МЕНЮ

Від ейфорії – до реалій

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»; Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця; Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород
22 квітня, 2019 - 18:53
Які головні виклики стоять перед новим президентом?

Президентські вибори відбулися. Насамперед демократично. Це визнає і підкреслює увесь світ. Власне це і є головним досягненням нинішніх президентських перегонів. Визнання результатів і поведінка кандидата, що програв, після оголошення екзит-полів цьому також підтвердження. За словами представників українських та міжнародних організацій, які спостерігали за виборами, порушення були незначними і не вплинуть на результат голосування.

Отже, Петро Порошенко, який вдруге балотувався на перший пост, за даними Центральної виборчої комісії отримав 24,5% голосів виборців. Його опонент, шоумен Володимир Зеленський випередив чинного Президента майже втричі, набравши 73,2% голосів. На сьогодні — це рекордний показник за всю історію незалежної України. Лідерство тут досі зберігалося за першим президентом України Леонідом Кравчуком, який у далекому 1991 році набрав 61,6% голосів, щоправда, цей результат він показав в першому турі.

Зеленський переміг у всіх областях України за виключенням Львівської. Явка в другому турі виборів становила 62,07% і дорівнювала тій, що була в першому турі (62,8%). Найбільша активність виборців зафіксована у Львівській та Дніпропетровській областях (67,34% і 65,82% відповідно), а також у Києві (65,86%). Найнижча — в Закарпатській області (46,38%).

21 КВІТНЯ 2019 Р. ПРЕЗИДЕНТ ПЕТРО ПОРОШЕНКО РАЗОМ ІЗ ДРУЖИНОЮ МАРИНОЮ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ  РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКЗИТ-ПОЛІВ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Як відреагували у facebook?

«Ми це зробили! Програли красиво) Нашої невгамовної проукраїнської зграї — кожен четвертий у державі, і я святкую це, — пише журналістка Юлія Бориско. — Адже ми об’єднані не політичною ідеалізацією і куражем імпульсивних рішень. Об’єднані цінностями, ми залишимось вірними Україні за будь-якої влади і будь-якого рівня цін. А змінити можна лише те, що приймаєш. В сенсі, приймаєш як факт. Заперечення — інфантильна поведінка, дорослим людям не пасує. Відтак. Це вже відбулося. У нас новий президент і купа роботи. Стати змінами, які ми хочемо бачити в Україні: втілювати необхідне, контролювати, на особистому рівні не поступатись найсвітлішими якостями. Готуватись до шансу зміцнити Україну на парламентських».

«Головним гріхом Петра Порошенка, за який він, як на мене, заслужив на електоральне покарання (щоправда, разом із ним виборці, ймовірно, покарали самих себе, але це нюанси), були методи тримання ситуації під контролем, — пише журналіст Отар Довженко. — Їх можна перелічувати довго: онищенки-грановські-кононенки-гладковські на ключових посадах, яким можна було красти в обмін на контроль і ефективний менеджмент в інтересах президента; контрольовані суди, які приймали потрібні президентові рішення та не були реформовані; заминання кримінальних справ і безкарність для людей, у яких «винен» написано кров’ю на мордяці; домовленості з ключовими олігархічними медіа про ненапад і піар; союзи з абсолютно звироднілими «елітами» в деяких регіонах; нагинання, підкуп і використання політичних проституток для важливих голосувань у ВР... І так далі, але в усього цього в українській політичній термінології є містка назва: кучмізм. Старий добрий кучмізм. Сорі, але у версії «президент не знав, що крадуть, і ні на кого не впливав» і «корупцію вигадали бігуси на замовлення Коломойського» я маю підстави не вірити. Усе він знав і діяв свідомо. Припускаю, що не задля власного збагачення (бабла йому не бракує), а для того, щоб Україна слухалась керма, рухаючись у потрібному напрямку».

«Як людина, яка займається інноваціями, стартапами, можу сказати, що відсутність досвіду, це не завжди мінус, — коментує «Дню» глава SingularityU Kyiv Chapter Ігор Новіков. — Тим паче, досвіду, який мають наші політики. Сьогодні в світі зміни відбуваються з такою швидкістю, що досвід минулого, мало що значить. У мене позитивні очікування від Володимира, тому що відбувається зміна поколінь в політиці, еліті. Головне, щоб за зміною еліт пішла зміна правил гри, проводилися реформи. Якщо найближчі п’ять років ми кардинально не проведемо зміни в певних сферах, тоді виникне питання про існування нашої держави. Я вірю, що Володимир буде боротися за введення максимальної діджиталізації (оцифровування) уряду, за втілення електронного урядування. Наскільки це вийде? Подивимося. Процес реформ у державі схожий на трансформацію в бізнесі. Наприклад взяти корпорацію Kodak, якій довелося швидко і радикально змінюватися. Завжди буде опір «старих». Володимир також стикнеться з великим опором, але за рахунок молодої, енергійної і професійної команди, в них є шанс».

