Місто, вільне від сміття

Відходи – це невід’ємна частина людської цивілізації, й поводитися з ними треба відповідно. Тобто – цивілізовано. Львів став першим містом за межами ЄС, яке приєдналося до європейського проєкту «Перехід до zero waste: громада за громадою» у рамках програми Zero Waste Cities. Влітку 2020 року у Львові була відкрита пілотна станція для переробки органічних решток на компост. За рік цей проєкт ще раз довів просту істину: захоронити не можна, переробити!

Нинішня директорка департаменту поводження з відходами Львівської міської ради Оксана КОШАК спростувала міфи щодо неможливості організувати централізоване компостування у великому місті й пояснила, як це може зберегти не тільки здоров’я людей, а й величезні бюджетні кошти. І ваше місто теж так може!

МІФ №1: ОРГАНІЧНІ ВІДХОДИ ШКОДЯТЬ ДОВКІЛЛЮ МЕНШЕ, НІЖ ПЛАСТИК

У 2020 – 2021 роках Оксана Кошак очолювала Львівське комунальне підприємство «Зелене місто» й особисто брала участь в організації роботи першої компостної станції України. Адже в результаті досліджень Egis Group, які були проведені у 2017 році, виявилося, що рештки харчових продуктів заповнюють щонайменше 40% сміттєвих кошиків містян. Потрапляючи на сміттєзвалище у складі змішаних відходів, органіка під час гниття виділяє так званий звалищний газ. Він на 35% складається з легкозаймистого метану – одного з шести газів, що призводять до парникового ефекту та змін клімату. Окрім цього, звалища стають бомбою уповільненої дії, яка може загорітися будь-якої миті.

У 2016 році під час пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі внаслідок обвалу сміттєвих мас загинуло четверо людей. Після цієї трагедії сміттєзвалище закрили й ухвалили рішення про рекультивацію полігону.

«У нас у Львові питання з вивозом відходів тривалий час стояло дуже гостро. Після пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі доводилося оплачувати захоронення відходів на полігонах інших населених пунктів. Тільки транспортування однієї тонни коштувало місту тисячу гривень. А ще ж доводилося платити за захоронення. Зрозуміло, що компостування органіки як найбільшої частини відходів – це реальний вихід для міста та суттєва економія. І головне – безпека для людей», – наголосила Оксана Кошак.

МІФ № 2. ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ КОМПОСТУВАННЯ ДОРОЖЧЕ, НІЖ ЗАХОРОНЕННЯ

Для облаштування компостної станції з міського бюджету Львова було виділено 38 мільйонів гривень. За ці кошти було куплено базове обладнання: аератор, бокси для знезараження відходів, сито. Був облаштований майданчик, де можна складати підготовлену для компосту органіку в спеціальні контейнери. За перший рік роботи компостної станції тут було перероблено 6 тисяч тонн, і ця кількість буде поступово зростати. Якщо порахувати, скільки місто заощадило на одному вивезенні відходів за межі Львова, вийде 6 мільйонів гривень на рік. Наявних потужностей станції вистачить на переробку 30 тисяч тонн щорічно. Таким чином можна повернути початкові вкладення лише за кілька років.

Ще одна проблема, яку вирішує ефективне поводження з відходами у довготривалій перспективі, рекультивація сміттєвих полігонів. Лише перший технологічний етап рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, що має завершитися у 2022 році, вартує 18 мільйонів євро. Кошти на проведення робіт виділив Європейський банк реконструкції та розвитку. Звичайно, це набагато дорожче, ніж будівництво будь-якої компостної станції чи навіть сміттєпереробного заводу. Підрахувати у грошовому еквіваленті екологічну шкоду від звалищ просто неможливо. Вона вимірюється якістю і тривалістю життя мешканців прилеглих районів, які скаржаться на сморід та високий рівень онкозахворювань.

