Карантин і «французький спосіб життя»

За кількістю померлих від коронавірусу COVID-19, а ця цифра становить 29 111 на 6 червня, Франція посідає п’яте місце. А за кількістю інфікованих 12-те з показником 153 055, причому вилікувалося від коронавірусу понад 70 тис. французів.

Минулого вівторка у Франції люди знову змогли піти в ресторани і бари, щоправда, не без обмежень: у Парижі власники закладів можуть приймати відвідувачів лише на відкритих терасах. Між столиками має бути відстань як мінімум один метр. У кожного району країни є своя колірна градація, що відображає ситуацію з кількістю захворілих коронавірусом. Найблагополучнішими вважаються території, яким присвоєно зелений колір, а найнеблагополучніші позначаються червоним. На мапі Франції районів із червоним кольором, більше не залишилося.

«День» звернувся до посла Франції в Україні Етьєна де Понсена з проханням розповісти, як Французька Республіка намагалася приборкати пандемію коронавірусу, які заходи вживав для цього уряд.

«ВЖИТІ УРЯДОМ ЕКОНОМІЧНІ ЗАХОДИ МАЛИ АМБІЦІЙНИЙ І СЕРЙОЗНИЙ ХАРАКТЕР»

— Уряд вдався до комплексу заходів. Передусім ішлося про заходи санітарного характеру у вигляді жорсткого режиму ізоляції, який тривав із 16 березня по 11 травня. Такі жорсткі заходи передбачали заборону виходити з помешкання протягом однієї години на день, за умови отримання необхідного дозволу. Тобто все було доволі жорстко  регламентовано, і поступово з 11 травня країна почала вихід з цього режиму.

До того ж вжиті урядом економічні заходи мали амбіційний і серйозний характер. Йдеться насамперед про запровадження доволі унікальної системи компенсації часткового безробіття працівникам, які вимушено перебували в цьому режимі, безпосередньо від держави в розмірі 84% заробітної плати. В цілому, приблизно 12 млн французів скористалися цим своєрідним механізмом.

Було також запроваджено плани заходів із підтримки та відновлення діяльності окремих секторів економіки, які опинились у скрутному становищі: автовиробництво, сільське господарство та інші.

«ШТРАФ У 150 ЄВРО ЗАСТОСОВУВАВСЯ ДО ТИХ, ХТО ПЕРЕБУВАВ НА ВУЛИЦІ БЕЗ ПОВАЖНОЇ ПРИЧИНИ»

— А які штрафи чи яке покарання застосовувалося щодо громадян, щоби вони дотримувались самоізоляції, носили маски?

— Так, насправді штраф у 150 євро застосовувався до тих, хто перебував на вулиці без поважної причини. А перелік таких причин було встановлено: можна було займатись спортом у радіусі одного кілометра від свого помешкання; ходити за покупками чи відвідувати родичів з медичних причин. Хто не дотримувався цього правила, з того стягали штраф.

— Я читав, що у Франції було виписано мільйон штрафів. Це так?

— Не знаю, чи йдеться про мільйони штрафів, я не знаю точної цифри,  але насправді їх було чимало.

«МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО НАША СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВИТРИМАЛА ЦЮ КРИЗУ»

— Чи можна вже говорити, що на цей момент Франція повністю розв’язала проблему з пандемією коронавірусу, чи таку оцінку уряд робитиме 10 липня?

— На сьогодні статистика захворювань низхідна, ми констатуємо, що наші медичні заклади не переповнені, навіть є вільні місця. Можна сказати, що наша система охорони здоров’я витримала цю кризу і навіть у найбільш критичні дні, коли йшлося про 800 смертей на день, ми все-таки вистояли.

Звісно, існує побоювання щодо можливої другої хвилі пандемії. Втім, наразі динаміка більш-менш позитивна.

Учора (інтерв’ю записувалося 4 червня. — Авт.) був особливий день. У нашій країні відкрились кафе і ресторани, які є невід’ємною складовою мистецтва життя по-французьки. Як ви розумієте, для нас це важлива подія.

«МИ НЕ МУСИМО ЦІЛКОВИТО РОЗРАХОВУВАТИ НА КИТАЙ У ПОСТАЧАННІ НЕОБХІДНИХ ТОВАРІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ»

— Пане после, які уроки винесла Франція в процесі боротьби з цим злом?

