Про свободу і потенціал українського «дитліту»

Минулого тижня експерти з проекту підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» назвали найкращі українські дитячі, підліткові та родинні книжки 2018-го. Нагородження переможців — а їх обирали у 12 номінаціях — відбувалося в стінах Національного музею Тараса Шевченка. Крім того, редакція «БараБуки» роздала вісім спецвідзнак та оприлюднила результати читацького голосування.

Ця подія є важливою з багатьох причин. Утім, на жаль, вона не привернула до себе тієї уваги, на яку заслуговує. Частково це сталося через те, що так само в цей день, 14 грудня, оголошували найкращі книжки року за версією BBC, а відтак провідні ЗМІ відправили своїх журналістів туди. Але також і тому, що серед ЗМІ, та й загалом у суспільстві, й досі побутує хибна думка, що література для дітей   — це щось не надто серйозне, не те, що заслуговує на сюжет у прайм-тайм. А дарма.

Як говорить засновниця і керівниця «БараБуки», письменниця Тетяна Стус, сьогодні ми можемо спостерігати не лише те, як дитяча література стрімко скорочує відстань до своїх читачів, а й те, як у ній поглиблюються смисли. 

«Світ у книжках справжнішає, стає більш невимушеним, мало дидактичним, дуже відвертим, дозволяє собі сумніватися. Це не тільки про подолання життєвих шаблонів та переформатування інструментів пізнання світу, якими жили й творили реальність теперішні дорослі, а насамперед — про свободу й потенціал незалежної самоідентифікації новітнього покоління читачів. І може, саме це покоління будуватиме реальність без війни?» — розмірковує Тетяна Стус.

Власне, експерти «Барабуки» вміють вловити ці смисли та відслідкувати найменші рухи чи спрогнозувати потенційні зміни. Вони спеціалізуються виключно на дитячій та підлітковій літературі, яку творять сучасні українські автори. Протягом року всі учасники проекту читають і фахово аналізують новинки, пишуть і говорять про найвартісніші книжки, щоб, зрештою, на початку грудня оголосити імена тих, хто потрапив до «ТОПу БараБуки».

Отже, чому варто цікавитися довгими й короткими списками «ТОПу БараБуки»? Тут варто додати, що цікавитися ними треба не лише потенційним читачам, а й батькам, вчителям, бібліотекарям та загалом всім тим, хто працює з дітьми та підлітками, хто цікавиться дитячою літературою та хто сам пише чи малює книжки для цієї аудиторії.

«БАРАБУКА» ОКРЕСЛЮЄ ТЕНДЕНЦІЇ

Цього року нагородження відбувалося вп’яте, тож уже можна прослідкувати, як і куди за останні кілька років рухається українська дитяча та підліткова література. «Уперше «Барабука» відзначала найкращі книжки у 2014 році, і тоді переможцями були лише шість книжок», — згадує дитяча письменниця Галина Ткачук. 

Ще кілька років тому практично не було якісного українського нон-фікшену для дітей та підлітків, не так багато українських авторів взагалі писали для підлітків, а ті, хто таки писав, не завжди наважувалися говорити про складні та важливі для цієї вікової групи теми. Не так багато було й цікавих експериментальних ілюстрацій, форматів, пошуків нових форм тощо.

«Нарешті сучасний український дитячий нон-фікшен став реальністю. До того ж втілений у багатьох форматах та жанрових формах, адресований читачам різного віку: від пізнавальної книжки-картинки «Я так бачу» Романи Романишин та Андрія Лесіва (переможці в номінації «Ілюстратори року») до підліткового роману із пізнавальними елементами, що стосуються генетики та біотехнологій         — «Літо довжиною в ДНК» Аліни Штефан. Від кулінарної книжки «Ням! Готують діти» видавництва «Братське» (переможець номінації «Родинна книжка року») до мотиваційних біографій Вільяма Шекспіра (переможець номінації «Пізнавальна книжка року») та Ілона Маска та від «IPIO». Маю надію, читацький інтерес і читацький запит до такого типу літератури підтримає авторів та видавців у цьому злеті», — зауважує Галина Ткачук.

