях було зрозуміло, що тягнуть Болгарію, що гегемонію Росії потрібно зупинити. Так, до речі, було написано на сайті міжнародної федерації. І це було пряме завдання до того, що було вчора. Діна Аверіна стала просто героєм інтернету, соцмереж і підняла патріотичний дух нашої країни після того, як її прибрали нахабно після вправи, де вона не зробила помилок, а оцінку виставляли більше п'яти хвилин». Ірина Олександрівна стверджувала, що «ще півтора місяця тому на чемпіонаті Європи російська збірна обійшла болгарську, але вже на Олімпіаді судді «моментально зробили різницю, хоча м'ячі у них набагато слабкішы». Цікаво, як вона собі уявляє цю «всесвітню змову» проти Росії? Ймовірно, збирається група високопоставлених міжнародних спортивних чиновників, без участі росіян, звісно, на чолі з президентом МОК Томасом Бахом і вирішує: на Олімпіаді в Токіо треба обов'язково засудити російських гімнасток і за будь-яку ціну позбавити їх цілком заслуженого золота. Далі йде відповідна вказівка Міжнародній федерації гімнастики, до речі, найстарішій федерації у світі, яку зараз очолює японець Морінарі Ватанабе, про те, щоб був підібраний відповідний склад суддів на олімпійських змаганнях з художньої гімнастики і щоб судили вони так, щоб обов'язково позбавити російських спортсменок золотих медалей. Зрозуміло, вся ця змова розгортається в таємниці від російських представників у Міжнародній федерації гімнастики. Є, щоправда, варіант, що вони в курсі змови, але всі, як один, вирішують зрадити інтереси Росії й дозволити проклятим піндосам засудити Діну Аверіну і команду російських художніх гімнасток. Однак такий варіант російськими пропагандистами не розглядається, тому що кидає тінь на керівництво російського спорту і, зокрема, на саму Ірину Вінер-Усманову - чому, мовляв, зрадників вчасно не викрили? Але, з іншого боку, подібна змова навряд чи могла відбутися без відома Томаса Баха. А тут Ірина Олександрівна суперечить своїй же власній версії «всесвітньої змови», закликаючи: «Треба писати не в міжнародну федерацію, а Томасу Баху». Проте Олімпійський комітет Росії в МОК писати остерігся, а надіслав запит з приводу суддівства в художній гімнастиці на Іграх в Токіо керівництву Міжнародної федерації гімнастики. Імовірність задоволення як цього запиту, так і можливої скарги в МОК дорівнює нулю, і Вінер-Усманова, так само, як інші російські спортивні функціонери, це чудово знає.

Подібну картину того, що відбувається в художній гімнастиці на Олімпіаді в Токіо в усьому іншому світі абсолютно справедливо вважають гарячковим маренням. Але біда в тому, що в подібну «теорію змови» вірить не лише значна частина росіян, а й уся російська еліта на чолі з президентом Володимиром Путіним. Тому й істерика у зв'язку з втратою Росією двох золотих медалей у художній гімнастиці почалася неабияка. Справа не тільки в тому, що як раз цих двох медалей не вистачило збірній Олімпійського комітету Росії, щоб потіснити збірну Великої Британії й піднятися з п'ятого рядка на четвертий в неофіційному командному заліку. Істотно важливіше те, що ще в СРСР десятиліттями культивувалася всенародна любов до художньої гімнастики (не в тому сенсі, що мільйони дівчаток і дівчат закликали йти займатися художньою гімнастикою, а в тому сенсі, що десятки й сотні мільйонів закликали вболівати по телевізору за радянських гімнасток). Тому перший за 25 років програш російських гімнасток на Олімпіаді й сприймається російською публікою настільки трагічно. Але ще більш засмученими виглядають спортивні функціонери та високопоставлені пропагандисти. Маргарита Симоньян висловилася першою: «Які ж космічні тварюки. Я більше не дивлюся Олімпіаду. Ніяку. Тьху». І, ймовірно, з санкції з Кремля Діна Аверіна заявила, що вважає себе переможницею Ігор в індивідуальному багатоборстві з художньої гімнастики на Олімпійських іграх в Токіо: «Моя совість чиста. Я досі, здається, сподіваюся, що виграла. Я пройшла чисто й без втрат усі чотири види. Я вважаю, що виграла. Я засмучена сріблом. Я зрозуміла, що в мене є шанс після того, як суперниця втратила стрічку. Якщо я виконаю чисто, я мала завоювати золото, суддівство було несправедливим, зрозуміла це одразу. Як