— Насправді про такі уроки казав і президент республіки Еммануель Макрон. Деякі з них уже зроблено і вже вживаються заходи, спрямовані зокрема на реформування нашої системи охорони здоров’я, покращення оплати праці молодшого медичного персоналу, роль якого виявилась ключовою в цій ситуації. Крім того, започатковано роздуми більш стратегічного характеру, щоби бути готовими до того, що світ після пандемії вже не буде таким, яким він був до неї.

Одним з уроків серед інших є те, що ми не мусимо цілковито розраховувати на Китай у постачанні необхідних товарів медичного призначення і що варто переносити виробництва, зокрема такого обладнання, на терени Європейського Союзу. Більш узагальнені висновки будуть зроблені президентом Макроном на початку липня. Поки ж ми ще не вийшли з фази операційного управління цією кризовою ситуацією.

«Є ГАЛУЗІ, В ЯКИХ ПОТРІБНО ЗБЕРІГАТИ НАШУ НАЦІОНАЛЬНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ»

— Ви згадали про Китай. Хотілось би уточнити, чи йтиметься лише про повернення з цієї країни виробництв медичної продукції Франції чи також, наприклад, автовиробництва?

— Ні, звичайно, ці міркування мають більш широкий характер і стосуються не лише Китаю, а радше Азії в цілому. Вочевидь, ми надто далеко зайшли в цих процесах глобалізації: є галузі, в яких потрібно зберігати нашу національну незалежність — агровиробництво, виробництво медичного обладнання, інших продуктів життєзабезпечення — де ми не можемо покладатись суто на ринок та виносити виробництва до Китаю чи інших країн. Бо є ризик в один момент опинитися безпорадними.

«ЄС ПРОДЕМОНСТРУВАВ СВОЮ ЗДАТНІСТЬ ВИСТУПАТИ ЗАХИСНОЮ ПАРАСОЛЬКОЮ В ПОДІБНИХ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ»

— А як ви охарактеризуєте співпрацю та взаємодію, а також обмін досвідом між країнами всередині ЄС під час пандемії коронавірусу?

— ЄС — це як авто з дизельним двигуном, що неквапливо розганяється: насправді, на початку він реагував із певним запізненням, але потім набрав хід і запустив низку внутрішніх і спрямованих назовні програм у протидії коронавірусу. Оскільки ЄС являє собою значну фінансову потугу, ним була запроваджена безпрецедентна програма підтримки держав-членів, яка сягає на сьогодні 540 млрд євро. Можна констатувати, що солідарність між країнами-членами існує, а ЄС продемонстрував свою здатність виступати захисною парасолькою в подібних кризових ситуаціях.

«І В ЦІЙ КРИЗІ... УКРАЇНА ЗМОГЛА ПОБАЧИТИ, ХТО Є ЇЇ СПРАВЖНІМИ ДРУЗЯМИ — ЙДЕТЬСЯ САМЕ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ»

— Як пандемія вплинула на двосторонні відносини між нашими країнами, зокрема на економічні, чи ділилися країни власним досвідом боротьби з COVID-19 і чи допомагали одна одній?

— Так.  Насамперед хотів би сказати про позитивну оцінку, з погляду Франції, а й міжнародної спільноти в цілому, того, в який спосіб Україна долає цю пандемію. Відповідні заходи були вжиті вчасно, вони мали пропорційний характер. Хоч я не спеціаліст, але мені видається, що українське керівництво добре впоралось з цією ситуацією, а населення України належним чином відреагувало на цей виклик.

Кажучи про підтримку з боку Франції на користь України, слід сказати, що основна її частина йшла каналом ЄС. Як відомо, ЄС оголосив про надання  Україні допомоги в розмірі 1,2 млрд євро, і в цьому пакеті внесок Франції сягає майже 16%.

І в цій кризі, як про це заявив Президент Зеленський, і ми відзначили це для себе, Україна змогла побачити, хто є її справжніми друзями — йдеться саме про Європейський Союз.

Крім того, ми на двосторонній основі так само організували заходи, які були спрямовані на прояв солідарності між нашими народами. По-перше, йдеться про обмін досвідом між лікарями наших країн у режимі відеоконференцій. Перший такий обмін мав місце 17 квітня, а другий, власне, відбудеться сьогодні (інтерв’ю записувалось 4 червня. — Авт.) Такі обміни є надзвичайно корисними: це нагода для французьких лікарів, які опинилися на передовій боротьби з пандемією, поділитись досвідом зі своїми українськими колегами. Якщо перший раз, 17 квітня, мав місце обмін між лікарями міста Бордо з представниками різних медичних закладів України, то сьогодні ввечері такий обмін відбудеться між медиками Страсбурга і медиками Запоріжжя.

