Iранський маневр

13 травня, Держсекретар США Майк Помпео, який у цей день мав прибути в Москву з першим візитом на посаді, несподівано різко змінив плани, приземлившись у Брюсселі. Більш нагальною темою для головного дипломата США стала ситуація навколо Ірану, який днями повідомив про плани «поступово зменшити свої зобов’язання» відповідно до Спільного всеосяжного плану дій. Тегеран дав підписантам 60 днів на те, щоб вони виконали свої обіцянки та захистили іранський банківський і нафтовий сектори від санкцій США. Нагадаємо, що так звану ядерну угоду було підписано в Відні 14 липня 2015 року між Іраном, п’ятьма постійними членами Ради Безпеки ООН Великою Британією, Китаєм, США, Росією, Францією та ЄС. Документ має на меті добровільне обмеження Іраном своєї ядерної програми в обмін на послаблення економічних санкцій. Утім, президент США Дональд Трамп, який прийшов до влади в 2017 році, назвав угоду «катастрофою» і в травні минулого року оголосив про вихід із неї Вашингтона та поновлення санкцій щодо Ірану.

Отже, Помпео зустрівся з міністрами закордонних справ Великої Британії, Франції та Німеччини Джеремі Хантом, Жан-Івом Ле Дріаном та Гайко Маасом, верховною представницею ЄС із зовнішньої й безпекової політики Федерікою Могеріні, Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Як зазначив спецпредставник Держдепу щодо Ірану Браян Хук, Помпео «хотів поділитися деякими деталями поза тими, що ми заявляємо публічно», а також розповів про загрози, що надходять від Ірану, пише Reuters. Проте змінити позицію європейських партнерів йому таки не вдалося: вони хоч і відкинули «ультиматум» Тегерана, втім, як і раніше, наполягають на дотриманні умов домовленості.

13 ТРАВНЯ 2019 РОКУ. БРЮССЕЛЬ. ДЕРЖСЕКРЕТАР США МАЙК ПОМПЕО ПРОВІВ ДВОСТОРОННІ ЗУСТРІЧІ З ГЛАВАМИ МЗС ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ФРАНЦІЇ, ОБГОВОРИВШИ СИТУАЦІЮ НАВКОЛО ІРАНУ. НА ФОТО: МАЙК ПОМПЕО РАЗОМ З ГЛАВОЮ МЗС СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА ДЖЕРЕМІ ХАНТОМ / ФОТО РЕЙТЕР

Як зазначає видання Politico, загалом під час зустрічі європейські міністри не приховували своїх побоювань, що стратегія США щодо Ірану несе серйозні ризики. Федеріка Могеріні наголосила на важливості збереження діалогу, зокрема й з Іраном, додавши, що найбільш відповідальним підходом буде «максимум стриманості та уникнення будь-якої ескалації у військовому плані», передає CNN. «Як я сказав колегам із США, Франції та Німеччини, в нас є серйозні побоювання щодо можливості ескалації. Ядерна угода має вирішальне значення, щоб уникнути поширення найбільш небезпечної зброї в найбільш нестабільній частині світу — Іран має дотримуватися всіх своїх зобов’язань», — написав у Twitter після зустрічі глава британського МЗС Джеремі Хант.

Проте очевидно, що й європейцям не вдалося вплинути на позиції Вашингтона. Як пише The New York Times, виконувач обов’язків міністра оборони Патрік Шанахан минулого тижня представив радникам президента США оновлений військовий план, який передбачає відправлення 120 тис. солдатів на Близький Схід, якщо Іран атакує американські війська чи прискорить роботу над виробництвом ядерної зброї. Крім того, до Перської затоки наближаються американські кораблі USS Abraham Lincoln й USS Arlington. Також уряд схвалив розгортання на Близькому Сході ще однієї системи протиракетної оборони Patriot, повідомляє Aljazeera. Ще раніше на американську базу в Катарі прибула оперативна група бомбардувальників, включно з літаками B-52.

Водночас минулого тижня глава Білого дому запровадив санкції проти металургійного та гірничо-видобувного сектору іранської економіки. До того ж з листопада минулого року діють санкції проти нафтової галузі Ірану, які вважають найжорсткішими в історії. З початку травня вони діють без винятків для будь-яких держав.

У відповідь на ці дії Іран пригрозив ударом по силах США в Перській затоці. Один із командувачів «Корпусу вартових Ісламської революції» Аміралі Хаджизаде сказав, що раніше американська присутність у затоці була для них «серйозною загрозою», але тепер являє собою «можливість», передає інформагенція ISNA. А іранський президент Рухані закликав політсили до єдності. «Тиск з боку ворогів є війною, безпрецедентною в історії нашої Ісламської революції... але я не впадаю у відчай та маю велику надію на майбутнє і вважаю, що ми можемо пройти повз ці складні умови, якщо будемо єдині», — заявив він.