МІФ № 3. УКРАЇНЦІ НЕ ЗВИКЛИ МАСОВО СОРТУВАТИ ТА КОМПОСТУВАТИ. І НІКОЛИ ЦЬОГО НЕ РОБИТИМУТЬ

«Купити обладнання, виділити ділянку і запустити переробку – це не проблема. Основна проблема полягає в тому, як налагодити менеджмент всього процесу. Аби люди в місті почали сортувати відходи і мали розуміння, що це потрібно робити», – ділиться досвідом Оксана Кошак.

Коли вона прийшла на посаду керівника відділу роздільного збору органічних відходів ЛКП «Зелене місто», сортування тривало вже близько чотирьох місяців, але на суттєві обсяги переробки вийти не вдавалося. Тому треба було з’ясувати, що пішло не так.

«Спочатку на майданчиках для збору стояли великі кубові контейнери з написом «Органіка». Але люди звикли викидати у такі ємності габаритні речі. Щоб мотивувати людей сортувати, ми почали ставити контейнери на 120 літрів з інформацією, що можна у них класти. Другий важливий момент: забезпечити достатню кількість місць для збору органіки та залучити свідомих людей, які стануть взірцем для інших. Якщо не буде розгалуженої інфраструктури, люди будуть сортувати лише вибірково. Але при належній організації кількість небайдужих містян ростиме», – переконана Оксана Кошак.

Станом на вересень 2021 року в місті встановлено 1197 контейнерів для роздільного збору органіки, і це число буде зростати. За словами Оксани, важливою складовою спільного успіху стала активна просвітницька робота на всіх рівнях, від голів ОСББ до звичайних жителів.

«Ми розвішували інформаційні плакати, пояснювали, як правильно сортувати, кидали у поштові скриньки брошури і друкували інформацію на зворотному боці рахунків за комуналку. На початковому етапі треба багато спілкуватися з людьми, а далі переходити до більш глобальної комунікації, щоб охопити ще більше населення. Це і соціальні ролики, і банери, і реклама у транспорті», – пояснює вона.

МІФ №4. ПЕРЕВІЗНИКИ ВІДХОДІВ НІКОЛИ НЕ ВИВОЗИТИМУТЬ ОРГАНІКУ ОКРЕМО ВІД ЗМІШАНИХ ВІДХОДІВ

Одним із дуже сильних упереджень людей проти сортування є те, що відходи буцімто все одно потрапляють в загальну купу і вирушають до того самого полігона. Часто це зводить спроби налагодити роздільний збір нанівець. Проте у Львові знайшли спосіб дати цьому раду. «Великою проблемою, з якою ми стикнулися, була тотальна недовіра людей до того, що органічні відходи будуть вивозитись окремо, на компостувальну станцію, а не разом зі змішаними відходами. І тут ми надзвичайно тісно працювали з перевізниками», – згадує Оксана Кошак.

Ще на початку проєкту міська влада поставила чіткі умови для компаній, що забирають відходи з контейнерів. Долучитися до ініціативи могли лише ті перевізники, які гарантували окреме вивезення органіки на компостувальну станцію. І хоча їхні витрати місто дотепер не відшкодовує, всі надавачі таких послуг поступово стали частиною проєкту. Бо стало зрозуміло, готовність до змін – запорука успішної співпраці з містом. Адже поводження з відходами за європейськими стандартами робить такий бізнес більш соціально відповідальним та конкурентоспроможним у нових умовах. А для контролю ефективності роботи перевізників у Львові залучили сучасні технології.

«Ми створили внутрішні групи перевізників у соціальних мережах, куди кожен екіпаж виставляє фото майданчика і фото наповненого та порожнього контейнера. Це дає нам дві точки контролю: ми знаємо, що перевізник вивіз відходи з цієї локації, і бачимо, чи добре люди сортують. Якщо наявне нецільове використання контейнера для органіки, підключаються фахівці з ЛКП «Зелене місто», які ведуть більш щільну роботу з мешканцями», – поділилася лайфхаком пані Оксана.

