Десять років боротьби
Активісти виграли вирішальний суд щодо скандальної висотки біля Софії Київської. Що змусить забудовника дослухатися до цього вердикту?
Проблему елітного житлового комплексу Fresco Sofia на вулиці Олеся Гончара, 17 — 23, давно можна було б розв’язати по-хорошому, якби цього захотів інвестор. Компанія «Інвестиційно-будівельна група» вперто ігнорує всі вимоги міської влади ба навіть ЮНЕСКО стосовно того, що слід демонтувати два верхніх поверхи висотки. В охоронній зоні Національного заповідника «Софія Київська» не повинно бути будівель, вищих за 27 метрів. Інвестор примудрився набудувати тут аж на 34 метри.
Разом з тим громада зібрала всі докази того, що забудовник порушив закон і необхідний демонтаж. Останній пазл склався, коли днями міський Окружний адміністративний суд відмовив ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» у задоволенні позову, в якому забудовник зажадав скасувати рішення Київської міської ради, ухвалене в липні 2016 року. У ньому йшлося, що протягом місяця необхідно привести висотність об’єкта будівництва у відповідність до вимог Генплану-2020, тобто розібрати два верхніх поверхи. Інакше місто припинить договори оренди земельної ділянки на вулиці Гончара, 17 — 23.
Так що демонтаж — єдиний варіант розв’язання проблеми, завдяки якому будуть усунуті загрози для Софії Київської. Адже об’єкт будівництва з’явився практично по сусідству із заповідником, ускладнюючи і так нестабільну ситуацію, пов’язану з рухом підземних вод на території пам’ятки. Також через будівництво в буферній зоні Софія не один раз опинялася в зоні ризику, тож комісія ЮНЕСКО може включити її до так званого чорного списку, де містяться об’єкти, що їх можуть викреслити з переліку пам’яток Всесвітньої спадщини.
Як розповіла Ірина НІКІФОРОВА, активістка громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива», інвестор тричі намагався оскаржити в Господарському суді згадане рішення депутатів про демонтаж, та все марно. «Потім вони подали позов до Окружного адміністративного суду, — продовжує пані Ірина. — Півтора року суд розглядав цей позов у письмовому провадженні. Суддя залучив третьою стороною Державну архітектурно-будівельну інспекцію, Міністерство культури і Національний заповідник «Софія Київська». До речі, місяць тому ми виграли ще один важливий судовий процес за позовом Міністерства культури. Забудовник ще з 2013 року намагався оскаржити міністерську постанову, за якою будівництво здійснюється без дозволу центрального органу охорони культурної спадщини. Наразі у мера Віталія Кличка та Київради є всі важелі, щоб дотиснути забудовника і зменшити кількість поверхів».
«День» зі свого боку підготував інформаційний запит до мерії: нас цікавить, як Віталій Кличко з командою збирається ставити крапку в цій історії. Нагадаємо, мер у передвиборчій програмі та після приходу на цю посаду обіцяв розв’язати проблему з висоткою на вул. Гончара, 17 — 23. Якщо ця позиція не змінилася, найближчим часом з його ініціативи Київрада повинна підготувати й підтримати проект рішення про зменшення кількості поверхів.
«Ми сподівалися, що Кличко швидко вирішить це питання, — каже Ірина Нікіфорова. — Ми ж добилися на сесії ЮНЕСКО 2015 року, щоб з’явилася рекомендація про демонтаж, потім була створена тимчасова контрольна комісія при Київраді, яка перевіряла законність будівництва Fresco Sofia і схвалювала дійсно правильні рішення. Ми добилися запровадження мораторію на будівництво в буферних зонах Софії Київської та Києво-Печерської лаври. Очевидно, що в інвестора є якась підтримка серед заступників мера, що хтось пообіцяв все вирішити, тому він так нахабно поводиться».
За десять років боротьби зі впертим забудовником активісти пережили чимало злетів і падінь. Як пригадує Ірина Нікіфорова, особливо буремним видався 2009 рік, коли місцеві мешканці встановили намети, щоб перешкоджати будівництву. У відповідь інвестор найняв «тітушок», котрі залякували місцевих, пускали в хід сльозогінний газ і перевертали намети активістів.
«Це були страшні часи, але й водночас момент єднання громади, — продовжує Ірина Нікіфорова. — Були й позитиви, наприклад, коли 2008 року з’явилася перша ухвала суду про заборону будівництва, яку забудовник просто проігнорував. 2011 року до нас на майданчик приїжджав тодішній керівник КМДА Олександр Попов і зачитував постанову суду про заборону будівництва. Ми були як на гойдалці: як тільки вигравали суд, відчували ейфорію, а забудовник залучав собі на користь усі свої сили та можливості».
З будинку пані Ірини добре видно, що відбувається зараз на скандальному об’єкті. Останні кілька днів сюди постійно приїздить аварійна служба, робітники щось копають у дворі, час від часу працює техніка, яка відкачує воду з паркінгу. Його весь час затоплює водою, хоча будинок ще не введений в експлуатацію. Така якість елітного житлового комплексу, збудованого в обхід закону.