У такому дусі було організовано обмін позитивним досвідом між місцевими громадами, зокрема й за участі міста Отен у Бургундії та міських голів з усієї України. З цієї нагоди йшлося більше про економічні наслідки пандемії, про необхідність підтримки малому бізнесу, сфері туризму і таке інше: спілкування також було також дуже предметним та корисним. По-друге, в нас є спільна програма з Червоним Хрестом безпосередньо на рівні посольства, у межах якої ми поширювали набори медичних засобів першої необхідності в  Запорізькій області.

Але солідарність має йти в обох напрямках, і ми, звичайно, були дуже вдячні за допомогу, яка надійшла у вигляді українських літаків Ан-225 «Мрія» і Ан-124 «Руслан», які в самий напружений момент кризи доставили у французькі аеропорти необхідне медичне обладнання.  

«ПРЕЗИДЕНТ МАКРОН ПІДТВЕРДИВ СВОЄ БАЖАННЯ ВІДВІДАТИ З ВІЗИТОМ УКРАЇНУ, ЯК ТІЛЬКИ ЦЕ БУДЕ МОЖЛИВИМ»

— А щодо політичного діалогу на найвищому рівні між лідерами наших країн і коли можна очікувати візиту президента Макрона в Україну?

— Контакти на рівні президентів зберігались протягом усього цього періоду. Президент Макрон спілкувався з Президентом Зеленським, зокрема щодо проблематики пандемії, але з цієї нагоди також підтвердив своє бажання відвідати з візитом Україну, як тільки це буде можливим.

— То наразі немає орієнтовних термінів, можливо, восени?

— На жаль, зараз про це не можна говорити. Як ви розумієте, всі ті плани, які ми вибудовували на цей рік, сьогодні пішли шкереберть. Але ми в постійному контакті з МЗС, і як тільки з’явиться можливість, ми зможемо більш предметно говорити про дати. Наразі не зрозуміло коли і в яких умовах можуть відновитися авіарейси, ще закриті кордони...

«МИ ПРАЦЮЄМО НА ПРОДОВЖЕННІ ТИХ ОБМІНІВ, ЯКІ МАЛИ МІСЦЕ В БЕРЛІНІ»

— Але наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба може приїхати до вас на автомобілі. Коли ви очікуєте його візиту?

— Він справді класний, ваш міністр Кулеба. Я теж затятий автолюбитель.

— То ви можете щось сказати про цю поїздку української делегації до Парижа, яку анонсував пан Кулеба в Берліні?

— Так, я підтверджую: ми працюємо над цим форматом, цього разу в Парижі, на продовженні тих обмінів, які мали місце в Берліні.

— Пане после, можете сказати, яку позицію зайняла Франція щодо запрошення президентом США Дональдом Трампом лідера Російської Федерації Володимира Путіна до групи G7? Бо ми чули чіткі заяви лідерів Німеччини, Канади і Великої Британії, які не підтримали ініціативи американського президента.

— Учора Франція чітко висловила свою позицію з цього питання. Зокрема було заявлено про те, що рішення стосовно Російської Федерації ухвалювалось 2014 року «Великою сімкою», і будь-яке нове рішення щодо цього, відповідно, має теж ухвалюватись членами «Великої сімки» з врахуванням стану реалізації Мінських домовленостей.

«УСЕ ЩЕ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ НЕОБХІДНІСТЬ ПОДАЛЬШОГО ПОСИЛЕННЯ БОРОТЬБИ ПРОТИ КОРУПЦІЇ ТА ЗМІЦНЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА»

— Пане после, ви берете активну участь у групі послів «Великої сімки», яка постійно зустрічається з українським керівництвом на різному рівні, включаючи найвищий. Що ви можете сказати про поступ реформ в Україні, зокрема враховуючи нещодавні перестановки в уряді?