ВІДКРИВАЄ НОВІ ІМЕНА

Читачі, навіть найактивніші, фізично не можуть відслідкувати і прочитати всі новинки. Крім того, є видавці, автори і книжки, які «на слуху», а є ті, що варті читацької уваги, але не мають розголосу. Експерти ж «БараБуки» намагаються протягом року читати всі можливі новинки — чи то книжки відомих авторів і видавництв, чи дебютантів. До речі, цікаво спостерігати, як автори, яких «БараБука» в попередні роки відзначала в номінації «Дебют року», в наступні — здобувають перемогу вже в інших номінаціях. 

Важливо, що відзнаки отримують не лише письменники, а й ілюстратори, видавці та люди, які популяризують читання. Цього року, наприклад, була спецвідзнака «Інтерактивний книжковий проект року», яку отримали «Мистецький Арсенал» спільно з New Cave Media за проект віртуальної реальності «Знайомство з Туконі», зроблений за мотивами історії Оксани Були «Туконі. Мешканець лісу». Або, наприклад, ще одна спецвідзнака — «За популяризацію науки серед підлітків» — дісталася проекту «ЛакіБукс», який підтримав вихід таких книжок, як «#Щотакематематика?» Кузька Кузякіна, «Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет» Андрія Тужикова та «Літо довжиною в ДНК» Аліни Штефан. І таких спецвідзнак цього року було аж вісім.

ПОПУЛЯРИЗУЄ САМЕ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ

Часто і видавці, й батьки обирають перекладні книжки. Перші не ризикують видавати українських авторів, особливо дебютантів, другі теж мають більшу довіру до вже добре знаних у світі авторів та книжок-бестселерів. Попри це, в Україні є автори, які чудово пишуть і беруться у своїх книжках для юної аудиторії за цікаві теми. Деякі імена вже на слуху, інші тільки-но з’явилися на мапі українського дитліту, але і про тих, і про інших однаково розповідають експерти «БараБуки». І завдяки ТОПу читацька довіра до українських книжок лише зростає.

І ще один важливий момент, чому варто цікавитися списками «ТОПу Барабуки» — бо це, по суті, готові «списки літератури». Чи шукаєте ви щось цікаве почитати собі чи своїм дітям, чи хочете порадити щось своїм учням на позакласне читання, а може, шукаєте комусь подарунок — у списку все є.

ПЕРЕМОЖЦІ «ТОПу БАРАБУКИ» 2018 РОКУ:

• Номінація «Дебют року в прозі»: Наталія Матолінець за роман «Варта у Грі» («АССА»).

• Номінація «Дебют року в ілюстрації»: Катерина Сад за книжку-картинку «Ідея на мільйоооооон» («ВСЛ»).

• Номінація «Дебют видавництва»: «Легенда», м. Київ (за книжку Тетяни Стрижевської «Де ESC з моїх халеп?»).

• Номінація «Поетична книжка року»: «Раз овечка, два овечка» Галини Крук, ілюстрації Ольги Барабах («Віват»).

• Номінація «Перша книжка малюка»: вімельбух «Новорічні канікули» Інни Рудої («Каламар»).

• Номінація «Ілюстрована книжка року»: «Сова, яка хотіла стати жайворонком», текст — Галина Вдовиченко, ілюстрації — Христина Лукащук («Чорні вівці»).

• Номінація «Підліткова книжка року»: «Знає тільки Мару» Олени Рижко (ВЦ «Академія»).

• Номінація «Підліткове фентезі року»: «Дитя песиголовців» Володимира Арєнєва, ілюстрації Олександра Продана (ВД «Києво-Могилянська академія» / «АССА»).

• Номінація «Соціальний проект року»: «Це зробила вона» / «Це теж зробила вона» (видавництво «Видавництво»).

• У номінації «Вибір читачів» за результатами читацького голосування перемогла книжка «Зуб» (авторка та ілюстраторка Надія Кушнір, «Книгаренька»).