Самі кандидати перш за все подякували своїм виборцям, а далі Зеленський пообіцяв: «ніколи не підведу вас усіх», а Порошенко заявив: «я піду з офісу, але хочу твердо наголосити — я не йду з політики». Насправді головне питання — як розвиватимуться події далі? Вже найближчим часом великий відсоток підтримки виборців ляже на плечі нового президента тягарем відповідальності. Тим паче в таких складних умовах, яких перебуває Україна в політичному, економічному та безпековому плані, тим паче коли попереду одразу розпочинається парламентська передвиборча кампанія. Справитися з викликами за відсутності політичного досвіду, а також без конкретно озвучених кроків і стратегії новим президентом, може стати для країни ще одним викликом.

Як ви оцінюєте президентські вибори в Україні з точки зору процедури? Які основні виклики стоять перед новим главою держави? Чи можливі дочасні вибори до Верховної Ради?

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«МОЖУ СКАЗАТИ ОДНЕ — НОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ МАЄ ДІЯТИ ДО СВОЇХ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ»

Віктор МУСIЯКА, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», один із авторів Конституції України 1996 року:

— Ми зіштовхнулися з досить брудними виборами. І боротьба йшла не те що жорстка, а саме жорстока. В мене особисто було відчуття, що вже немає кінця цим виборам. Морально це було дуже важко. А тепер ми негайно переходимо до парламентських виборів. І я не можу сказати, чи будуть ці вибори достроковими. Щодо їх можливості реалізації, то я відчуваю, що до них немає підстав. Відверто кажучи з того моменту, як позбавили Яценюка посади прем’єра, то я не бачу ознаки парламентської коаліції. А за Конституцією це є обов’язковий момент. Навіть на сайті Верховної Ради немає списку членів провладної коаліції. Скільки років минуло, але нікого це не цікавило. Парламент ніби працює і приймає закони. Хоча в 90-й статті Конституції сказано, що Президент має право, а не обов’язок про припинення повноважень Верховної Ради, коли немає відповідної коаліції. І це за умов відсутності нормального функціонування Верховної Ради. Звичайно, поки був Порошенко, то ця коаліція робила все, що бажав Президент. Але якщо немає 226 у коаліції, то формально у Президента є підстави для розпуску.

Я не виключаю, що подібні питання можуть бути поставлені новим президентом, але лише тоді, коли він набуде відповідних повноважень. Тому дочекаємось оголошення ЦВК результатів виборів. Безумовно, що у нього буде ще час для того, щоб проводити консультації з Верховною Радою. Він буде придивляться наскільки вона до нього лояльна. І від того буде залежати чи буде він приймати рішення про дострокове припинення діяльності Верховної Ради чи ні. Можу сказати одне — новий президент має діяти до своїх конституційних повноважень. На жаль, в нашому суспільстві є мільйони невігласів, тому що вони не читають Конституцію і не знають повноважень президента. Всі звикли до того, що кожен з тих президентів, хто приходить до влади, перебирає на себе ті повноваження, які йому не належать. В 106-й статті для нього передбачені 30 повноважень. Вони чітко прописані. Тобто він виконує тільки конституційні повноваження. Тому тут обмеження зрозумілі. Але через закони він ці повноваження розширив (а їх близько 70-ти).

«ДЛЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ВИКЛИКОМ Є ВСЕ»

Iгор КОЛIУШКО, голова правління Центру політико-правових реформ:

— Можна ще сперечатися — чи є шанс, щоб дострокові парламентські вибори були проведені 27 травня, але точно немає шансів проводити їх після 27-го. Це найпізніший термін до якого можна приймати рішення президенту про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Єдина підстава на якій він це може застосувати — відсутність коаліції. Наразі спірним є питання існування-не існування коаліції. Але хтось мусить встановити, що цієї коаліції, тобто конституційної більшості немає.

Всі ці речі унеможливлюють прийняття легального конституційного рішення. Я вже чув, що є експерти, які збираються Верховну Раду розпускати, і пишуть подання до Конституційного суду в питанні скасування Конституції 2004 року. Думаю, не варто повторювати те, що робив Янукович. Якщо у Зеленського до 27 травня будуть підстави для розпуску парламенту, то, здається, для цього потрібно буде два місяці, як визначає Конституція на дострокові вибори. 

А щодо викликів для Зеленського, то для нього викликом є  все. Сформувати власну Адміністрацію — виклик. Зовнішні зносини почати — виклик. На фронті теж викликів достатньо.