знизили оцінку, далі пішло-поїхало». Її підтримала заслужений тренер СРСР Тетяна Тарасова, причому у виразах вона не стримувала себе: «Судді - тварі! Це свавілля! Чому на Олімпіаді судді змінюють оцінки? Ми знаємо, що наші дівчата - найкращі. Але нам щось треба робити. Судді не хотіли, щоб у нас була золота медаль! Це просто неподобство». А потім на російських телеканалах почалася справжня пропагандистська вакханалія, і тема російських гімнасток, яких нібито засудили, стала однією з головних тем. І коли дворазова чемпіонка Європи в командному заліку з художньої гімнастики Ляйсан Утяшева, наважилася похвалити Ліной Ашрам. «Браво. Уперше в історії вирвала для своєї країни перемогу, не здригнулася ні на секунду», на неї обрушився гнів російських уболівальників. І тон задала не хто-небудь, а сама Аліна Кабаєва. Ось тут-то й собака зарита! Аліна Маратовна знаменита в першу чергу не тим, що є Олімпійською чемпіонкою 2004 року з художньої гімнастики в індивідуальному багатоборстві, і навіть не тим, що 2001 року отримала дворічну дискваліфікацію за вживання допінгу. Її близькі стосунки з Володимиром Путіним давно вже є секретом Полішинеля. А тому Володимир Володимирович сприймає художню гімнастику як приватну, можна сказати, сімейну справу. І напевно надзвичайно розгнівався через те, що російські гімнастки залишилися в Токіо без золотих медалей. Ось тепер чиновники й пнуться зі шкіри, щоб довести, що росіянок засудили, а вони, спортивні функціонери, тут не винні. Утім, пояснювати невдачі радянських, а потім російських спортсменів упередженим суддівством повелося ще з радянських часів, причому не лише в художній гімнастиці, а й у фігурному катанні, футболі, хокеї й багатьох інших видах спорту. Кабаєва дала гнівну одповідь Утяшевій: «Хотілося б зауважити, що вона ніколи у своїй спортивній кар'єрі не приносила своїй країні золотих медалей в особистому багатоборстві. Ні на рівні європейської першості, ні на чемпіонаті світу, ні тим паче на Олімпійських іграх. Не зайвим буде зазначити, що в багатоборстві вона не була навіть чемпіонкою Росії. Тому коментувати ганебне й несправедливе суддівство щодо нашої спортсменки на Олімпійських іграх в Токіо та позбавлення її золотої медалі Утяшева не має ніякого права».

Але чи справедливими є російські нападки на суддівство? Звичайно, в художній гімнастиці суддівство - річ вкрай суб'єктивна, його критерії поступово змінюються, і того, що вчора ще здавалося достатнім для перемоги, сьогодні вже може не вистачити. Ось і чемпіонка в стрибках з 10-метрової вишки на Олімпійських іграх 1976 р., а нині спортивна журналістка Олена Вайцеховська закликає не робити трагедії з програшу російських гімнасток: «За теорією великих чисел, жодна серія не може тривати вічно. Зокрема й переможна. Зокрема й гімнастична, хоча якщо б хтось заїкнувся до початку ОІ, що Росія може залишитися в багатоборстві без золота, підняли б на сміх, а то й на вила. Чому це сталося? Засудили? Не сказала б. І Діну й Арину Аверіних судили жорстко, але все це було в рамках дозволеного. Ізраїльтянку судили м'якше? На мій погляд, так, що теж вкладається в рамки неписаних правил. З погляду розвитку виду спорту жодна міжнародна федерація не зацікавлена в гегемонії однієї країни. Узагалі жодна. Це стосується й російського синхронного плавання, й китайських стрибків у воду, й художньої гімнастики. Просто до початку ОІ ми в принципі не допускали, що Ліной Ашрам виявиться здатною прийти й забрати золото. А вона виявилася здатною. Вона взагалі опинилася в Токіо на такому піку, який у ізраїльтянки не можна було передбачити. Можна мільйон разів зі мною не погоджуватися, але Ліной не працювала на килимі - цього взагалі не було видно. Вона просто танцювала там, де танцюється, і літала там, де літається. А в цьому випадку судді не скупилися. Вони точно так само потрапляють під враження від неможливого й насипають від душі». Але її голос у Росії мало хто почує. Зараз пропагандисти напередодні вересневих виборів терміново намагаються поразку перетворити на перемогу - на доказ того, що у світі як і раніше панує русофобія. І обдурена телепропагандою частина російської публіки цьому охоче повірить.