Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Північний вимір»

Україна сподівається на візове спрощення з ЄС при фінському президентстві
05 липня, 00:00
ПРЕЗИДЕНТ ЄВРОКОМІСІЇ ЖОЗЕ МАНУЕЛ БАРРОЗУ ПОБУВАВ ЦИМИ ДНЯМИ У ФІНЛЯНДІЇ, АБИ ДОВІДАТИСЯ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЛАНИ ГЕЛЬСІНКІ / ФОТО РЕЙТЕР

Фінляндія з 1 липня почала головування в Європейському Союзі. У програмі головування акцент поставлений на чотири головні напрями: майбутнє ЄС, конкурентоспроможність, міжнародні відносини та внутрішня політика, а також питання юстиції.

Як розповів прем’єр-міністр Фінляндії Матті Ванханен, майбутнє ЄС передбачає вирішення питань про долю конституції спільноти та її розширення. До цього часу 15 із 25-ти країн-членів ЄС ратифікували конституцію. Після негативних результатів референдумів у Франції та Нідерландах понад рік тому у Фінляндії, як і в інших країнах-членах ЄС, які не встигли ратифікувати конституції, процес був тимчасово «заморожений».

За словами Ванханена, Фінляндія збирається зробити все можливе для просування в цьому питанні в період свого головування. «Зараз ми потребуємо того, щоб підвищити популярність ЄС і довіру до справедливості й ефективності Євросоюзу в очах громадян. І для цього ми повинні використати реальні справи, а не гасла. У цьому напрямі Фінляндія збирається діяти в період свого головування», — наголосив прем’єр.

Що стосується процесу розширення ЄС, то консультації з цього питання планують провести в грудні. У період головування Фінляндії повинні бути визначені основні етапи й терміни в процесі вступу до ЄС для Болгарії та Румунії. Крім того, будуть продовжені переговори з Туреччиною та Хорватією і розгляд ситуації загалом на Балканах. На думку глави фінського уряду, великі труднощі можуть виникнути з Туреччиною, насамперед через її відносини з Кіпром і невиконання поставлених перед нею умов. «Майбутньої осені з Туреччиною можуть виникнути справжні проблеми. Ми були б, звісно, дуже розчаровані, якби переговори довелося перервати під час нашого головування в ЄС», — сказав Ванханен. Разом із тим він наголосив, що ЄС не повинен встановлювати для членства якихось безумовних кордонів і повинен оцінювати держави-кандидати за їхніми заслугами. «У далекій перспективі я бачу, що всі балканські країни увійдуть в ЄС, у тому числі Албанія», — додав Ванханен.

А чи може Україна розраховувати на членство в ЄС хоч і в далекій перспективі? У принципі все залежить не стільки від фінського головування. Хоча Гельсінкі завжди прихильно ставилися до євроінтеграційних намірів Києва. Наприкінці минулого місяця комісар із питань розширення ЄС Оллі Рен заявив, що Брюссель не має наміру змінювати критеріїв вступу до Євросоюзу. Він звернув увагу на три головні висновки, з огляду на які Єврокомісія і проводитиме розширення. По-перше, це історичне значення розширення ЄС для безпеки, стабільності та процвітання Європи. По-друге, незмінність критеріїв вступу. «Це підтверджує наш загальний порядок денний щодо розширення, який становлять країни Південно-Східної Європи: Болгарія та Румунія, Туреччина та Хорватія, а також Південно-Східні Балкани». Третім висновком стало визнання того, що розширення не може суперечити здатності ЄС до успішного функціонування. Усі аспекти розширення Європейська Рада обговорить у грудні поточного року. Пан Рен пообіцяв, що трохи раніше, в жовтні — листопаді 2006 року Комісія підготує стратегічний документ, де розглянуть усі суперечливі питання розширення, зокрема й значення «поглинальної здатності», яку багато хто називає перешкодою для України на шляху вступу до ЄС.

У Міністерстві закордонних справ України сподіваються, що під час головування Фінляндії у Європейському Союзі буде реалізований План дій Україна — ЄС, а також буде завершений переговорний процес із питань спрощення візового режиму між Україною та країнами ЄС. Начальник прес-служби МЗС України вчора висловив надію на те, що досягнення цих результатів пройде за результатами 10-го саміту Україна — ЄС, що відбудеться восени цього року в Гельсінкі. «За результатами цього форуму Україна сподівається досягнути конкретних результатів, які будуть закріплені в тексті «Загальної політичної декларації», — сказав дипломат. Разом із тим В. Філіпчук зазначив, що Україна також сподівається на досягнення результатів у процесі підготовки угоди про створення зони вільної торгівлі.

Чи справдяться ці очікування? Певною мірою про це стане відомо вже сьогодні під час виступу прем’єр-міністра Фінляндії в Європейському парламенті. Він має намір офіційно оприлюднити пріоритети Фінляндії під час головування в ЄС.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати