Контрольована демократія?

Законопроєкт №2143 «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» був зареєстрований у Раді 13 вересня. Суб’єкти подання — група депутатів від партії «Слуга народу» (серед них зокрема троє київських мажоритарників). 19 вересня його включили до порядку денного сесії, впродовж тижня можна подавати альтернативні проєкти.

У пояснювальній записці автори зазначають: «Прийняття законопроекту дозволить врегулювати спеціальний статус міста Києва в частині здійснення ним функцій самоврядного міста та столиці держави, а також розмежувати повноваження органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в місті Києві».

Нагадаємо, в матеріалі «Хто в Києві господар?» (№ 136 від 1 серпня ц.р.) «День» разом із експертами шукав «цілющі» рецепти для місцевого самоврядування в столиці. Розглянемо депутатські пропозиції і порівняємо їх із пропозиціями наших експертів.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ПО-КИЇВСЬКИ

Стаття 2 утворює райони в місті Києві, які «входять до системи адміністративно-територіального устрою України». Тут варто врахувати, що новий закон «Про засади адміністративно-територіального устрою України» як логічне продовження процесів децентралізації досі не ухвалений. Тож невідомо, як виділення районів у Києві корелюватиметься з принципами цієї реформи та вплине на єдність міста. В цій же статті йдеться, що межі Києва та перелік районів затверджує ВР за поданням уряду і пропозицією КМР, а межі районів затверджує Кабмін за поданням КМР.

Пропонується скоротити кількість міських депутатів до 84 (як і в інших містах-мільйонниках). Натомість обирати раду для кожного району і передати туди частину повноважень КМР (нагадаємо, експерти «Дня» неоднозначно поставилися до такої ініціативи).

За статтею 12, до компетенції райрад належать питання загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, первинної та профілактичної, закладів культури (крім загальноміського рівня), молодіжних програм, спортивної інфраструктури, підтримки програм туризму та фізичної культури; терцентрів соцобслуговування, контролю експлуатації житла, озеленення та благоустрою, ремонту міждворових заїздів, організації паркування та торгівлі, управління комунальним майном. Найбільш ризикований момент — затвердження райрадою детальних планів забудови територій. За фактичної відсутності єдиного генплану та візії розвитку міста на найближчі роки таке рішення може призвести до неузгодженої та хаотичної забудови Києва, нищення історико-культурної спадщини та ландшафту, інфраструктурного колапсу.

Згідно з прикінцевими положеннями, райради будуть обрані після ухвалення нового адміністративно-територіального устрою, що буде не так скоро. На відміну від інших населених пунктів України, розділені посади голови райради та її виконавчого органу, обидва обираються з числа депутатів. Голова райради виконує представницькі функції від імені громади району та його ради. Голова виконкому забезпечує виконання рішень та керує виконавчими органами райради, є розпорядником бюджетних коштів, забезпечує підготовку та розгляд радою програм соціально-економічного, культурного розвитку та інших локальних питань, місцевого бюджету та звіту про його виконання. Якщо голова райради підзвітний своїй раді, то голова виконкому — Київському міському голові.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

А ВИКОНАВЕЦЬ ХТО?

У пункті другому статті 6 законопроєкту зазначається: «Виконавчу владу в місті Києві здійснює Київська міська державна адміністрація. Особливістю виконавчої влади в Києві є виконання КМДА контрольно-наглядових та координаційних функцій». Стаття 10.1 попередньої редакції закону, яка покладала на КМДА виконавчі функції і від держави, і від міста, в новому проєкті вилучена.

Тут також ідеться про те, що повноваження місцевого самоврядування здійснюватимуть виконавчі органи Київської міської ради та районних у місті Києві рад. У районах можуть створюватися структурні підрозділи КМДА. При цьому, згідно з прикінцевими положеннями законопроєкту, протягом 6 місяців після набуття ним чинності Кабмін мусить ліквідувати райдержадміністрації.

Там же вказано, що КМР впродовж місяця після оголошення результатів виборів мусить утворити власний виконавчий орган. Інших деталей про нього в законі немає, формулювання використовується досить вільно, хоча в законодавстві про місцеве самоврядування прописано, що це має бути саме виконавчий комітет.

Згідно зі статтею 13, до компетенції КМР входитимуть інтернати та профтехучилища, стаціонари в лікарнях, швидка, спеціалізована медична і стоматологічна допомога, дитячо-юнацькі спортивні школи, інтернати для літніх людей, програми доступного та соціального житла, місцева пожежна охорона, землеустрій (землевідведення, ведення земельно-кадастрової документації, пропозиції до КМДА щодо зміни цільового призначення), затвердження генплану та правил забудови в місті, культура (театри, музеї, охорона культурної спадщини; культурні заходи), соціально-економічний розвиток (просторове планування, міжмуніципальне та регіональне співробітництво), міський транспорт, будівництво, ремонт та утримання доріг, вулиць, площ, охорона довкілля, комунальні послуги, утилізація відходів та утримання кладовищ. До компетенції КМДА віднесли контроль за додержанням посадовими особами та органами місцевого самоврядування Києва Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів; рішення щодо об’єктів державної власності, що знаходяться в сфері її управління; координацію діяльності місцевих підрозділів органів виконавчої влади; реалізацію державних програм у столиці.

Про необхідність відділення самоврядування від державної влади в повноваженнях КМДА експерти згадували в коментарях «Дню». Можна вважати, що ця вимога хоча б номінально задоволення, і столичне самоврядування врятоване від зазіхань. Якби не одне «але» — повноваження голови КМДА.