МІФ № 5. ОКРЕМИЙ ВИВІЗ ОРГАНІКИ ЗАНАДТО ДОРОГИЙ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ І ПІДПРИЄМСТВ

На початку експерименту Львів запровадив безпрецедентні знижки на переробку органічних решток: 100% для населення і 50% для юридичних осіб. Таким чином, містяни отримують цю послугу безкоштовно, а бізнес сплачує 322 гривні за тонну. І це теж спонукає людей відокремлювати органіку. Наразі триває робота з формування тарифу для оплати послуг перевізників. Адже нормативних документів, які встановлюють алгоритм з роботи з органікою, в Україні просто не існує. Тому доводиться вчитися всьому на практиці.

«Ми прописали положення і розробили програму стимулювання роздільного збору відходів. Вже є уявлення, як розрахувати собівартість такої послуги і встановити тариф. Ми хочемо запровадити компенсації для перевізників, які збирають і вивозять саме органіку. Частково ця вартість буде покриватися з бюджету, а частково – за рахунок населення, яке буде сплачувати лише за збір і вивезення, а не за переробку», – наголосила Оксана Кошак.

МІФ № 6. КОМПОСТУВАННЯ ЕФЕКТИВНЕ ЛИШЕ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

У великих містах Європейського союзу ефективно компостують 17% органічних решток. Це показник, якого реально досягти в Україні. Європа активно запроваджує і стимулює компостування на всіх рівнях: у місті, в індивідуальних господарствах, на рівні компаній. Так, Любляна з 2014 року стала на шлях zero waste. Жителі столиці Словенії станом на 2021 рік сортують 68% відходів, зокрема відокремлюють органіку. Органічні рештки населення приносить у пакетах, що розкладаються у довкіллі. Зі сміття шляхом анаеробної ферментації виробляється чистий і якісний компост, а біогаз, який утворюється під час компостування, використовують для виробництва електроенергії.

МІФ № 7. ОТРИМАНИЙ ВІД ПЕРЕРОБКИ КОМПОСТ НІКОМУ НЕ ПОТРІБНИЙ

Коли компостна станція запрацювала, всі містяни мали можливість приїхати і взяти корисне органічне добриво для своїх присадибних ділянок безкоштовно. Наразі його роздрібна ціна становить 62 копійки за кілограм. Також компост отримують комунальники, які сплачують місту за переробку зелених відходів. Львівська міська рада вже зараз успішно виставляє добрива на продаж через систему державних закупівель PROZZORO. Для України це перший досвід продажу продуктів із перероблених відходів. Після отримання відповідних сертифікатів львівський компост планують реалізовувати через торгівельну мережу.

«Переваги від компостування органіки для міста і мешканців дуже вагомі. Виграють усі. Міська рада не витрачає кошти на вивезення решток в інший населений пункт. Мешканець, який компостує органіку, не витрачає кошти на захоронення цих відходів. Бізнес, який бере участь у цій програмі, практично економить половину від вартості переробки», – підсумувала Оксана Кошак.

ДОВІДКОВО

У 2020 році в 11 країнах Європи почала діяти програма Zero Waste Cities. Це програма організації Zero Waste Europe, спрямована на допомогу містам та громадам у переході до позиції «нуль відходів». До програми приєдналися Львів та Люботин у Харківській області. Допомагають містам локальні організації, які є співзасновниками альянсу «Український Альянс Нуль Відходів» (Zero Waste Alliance Ukraine): Zero waste Lviv, Kharkiv zero waste, які є співзасновниками Громадської спілки. Метою програми є пришвидшення переходу до zero waste на рівні міста – особливо малих та середніх муніципалітетів – шляхом впровадження актуальних норм законодавства ЄС та стратегій на основі моделей, орієнтованих на громадян. Виконавча директорка Zero Waste Lviv та координаторка міжнародного проєкту в Україні «Перехід до zero waste: громада за громадою» Ірина МИРОНОВА зазначила: «Нещодавно ми презентували першу у світі систему сертифікації Zero Waste міста. Цей підхід визначає чіткі критерії для zero waste міст та дає конкретний алгоритм дій, з яких варто почати шлях до змін. Фактично муніципалітети отримують готовий інструмент для ефективного управління відходами та значної економії коштів».