— Від самого початку група послів «Великої сімки» вважала, що обрання Президента Зеленського, а також більшості від партії «Слуга народу» у Верховній Раді, є доброю передумовою для провадження реформ. І ми з задоволенням відзначали, що відтоді було задано доволі високий ритм роботи в цьому напрямі. Ми відзначаємо також позитивні зміни в практиках, що мають місце на вищому рівні державного керівництва. Але водночас ми констатуємо чималий спротив змінам, який існує з боку тих, хто прагне зберегти здобуті впливові позиції. Все ще зберігається необхідність подальшого посилення боротьби проти корупції та зміцнення механізмів правової держави і верховенства права.

Ми вітаємо і підтримуємо дуже сміливе рішення, яке було ухвалено Президентом Зеленським у переговорах з МВФ щодо програми співпраці.

Ми знаємо про спротив, який чинився ухваленню так званого банківського закону з боку тих, хто прагнув зберегти набуті інтереси, а також про сміливість, яку було проявлено з боку Верховної Ради та Президента Зеленського, щоби зрештою закон було ухвалено.

Але тепер, коли угоду з МВФ ухвалено, існує можливість для прискорення розвитку України: це була необхідна для цього умова. 

«НА СЬОГОДНІ ФРАНЦІЯ Є П’ЯТИМ ІНВЕСТОРОМ В УКРАЇНУ. ТУТ ПРАЦЮЮТЬ 160 ФРАНЦУЗЬКИХ КОМПАНІЙ, ЯКІ СТВОРИЛИ ПРИБЛИЗНО 30 ТИС. РОБОЧИХ МІСЦЬ»

— То тепер можна очікувати, що французький бізнес більш активно буде входити в Україну та інвестувати в українську економіку?

— Минулого тижня я зустрічався з представниками французького бізнесу в режимі відеоконференції і констатував постійно зростаючий інтерес до України, яка зберігає свій великий притягальний потенціал. На сьогодні Франція є п’ятим інвестором в Україну, тут працюють 160 французьких компаній, які створили приблизно 30 тис. робочих місць.

Як конкретні приклади можна згадати Маріуполь, де консорціум французьких підприємств реалізує проєкт будівництва заводу з виробництва питної води за фінансування з боку французького уряду. Другим прикладом є компанія Ocea, яка в Миколаєві передбачає запустити виробництво частини патрульних катерів, про постачання яких було укладено угоду з міністерством внутрішніх справ.

Ми готові також до справжнього партнерства в сфері залізничного транспорту з Україною, з компанією «Укрзалізниця», яке буде включати не лише постачання локомотивів, але також роботу з модернізації сигнальної системи, підготовки персоналу, локалізації виробництва та навіть будівництва нових залізничних ліній.

Говорячи в цілому про бізнес-клімат в Україні, слід сказати, що було досягнуто певного прогресу, але ще лишаються питання, які потребують подальших зусиль. Насамперед йдеться про судову систему, де вочевидь має місце блокування.

Адже передумовою інвестування з боку французьких компаній є існування в Україні незалежної та неупередженої судової системи, яка забезпечуватиме захист їхніх інвестицій.

— Пане после, ви знаєте, що зараз відбувається реформа «Укроборонпрому». Чи є інтерес у французьких компаній долучитися якимось чином до бізнесу в оборонній сфері?

— Наразі не можна казати про прямий інтерес у конкретних напрямах у цій сфері. Можу сказати, що сьогодні, на запит української сторони, відбувається аудит «Укроборонпрому», який реалізується за фінансування з боку французького уряду французьким філіалом аудиторської міжнародної компанії «Ернст енд Янг».

«МИ ПРОБУЄМО ПЕРЕСУНУТИ «ВЕСНУ» І ПЕРЕТВОРИТИ ЇЇ НА «ФРАНЦУЗЬКУ ОСІНЬ»

— Традиційно в Києві та інших містах України відбувалася «Французька весна», але цього року пандемія все це призупинила. Чи відбудеться цей захід цього року, чи вже наступного?

— Звичайно, ми засмучені тим, що були змушені не скасувати, а перенести «Французьку весну» з огляду на пандемію. Ми будемо докладати максимальних зусиль, щоби організувати це свято. Ми сподівались запустити «весну» наприкінці червня, але наразі це залишається неможливим з огляду на закриті кордони і чим унеможливлюється приїзд наших артистів. Отже, ми пробуємо пересунути «весну» і перетворити її на «Французьку осінь».

Але без сумніву, принаймні  хочеться в це вірити, наступного року, саме навесні, ми обов’язково зробимо чудову «Французьку весну» в Україні.

