Філософія щоденного самозахисту

Чи треба казати, наскільки корисними бувають у воюючій, неспокійній країні деякі прийоми безпеки та виживання? Саме цим речам присвячено книжку «Шпигунські таємниці. Як захистити своє життя» американця Джейсона Генсона, що з’явилася друком у видавництві «Наш формат».

Її автор — колишній співробітник спецслужб, розробник різноманітних курсів особистої безпеки та, судячи з тексту книги, людина вкрай стурбована тим, що діється довкола неї. Через це поради Генсона нерідко можуть видатися надмірними, навіть кумедними й ледь не параноїдальними. Відстежувати ритм, у якому йдуть за вами; не відчиняти нікому дверей, якщо про зустріч не було домовлено заздалегідь; постійно мати з собою що-небудь, здатне виконувати функції зброї; не селитися вище шостого та нижче третього поверху; не користуватися смартфоном на вулиці; завжди мати кількаденний запас продуктів. І так далі, й тому подібне. Але кумедно це лише на перший погляд. Зрештою, така забавність сприяє читабельності, жвавості книжки, в певному сенсі — нестандартності.

Якщо ж придивитися, вчитатися, розумієш, що за системою порад «Шпигунських таємниць...» є певна філософія. Яку зовсім не обов’язково практикувати повсякчасно, проте може виявитися незайвим «увімкнути» у нестандартній ситуації. Адже тут є закономірності, на які ми не завжди звертаємо увагу в побуті. Корисні прийоми та звички. Стратегічні поради стосовно критичних моментів. Хіба завадить знати, скільки секунд у середньому має пасажир літака, який зазнав аварії, на те, щоб спробувати порятуватися? Або які місця в тих-таки літаках є найбезпечнішими? Як визначати найочевидніші ознаки брехні? На чому найчастіше ловляться ті, хто хоче безслідно зникнути? Чи просто пам’ятати, що, за великим рахунком, жоден момент нашого життя не є стовідсотково позбавленим загроз.

Ще одна окраса книжки — американські реалії. «Сподіваюся, ваш куботан із вами?»  — запитує своїх читачів Джейсон Генсон. Переконаний, таке питання багато кого збентежить. Далеко не всі в нас знають, що це  — спеціальний брелок, придатний до використання для самозахисту, ще менше, напевно, його мають. Так само нехарактерним для України є рівень комп’ютеризації, рівень залежності від банківських карток, а звідси — інші ризики й інші заходи безпеки. Інакші в нас і традиції облаштування особистого житла, а Генсон багато в чому орієнтується на «одноповерхову Америку». Та це зовсім не зашкодить головній, здається, місії видання — простимулювати читачів замислитися над щоденним, «буденним» самозахистом.