МОЗ попереджає: реклама — це отрута!
Здоровий спосіб життя в нашій країні, на жаль, не в моді. Не можна теж назвати сформованою культуру застосування ліків. Усі проблеми з самопочуттям (розболілася голова, закололо в боці) вирішуються старим перевіреним способом — таблетками. Особливо «свідомі» п’ють ліки навіть за відсутності скарг — просто так, для профілактики. При цьому про нові препарати ми дізнаємося не від лікарів, відвідувати яких теж не особливо полюбляємо, а від знайомих, щонайбільше від співробітників аптек, які аж ніяк не завжди мають відповідну освіту. А для багатьох вирішальним чинником у виборі ліків стала реклама. «День» вирішив дізнатися, чи справді безпечний цей «рушій медичної торгівлі» і чи можна йому довіряти?
...Про те, що вона страждає на дисбактеріоз, Світлана Павлівна випадково дізналася з... реклами. Перераховані симптоми були наявні, крім того в ролику настійно запевняли: препарат абсолютно безпечний і побічних ефектів не має. Не роздумуючи, як, утім, і не консультуючись із лікарем, жінка почала прийом ліків. Після кількох тижнів Світлана Павлівна зрозуміла: «Не допомагає!». Але йти на прийом у поліклініку все ще не поспішала. За порадою дівчинки з найближчого аптекарського кіоску почала ковтати блакитну глину та старанно насаджувати корисні бактерії. Коли гроші закінчилися, а симптоми нікуди не зникли, йти до лікаря все ж таки довелося. Як з’ясувалося, нiякого дисбактеріозу в неї і близько не було!
Реклама лікарських засобів прямо пов’язана зі здоров’ям людей і вже тому — ризикована. Хоч усі рекламовані препарати і належать до категорії «безрецептурних», нераціональний прийом навіть найпростіших медикаментів здатен призвести до серйозних наслідків. Тим паче, що більшість споживачів рекламу сприймають, як керівництво до дії. Хворі дедалі частіше займаються самолікуванням, а за кваліфікованою медичною допомогою звертаються тільки тоді, якщо рекламовані ліки не допомагають, не роздумуючи витрачають шалені гроші на некорисні препарати та нерідко втрачають дорогоцінний час. Випадок Світлани Павлівни аж ніяк не поодинокий. Грубі порушення в рекламі лікарських засобів зустрічаються всюди. От і виходить, що довірливі споживачі раз у раз знаходять у себе симптоми неіснуючих захворювань, ставлять діагноз і починають лікування! Адже згідно із законодавством, реклама ліків зобов’язана містити інформацію про протипоказання та необхідність консультації з лікарем.
«І до ворожки не ходи!» — такий слоган одного з рекламованих нині препаратів. Перед покупкою нових ліків відвідувати ворожок не варто, а от візит до лікаря і справді буде не зайвим! Навіть банальна алергія — захворювання досить складне, і безконтрольне самолікування може призвести до суттєвого погіршення самопочуття. Ось тільки творці реклами протиалергічних засобів обережності законодавців не розділяють: «Алергія зникне вмить... прийміть!». Якщо ж рекламний ролик усе-таки містить згадку про необхідність консультації з лікарем і дотримання інструкції, вона триває в ефірі такий короткий час, що почути це або прочитати практично неможливо. Попередження в кадрі начебто є, але уваги аудиторії не привертає.
Згідно із законом лякати споживача перспективою захворіти через незастосування того або іншого препарату не можна. При цьому з екранів телевізорів не сходить ролик, у якому зворушливе юне створіння з довгими віями розказує, що мріє стати «модним дизайнером». От лише його дитяча мрія може так і не справдитися через дефіцит йоду. Що ж це, коли не залякування?
«Схвалено МОЗ», «Рекомендовано асоціацією...» досить часто зустрічаються у вітчизняній рекламі. Але подібний напис на упаковці означає тільки те, що препарат пройшов стандартну процедуру контролю, а зовсім не те, що саме його рекомендують для лікування тієї або іншої патології. Тому що подібні посилання, м’яко кажучи, некоректні. Адже в рекламі лікарських засобів суворо заборонена експлуатація образів «людей у білих халатах», не кажучи вже про участь самих лікарів, медичних і фармацевтичних працівників. Не дозволяється порівняння з іншими лікарськими засобами з метою посилення рекламного ефекту, чим, до речі, теж грішать рекламодавці. «Без смаку меду та лимону. Без акцій. Хитрощі недоречні».
Лише незначна частина реклами лікарських засобів проходить реєстрацію й узгодження з фахівцями. Хоча саме до подібної рекламної продукції правові та нормативні вимоги висуваються дуже жорсткі. Такою ситуацією всерйоз стурбовані в Міністерстві охорони здоров’я: як повідомили «Дню», навіть створена тимчасова міжвідомча комісія з питань реклами медичної продукції та послуг 40% реклами лікарських препаратів подає з порушеннями, стверджують фахівці МОЗ. Планується внести низку законодавчих змін і розробити дієві механізми боротьби з порушниками.
Словом, порушень вистачає. А притягнути до відповідальності несумлінного рекламодавця зараз практично неможливо, оскільки в Законі «Про рекламу» вона прописана лише формально. Покарати порушника можна тільки в тому випадку, якщо буде доведено, що препарат завдав шкоди здоров’ю. От тільки кому це треба доводити і як — незрозуміло.
Крім того, реклама ліків сприяє невиправдано високому споживанню медикаментів. Адже, якщо вірити рекламі, більшість із них нешкідливі — от люди й пробують! Недарма ж хтось із лікарів минулого іронічно зазначив: основна відмінність людини від тварини — це любов вживати ліки.
Єдиний вихід із цiєї ситуації для споживача — все ж таки звертатися до лікарів. Оскільки самостійно ні поставити собі діагноз, ні розібратися в наявних препаратах людина без спеціальної освіти не зможе. І не треба забувати, що мета реклами — продати товар, а не вилікувати вас від того або іншого захворювання. А якщо вже вас дуже вразила реклама якихось ліків, можна просто поцікавитися в лікаря, чи не спробувати приймати саме їх.