«БЛИЗЬКИЙ СХІД ЗНОВУ ВХОДИТЬ У ПЕРІОД СЕРЙОЗНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»

«День» звернувся до експерта з проханням пояснити, що стоїть за рішенням Ірану відмовитися від виконання ядерної угоди і чим загрожує ескалація ситуації на Близькому Сході.

В’ячеслав ШВЕД, завідувач відділу історії країн Азії та Африки Iнституту всесвітньої історії НАН України:

— Останні кроки Ірану свідчать про те, що в цій країні значно загострилася внутрішня ситуація. Хай що б там казали, але американські санкції дають свої результати. Влада Ірану намагається перевести всю відповідальність і увагу на зовнішнього ворога. Їм дуже потрібно надзвичайно загострити ситуацію у відносинах із Сполученими Штатами, щоб відволікти своїх громадян від тих проблем, з якими вони зіткнулися в країні.

Звичайно, ситуація надзвичайно складна та небезпечна. Зберігаються різні підходи США та ЄС до неї. Брюссель говорить, що вони з Вашингтоном мають однакові цілі — виступають за те, щоб Іран припинив свою експансіоністську політику на Близькому Сході, особливо в зоні Затоки, де зосереджені головні транспортні артерії, наприклад через Ормузьку протоку, якими постачаються великі обсяги нафти. Але вони не поділяють позицію американців щодо «загвинчування гайок», виступають за те, що потрібно зберегти угоду, яка була підготовлена та ухвалена в липні 2015 року, бо вона стала міжнародною, пройшла через ухвалення Ради Безпеки ООН. На думку європейців, її не потрібно руйнувати.

Водночас американці намагаються діяти надзвичайно рішуче і не виключають, що можуть направити 120 тис. військових у зону біля конфлікту для того, щоб протистояти Ірану.

До того ж серйозною є ситуація навколо близькосхідного мирного процесу, коли з місяця в місяць відкладається оприлюднення так званої угоди століття, яку розробили в команді Дональда Трампа. Навіть американські аналітики вказують, що цей план (наскільки окремі деталі з’являються в пресі та коментарях), фактично, означає умови капітуляції палестинців та відмову від дводержавного способу розв’язання ізраїльсько-палестинського конфлікту. Це теж може призвести до вкрай небезпечної ситуації в близькосхідному регіоні. Все це дуже взаємопов’язано, і Близький Схід знову входить у період серйозної невизначеності та небезпеки — як щодо іранського, так і палестинсько-ізраїльського питання.

Думаю, що сьогодні потрібна дуже виважена позиція трансатлантичної спільноти. Американці та іранці полюбляють «грюкати дверима», залякувати один одного, але, думаю, здоровий глузд має перемогти й усе-таки буде знайдено компромісне вирішення цієї надзвичайної ситуації, в яку сьогодні вступив близькосхідний регіон, особливо в зв’язку з Іраном та його ядерною програмою.

— Як варто поводитися Україні в цій ситуації?

— Україні потрібна надзвичайна обережність. У кінці 90-х — на початку 2000-х років у нас кілька разів були неприємності, коли деякі наші так звані дільці від військово-промислового комплексу намагалися поставляти до Ірану крилаті ракети всупереч міжнародним правилам, законам та національним інтересам України. Був серйозний міжнародний скандал і розслідування цієї справи. Тому нам дуже важливо бути виваженими щодо нашого формату торговельно-економічного співробітництва з Іраном, щоб не потрапити в якийсь новий «кольчужний скандал» чи щось подібне, пов’язане з нелегальними військовими поставками до Ірану.

А на внутрішньому фронті слід дуже обережно ставитися до мусульманської громади (умми) в Україні. Загострення відносин між шиїтським Іраном та сунітськими країнами Затоки може негативно позначитися на відносинах усередині української мусульманської умми. Тому що там також є і суніти, і шиїти. Треба зберегти спокій і взаєморозуміння між головними мусульманськими громадами України.

До речі, сильним був крок новообраного президента Володимира Зеленського, який кілька тижнів тому зустрівся з керівництвом найбільш патріотично налаштованих мусульманських об’єднань, муфтієм Духовного управління мусульман України (умма) Саідом Ісмагіловим і муфтієм Духовного управління мусульман Криму Айдером Рустемовим. Думаю, що ця зустріч значною мірою сприятиме тому, що залишатиметься спокій і порозуміння серед мусульман України, а ті конфлікти, які відбуваються поза межами України, зокрема на Близькому Сході та мають зокрема й релігійну складову, не досягнуть наших кордонів.