Сигнали із Антарктиди

Чи буде в Україні сніг цієї зими? Хотілося б. Та якось почула від одного народного синоптика, що нова зима повторить історію минулорічної. Якщо такий прогноз справдиться, ґрунти на полях не наберуться необхідної вологи для хорошого врожаю, річки не наповняться необхідною кількістю води, посеред зими квітнутимуть фруктові дерева, які потерпають від нічних заморозків...

З одного боку, не варто робити поспішних висновків, а з іншого — слід готуватись до нових викликів, що їх готує для нас природа. Кліматичні зміни вже незворотні. Це усвідомлюють світові лідери і закликають усі країни об’єднуватися, щоби бодай мінімізувати подальший вплив людини на довкілля, відповідно, призупинити темпи змін клімату на планеті.

Так, днями генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що це століття може стати останнім для людства — якраз через зміни клімату. Генсек ООН оцінює їхню загрозу для всього людства як таку, що її необхідно зупинити. Антоніу Гутерріш нагадав, що за даними вчених, необхідно втримати підвищення глобальної температури на рівні півтора градуса за шкалою Цельсія. Незважаючи на рекомендації кліматологів, наразі це завдання не виконується. А частина людства навіть не вірить у те, що бурі, посухи, брак прісної води — це все наслідки змін клімату, глобального потепління зокрема.

ФОТО REUTERS

АЙСБЕРГИ ЗМІНЮЮТЬ СВІТОВИЙ ОКЕАН

Як же тоді розцінювати те, що води Атлантичного океану досягли найвищої температури за останні 2900 років? Останнє десятиліття виявилось для Атлантичного океану найгарячішим в історії спостережень — ось нещодавні висновки вчених Массачусетського університету в Емгресті (США) та Університету Квебека (Канада), які вивчили коливання температури Атлантичного океану за майже три тисячі років.

Або ж танення льодовиків в Антарктиді — також яскравий приклад кліматичних змін. У цьому переконався на власні очі Ігор ДИКИЙ, доцент кафедри зоології Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидат біологічних наук, а також учасник чотирьох експедицій на станцію «Академік Вернадський» (побаченими змінами він поділився під час онлайн-форуму «13-й Екуменічний соціальний тиждень», який провів Український католицький університет).

Ігор Дикий фактично три з половиною роки прожив в Антарктиці. На його думку, саме цей материк можна розглядати як лакмусовий папірець, що свідчить про зміни клімату на планеті. Його історії про зміни на материку якраз і розвінчують думку, що глобальне потепління — це міф.

«На зроблених нашою експедицією фотознімках видно, як у літню пору — в полярний день можна побачити, що сніговий покрив парує, тобто триває танення снігового покриву, — розповідав науковець. — Звісно, щороку взимку падає сніг, щозими є мінусові температури, бувають зими й у нас, в Україні, коли в січні місяці трава зеленіє, а буває й так, як, наприклад, у 1995—1996 роках, коли були морози по мінус 25 градусів. Так само ці зміни торкнулися й Антарктиди».

Ігор Дикий зазначає, що льодовиковий покрив материка формувався понад 40 мільйонів років. Тепер він тане, про що свідчить і зміна обрисів острова Галіндез, де розташована станція «Академік Вернадський»: за останні 40 років обриси льодовика значно зменшилися. «Якщо подивитися на сам материк, то на заході Антарктиди температура повітря підвищується, а на сході, навпаки, знижується, — каже дослідник. — При цьому щороку маємо інформацію від різних станцій, що відшматовуються фрагменти айсбергів великих розмірів. Найбільший айсберг відколовся 2002 року, він танув протягом десяти років. Мало того, що після танення айсбергів піднімається рівень Світового океану, то ще й океан довкола змінює солоність. Це ж прісна вода, відповідно, це впливає на екосистему тварин та рослин, які живуть поблизу Антарктиди. Крім того, зменшується тиск на платформу Антарктиди».

«СЕРЕДНЯ ТЕМПЕРАТУРА НА СТАНЦІЇ ПІДНЯЛАСЯ НА ТРИ ГРАДУСИ»

«Наведу ще кілька фактів із останньої експедиції, — продовжив Ігор Дикий. — Зазвичай залишаються зимувати на нашій станції морські котики, чия основна популяція перебуває біля берегів Південної Америки і Субантарктиди, тобто вони приходять саме на літній сезон разом з китами, коли океан відкритий, щоб полювати. Посеред полярної зими ми ходили працювати на човнах і бачили китів. Вперше їх почали помічати з 2010 року, тепер це вже норма. Тобто частина китів, які мали б емігрувати в теплі моря, залишаються біля Антарктиди: вода не замерзає, тож тварини можуть плавати, дихати, полювати. Змінюється поведінка тварин, і повністю змінюється екосистема. Також пінгвіни не мігрують із тих ділянок, де є вода».

«Загалом починаючи з 1950-х років до сьогодні середня температура в районі станції Вернадського піднялася на три градуси — це дуже багато. Це призводить до того, що відбувається танення снігу, температура води підвищується, і теплолюбні пінгвіни проходять далі на південь материка, — описує зміни вчений. — Танення зумовлює вивільнення великих ділянок суходолів — ґрунтів в Антарктиці ще немає, але відкриваються скелясті ділянки. Удосталь матеріалу для будівництва гнізд у вигляді мохів, лишайників — таким чином ця трава вкорінюється, і Антарктида починає зеленіти. І само по собі, тут є життя, з’являються і тваринні організми, є багато видів комах, кліщів, які водяться в таких екосистемах. Наша експедиція навіть натрапляла на умовні льодовикові печери — це величезні порожнини в льодовиках. Це все призводить до зміни екосистем, а вона в Антарктиді дуже вразлива. Природні процеси, звісно, тривалі у часі, але людська діяльність їх прискорює, природний світ не встигає адаптуватись, ми пришвидшуємо все це і спричиняємо те, що змінюється екосистема планети загалом», — констатує Ігор Дикий.

«ЗЕЛЕНІ» ОБІЦЯНКИ

Незважаючи на те, що Антарктида від України досить далеко, доповідь вченого має ще раз переконати кожного із нас та владу зокрема, що потрібно впроваджувати нові підходи до співжиття з довкіллям.

До речі, на початку жовтня Україну навіть похвалили в ЄС за деякі природоохоронні кроки. Так, під час щорічного саміту України та Європейського Союзу в Брюсселі відзначили, що є значний прогрес у виконанні нашою державою зобов’язань у сферах зміни клімату, довкілля, морських екосистем, енергетики, транспорту й сільського господарства.

Проте, як зауважують в ГО «Екодія», тішитися зарано: у проєкті держбюджету на 2021 рік недостатньо коштів на природоохоронні заходи й відсутні кошти на енергоефективність: «А в. о. міністра енергетики Ольга Буславець 11 вересня повідомила про підтримку плану будівництва нового блоку на Слов’янській вугільній ТЕС, яка буде працювати від вугілля. І це всупереч підписанню Угоди про асоціацію з ЄС, в якій містяться пункти про захист довкілля та клімату, й Міжнародного договору про заснування Енергетичного співтовариства».

На жаль, слова розходяться зі справами.