Зсуви столиці «сплять». Поки що
— На щастя, поки що тихо. Природа нас милує. Однак після торішнього зсуву в Дніпропетровську ми вже звикли говорити: «все може бути». Об’єктом, за яким найпильніше спостерігають, є Маріїнський палац. Це єдине місце, де встановлено унікальний прилад-інклинометр французької фірми «Телемак». Він дає повну інформацію про швидкість, напрям, приріст, поширення можливого зсуву.
У Києві сім тисяч гектарів зсувної та зсувонебезпечної території. З них 50 гектарів потрібно негайно укріпити. Та на це немає коштів... Ми спостерігаємо за всіма зсувами. Небезпечні півсотні гектарів — це якраз «старе місто», центр Києва. Укріплювальні протизсувні споруди там є, але більшість із них вимагають реконструкції. Насамперед — Андріївська церква й пагорб, на якому вона стоїть. Пройдіть алеєю на зсувну терасу, де художники виставляють свої роботи. З неї видно оголене коріння дерев... Це поступово змивається з пагорба грунт. Як укріпити пагорб? Треба побудувати підпірну стіну на буронабивних палях. Заглибити її в корінні грунти. Зробити застінний лоток, який відводить вологу, а на схил підсипати грунт. Дренажна штольня на Андріївському спуску була побудована ще 1910 року. У радянський час її лиш реконструювали. Потребує укріплення і територія біля Міністерства іноземних справ на вулиці Десятинній, 2. Не благополучно й на Володимирській гірці, де знаходиться шлях із інтенсивним рухом. Причому розширений на одну смугу руху, внаслідок чого навантаження на схил зросло. Враховуючи розширення спуску, інтенсивність руху, підтоплення, підйом рівня грунтових вод, треба вважати, що стіна може не витримати. Її треба терміново зміцнювати, але коштів на це немає.
Чи проводить наш підрозділ де-небудь інженерні роботи сьогодні? У квітні цього року змістився зсув на Батиєвій горі. Схил крутий; внизу, в приватному секторі живуть люди. На замовлення Залізничної райдержадміністрації наше управління проводить протизсувні роботи. Правда, поки що не вистачає грошей. Однак до зими ще час є.
Молюся Богу, щоб зсуви не «прокинулися». Головне — аби знайшлися кошти на своєчасні роботи з протизсувного захисту територій. Сьогодні на профілактиці зекономимо гривну — завтра витратимо сто на ліквідацію наслідків стихії.