— Пане после, а коли, на вашу думку, може відновитися авіасполучення між Францією та Україною?

— Жодних прогнозів, на жаль. Я особисто чекаю цього, щоби до мене змогли приїхати родичі. Але наразі це залишається неможливим.

«НАРАЗІ ПРОРИВІВ У ПЕРЕГОВОРАХ НЕМАЄ, ЯК НЕМАЄ ПРОСУВАНЬ З ОКРЕМИХ ПИТАНЬ: ДОТРИМАННЯ РЕЖИМУ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ»

— Останнє, але не менш важливе питання щодо Мінського процесу. Як, на вашу думку, тут розвивається ситуація?

— Слід сказати, говорячи про Мінський процес, що ми мали непоганий відрізок, який у результаті привів нас до Паризького саміту «нормандського формату», 9 грудня минулого року, який був дуже позитивним моментом. Але відтоді, слід визнати, має місце розчарування подальшим розвитком подій. Звичайно, відбувся обмін полоненими в середині квітня, але ситуація в зоні конфлікту залишається дуже напруженою. Майже кожного дня гинуть люди, зокрема від снайперських обстрілів, що, на мій погляд, є абсолютно неприпустимим, адже йдеться про зумисне і спрямоване вбивство.

Слід відверто визнати, переговори в Мінську не просуваються. Певна надія є в зв’язку з оновленням складу української делегації, яка набула більш ієрархічно високого рівня. Але наразі проривів у переговорах  немає, як немає просувань з окремих питань: дотримання режиму припинення вогню, подальше розведення військ та засобів. Усе це дуже розчаровує.

«МИ ЗАКЛИКАЄМО ЇЇ (РОСІЮ) ДО КОНКРЕТНИХ ЖЕСТІВ У ЦАРИНІ ПОЛІТИЧНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩО СТОСУЄТЬСЯ БЕЗПЕКОВОЇ СКЛАДОВОЇ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ»

— А хто все-таки винний, що немає поступу в реалізації Мінських домовленостей?

— Усе ж таки Франція і Німеччина вбачають свою роль у цьому форматі в тому, щоб сприяти переговорному процесу, а не призначати винних. Ми зі свого боку постійно заявляємо про необхідність забезпечити прогрес на переговорах, що наблизить нас до миру. А також про те, що наразі немає іншого, аніж Мінський, дипломатичного формату для цього. 

У межах вимогливого діалогу, який ми підтримуємо з Російською Федерацією, ми закликаємо її до конкретних жестів у царині політичного врегулювання, зокрема що стосується безпекової складової цього процесу.

Росія є одним з членів Тристоронньої контактної групи і вона мусить дотримуватись тих зобов’язань, які взяла на себе в цьому форматі.

— Що може ще зробити Франція, щоб спонукати Росію виконати свої зобов’язання? Чи може цьому сприяти візит президента Макрона на військовий парад 24 червня в Москві? До речі, чи ухвалено рішення з цього питання?

— З цього питання, так само, календар візитів президента Макрона наразі переглядається і я не можу надати вам точної відповіді. Втім, ми на регулярній основі провадимо цей вимогливий діалог з Росією і постійно доводимо їй зазначені позиції.

«НАРАЗІ ПРІОРИТЕТОМ Є ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ, ЯКІ БУЛО УХВАЛЕНО В ПАРИЖІ»

— Оскільки делегація на чолі з Кулебою прибуде до Парижа, то що хотіли б почути від української сторони і які сигнали збирається Франція дати Києву?

— Для нас логічним буде, як ви розумієте, насамперед обмінятися з нашими німецькими колегами, які щойно прийняли таку поважну делегацію в Берліні. І вже на цій основі будемо готувати наступну зустріч з українськими посадовцями. 

— Ви знаєте думку Президента Зеленського, що він розраховує за рік вирішити питання — врегулювати конфлікт на сході України. Хочу почути вашу думку, чи вдасться цього досягти Україні, чи конфлікт на Донбасі буде замороженим, як це має місце на Придністров’ї?

— Зараз всі наші зусилля сфокусовані на імплементації тих висновків, які було ухвалено на Паризькому саміті в «нормандському форматі». Треба зробити все належне, щоби вони були втілені в життя. Сьогодні ми сконцентровані саме на цьому. Про інше подумаємо, коли настане час. Наразі пріоритетом є виконання рішень, які були ухвалені в Парижі.