НАГЛЯДАЧ ІЗ ПРАВОМ ВЕТО

За статтею 15 законопроєкту, Київський міський голова обирається на прямих виборах у два тури, якщо не набрав у першому більше половини голосів. У питанні повноважень документ відсилає до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», додаючи «з урахуванням особливостей, визначених цим законом».

Якщо раніше Київраду та КМДА очолювала обрана киянами особа, то за статтею 20, КМДА в разі прийняття закону очолить людина, яку призначає та звільняє президент за поданням уряду. Цей посадовець має брати участь у рішеннях щодо проведення в місті державних чи міжнародних заходів, розміщення резиденцій вищих органів державної влади та іноземних представництв, давати згоду на призначення та звільнення керівників розташованих у Києві державних підприємств та територіальних підрозділів органів виконавчої влади, погоджувати питання по установах та підприємствах загальнодержавного значення та/або державної форми власності в Києві.

І найцікавіше — Стаття 21 передбачає, що голова КМДА має перевіряти рішення місцевої влади на відповідність Конституції та законодавству України, а також публічним інтересам територіальної громади. Для зупинки рішення він має письмово висловити протест із одночасним поданням до суду. Для усунення недоліків    — звернутися до місцевих чиновників із вимогою негайного виправлення.

Перший мер столиці незалежної України Леонід КОСАКІВСЬКИЙ так схарактеризував ці положення на своїй фейсбук-сторінці: «Нагляд з боку КМДА не лише за законністю актів, а й по суті опротестування їх у деяких випадках з питань доцільності, від чого в тій же Франції для префектів давно відмовились. Підстави, що не відповідають публічним інтересам територіальної громади, допускають смаківщину й довільні тлумачення». На прикладі протистояння Віталія Кличка та глави ОПУ Андрія Богдана ми вже знаємо, наскільки по-різному можуть трактуватися (а то й заперечуватися) норми закону. Особливо такі вільні формування як «публічні інтереси територіальної громади» багатомільйонного міста.

ФІНАНСИ ТА СПІВПРАЦЯ

Згідно зі статтею 23, бюджет Києва складається з міського та районних бюджетів. Видатки на столичні функції позначаються в державному бюджеті окремим рядком. Там же можуть передбачатися і субвенції до районних бюджетів. Згідно з пунктом 4, видатки міського та районного бюджетів розмежовуються за принципом субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання соціальних послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Доходи районних бюджетів, за пунктом 5, теж формуються відповідно до обсягу повноважень, одне з джерел — трансферти з міського бюджету.

У статті 24 йдеться, що місцеве самоврядування і КМДА мають виділяти землю та приміщення під обласні органи влади, брати участь у обласних проєктах із охорони довкілля, будівництва автомобільних шляхів та іншої інфраструктури в межах міжмуніципального співробітництва. Плани розвитку приміської зони Києва, встановленої урядом, розробляються та затверджуються місцевими радами з урахуванням пропозицій виконавчого органу КМР. Якщо згоди не буде, може втрутитися Кабмін.

На думку експертів «Дня», цього замало для ефективного менеджменту прилеглої для Києва території та вирішення спільних проблем. Питання київської агломерації так і не врегульовується, про окремий закон, на якому наголошував Леонід Косаківський, нічого не відомо. Чинний мер Києва Віталій Кличко продовжує просувати ідею асоціації «Київська агломерація», каже, що тривають консультації з радами сусідніх населених пунктів. Але, як раніше зазначав у коментарі «Дню» Олександр СЕРГІЄНКО, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста», асоціація — це «клуб голів без повноважень». Він наголошує: будь-який із форматів, передбачених у Законі «Про співробітництво територіальних громад», дасть більше, аніж таке декларативне об’єднання.

ГОТОВНІСТЬ ДО ВИБОРІВ

Прикінцеві положення законопроєкту вимагають призначити вибори Київської міської ради та міського голови на 8 грудня поточного року. 19 вересня Кличко повідомив, що звернеться до парламенту щодо розпуску Київради VIII скликання. На цей день була домовленість про засідання, але воно вчергове було зірвано через відсутність кворуму. Поки незрозуміло, наскільки реалістичні грудневі вибори — чи встигнуть виділити гроші, прийняти заявки від кандидатів, належно організувати процес?

Виступаючи на Київському інвестиційному форумі, Кличко заявив, що законопроєкт №2143 має пройти громадське обговорення та отримати висновки міжнародних експертів. «Він руйнує принципи децентралізації і самоврядування, позбавляє киян права обирати владу в своєму місті. А також створить хаос в управлінні столицею. Подібного немає в жодній європейській країні, в жодному європейському місті. Коли люди не впливатимуть на процеси, що відбуваються в місті, а влада — не відповідатиме перед містянами, бо її призначили», — висловився чинний мер. У будь-якому разі Віталій Кличко планує йти на вибори та вести до КМР свою політичну силу. Також він звернувся до Державної аудиторської служби України щодо здійснення державного фінансового аудиту діяльності структур та підрозділів КМДА за 2015—2019 роки. Депутат від «Слуги народу» Олександр ТКАЧЕНКО повідомив, що прем’єр Олексій ГОНЧАРУК підтримав проведення аудиту діяльності київської влади, який розпочнеться наступного тижня і триватиме до 8 жовтня.