Бути чи не бути?

Комісія культури, молоді, спорту та зовнішніх зв’язків ЛМР розглянула електронну петицію про демонтування пам'ятника Францу Ксаверу Моцарту на площі Євгена Маланюка. Про це учора, 15 листопада, повідомив на своїй ФБ-сторнці депутат ЛМР Петро Адамик. «Ми вирішили винести цю петицію на розгляд сесії Львівської міської ради, – зазначено у дописі. – Також наша комісія прийняла протокольне доручення до виконкому Львівської міської ради з проханням не приймати жодних рішень про встановлення пам'ятників, пам'ятних знаків, монументальних споруд, інсталяцій до остаточного прийняття положення, яке регламентуватиме цю процедуру встановлення. Львів вже давно потребує чіткого положення про встановлення пам'ятних знаків та пам'ятників у місті. Тому що виконком, як бачимо, користуючись тим, що Львові не має наразі такого положення, поставив без жодного обговорення з громадою пам'ятний знак Францу Ксаверу Моцарту площі Маланюка. Якщо у Львові так легко поставити будь-який пам'ятний знак, то де тоді пам'ятні знаки Нижанківському, Людкевичу чи Скорику? Також я запропонував дати протокольне доручення новому керівнику управління культури Львівської міськради щодо інформації про джерело фінансування та хід встановлення пам'ятного знака Ф. К. Моцарту. Шкода, звичайно, що не було жодної дискусії перед встановленням цього пам'ятного знаку, а тому мусимо принаймні зрозуміти, звідки той троянський кінь розбрату взявся у Львові, що всі пересварилися довкола нього у ці нелегкі для країни та нашого міста часи».

У цьому пості депутата Петра Адамика, в принципі, дуже чітко розставлені всі акценти. Але все ж варто додати трохи штрихів до історії цього дражливого питання.

«День» розповідав, що у Львові з нагоди V, ювілейного, фестивалю LvivMozArt, та ще й до 230-річчя від дня народження сина геніального Вольфганга Амадея Моцарта – Франца Ксавера Моцарта вирішили  з ініціативи світової слави диригентки, арт-директорки LvivMozArt  Оксани Линів встановити алегоричний пам'ятник з бронзи, що його проєктував австрійський скульптор Себастьян Швайкерт. Оксана Ярославівна пояснювала на виконкомі задум Швайкерта, який захотів показати Франца Ксавера у символічному диригентському русі, з величезною бароковою перукою, яка символізує зв’язок сина з легендарним батьком та відповідальність перед славою Вольфганга Амадея, яку Франц Ксавер відчував усе життя.

Щодо того, що задуму насправді вийшло, думки споживачів цього мистецького витвору розділилися. Від «Дуже крута робота!» до «Зносити треба негайно!». (https://m.facebook.com/tvoyemisto/posts/5994129040662463)

Варто додати, що ще 5 липня депутат Львівської обласної ради Володимир Квурт подав е-петицію про скасування містобудівних умов та обмежень на встановлення пам'ятника і вимагав провести відкритий конкурс на проєкт пам'ятника, а саму скульптуру встановити в іншому місці – не на площі Євгена Маланюка. Але документ не набрав необхідних для розгляду депутатами ЛМР 500 голосів.

Скульптурну композицію урочисто відкрили 26 серпня – за участю Оксани Линів, автора Швайкерта та Львівського міського голови Андрія Садового.

Реакція незгодних не забарилася – вже 30 серпня мисткиня Наталія Криничанка зареєструвала на сайті Львівської міської ради петицію «Демонтаж пам'ятника Ксаверу Моцарту як такого, що спотворює історичний і культурний простір Львова». Заклик Наталії Криничанки «Вимагаю перегляду законності встановлення даної скульптури і демонтажу, як такої, що спотворює історичний та мистецький простір Львова» набрав потрібну для розгляду депутатами ЛМР кількість голосів.

«День» відстежуватиме, як далі розвиватимуться події. І, звісно, хотілося би, щоби цей процес був динамічним, тобто не відкладався, як мовиться, у довгу шухляду. Бо хто його знає, які ще шедевральні задуми можуть вигулькнути за той час у славному місті Львові?