Голос на виборах як гарант честі

Саме така оказія сталася з давнім знайомим нашої сім'ї, відомим своїми демократичними поглядами. На традиційне буденне запитання, поставлене скоріше для проформи, мій чоловік отримав у відповідь:

— Голосуватиму за Петра Симоненка!

— ...?!

Виявляється, приятель мав необачність програти в карти «червоному» директору не що-небудь, а свій... майбутній голос на виборах (!). На обережний закид, на зразок «Ніхто не перевірить», він мало не образився: «Що ти, я ж людина честі...»

Отож віддаємо (безкоштовно!) «ноу-хау» для будь- якої команди кандидатів (особливо для чинного Президента, — подейкують, він у преферансі дока). Гарантія залізна, бо картярський борг — справа честі, умри, а віддай (а от із внутрішньодержавним можна і «блефонути»).

До речі, варто нагадати, що «преферанс» — із французької — «уподобання, перевага». І є побоювання, що 31 жовтня в черговий раз багато хто віддасть перевагу магії простих рішень, бо звичайно в Україні більше до вподоби простий «дурень». Ось тільки ставки в житті вищі, аніж за картярським столом, і за рахунками банкрутів платити доведеться всім разом.