«МИ МАЄМО НАБАГАТО БІЛЬШЕ ПИТАНЬ, АНІЖ ВІДПОВІДЕЙ»

Сергій БОНДАРЕНКО, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології та державного управління Донецького національного університету імені Василя Стуса:

— Слід визнати, що президентські вибори в Україні відбулися демократично та без суттєвих порушень. Про це говорить і громадський сектор, і західні партнери, які спостерігали за перебігом виборчої кампанії в Україні. Для мене, як для політолога, це показник росту нашого політикуму та суспільства щодо розуміння правильних чесних виборів, як вони мають відбуватися в цивілізованих демократичних країнах. Були моменти, які дещо здивували. Як-от той факт, що один із кандидатів у президенти сфотографувався зі своїм бюлетенем. Це свідчить про його малообізнаність щодо дотримання процедур і законів, яких вимагає виборчий процес.

Взагалі під час усієї компанії було чимало як емоційних викидів, так і рішень. Власне самі вибори можна назвати емоційними. А от тепер новообраному президенту доведеться відповідати по суті, і ризиків для нього вимальовується досить багато. По-перше, він не сильно розуміється на політичних процесах, які відбуваються. По-друге, не знає суті (повноважень) інституту Президента України. По-третє, новообраний глава держави перебуватиме під впливом своєї команди і чи зможе він компетентно реагувати на ті пропозиції, які вона йому озвучуватиме, — це одне з ключових питань. Адже ми не знаємо, настільки ці люди фахові, якими будуть пропозиції, чи зможе їх оцінити президент і зробити власні висновки, а відтак розпорядження.

Чимало запитань викликають і вже озвучені обіцянки. Як він має їх реалізовувати? Які механізми використовувати? На яких принципах і який ефект ми від цього отримаємо? Сказати про повне перевантаження влади це одне. Замало змінити одних людей на інших. Та чи стануть вони фахово управляти політичною системою держави? Те, що потрібно змінювати принципи роботи, — це так, зменшувати впливи корупційних сил — це так, зменшувати рівень використання посадових можливостей для зловживань чиновниками — це так. Але як це буде робитися і який ефект отримає держава? Про це не говориться.

На жаль, ми не маємо сильних держаних інституцій, які могли б ефективно працювати незалежно від того, хто став президентом. Питання їхньої сталості постає досить серйозно, бо конфлікт інтересів може бути сильним, навіть на рівні чиновників на місцях. Чи є в новообраного глави держави достатньо кадрового ресурсу, щоб якісно замінити цих людей? Не факт. Ми зараз маємо набагато більше питань, аніж відповідей, і я, як політолог, багато чого не розумію.

Що стосується дострокових парламентських виборів, то наразі не бачу підстав для їх проведення. Багато політичних сил і політиків витратили значні ресурси на президентську гонку. З іншого боку, яка в цьому політична доцільність? Але те, що вони будуть набагато цікавіші, ніж президентські, — це можна заявити сміливо. Адже питання контролю Верховної Ради, це і питання контролю президента. Без парламенту глава держави не зможе нічого самостійно зробити. Можна припустити, що на хвилі ефекту Зеленського його партія покаже високий результат. Але настільки інституційно ця партія зможе сформувати структуру і запустити роботу партії не тільки на рівні Києва, а й по Україні, — це питання залишається відкритим. Тому я думаю, що незабаром ми почуємо (чи помітимо) пропозиції від вже існуючих політичних сил, які будуть готові запропонувати свої послуги, «підставити плече» главі держави. Адже системні політичні сили мають і структуру, і мережу, і відданих людей на місцях.

«ІСНУЄ ВЕЛИКИЙ ЗНАК ПИТАННЯ НЕ ТІЛЬКИ ПО КАДРОВІЙ ПОЛІТИЦІ, А Й МЕНТАЛЬНОСТІ»

Роман РУКОМЕДА, політичний експерт:

— Щодо дочасних виборів, ключове питання полягає в тому, чи є у нас парламентська коаліція? Адже є сумніви, що вона існує. Відповідно з’являються підстави для розпуску Верховної Ради. Але тут потрібно встигнути за півроку до парламентських виборів, і це вже буде питанням політичних домовленостей.

Що стосується викликів, то існує один суцільний виклик, як в площині зовнішніх, так і внутрішніх стосунків, — це некомпетентність нового президента. Тобто мається на увазі брак досвіду. Ця людина ніколи не працювала на державних посадах, не займалась питаннями економіки. Вчитися під час перебування на посаді в країні з слабкою державною системою — великий ризик. Виникає питання — чи здатен новий президент ефективно себе продемонструвати? І я навіть не кажу про виконання своїх передвиборчих обіцянок. Питання в компетентності. Наскільки він може адекватно справлятися із завданнями в рамках повноважень президента. Це зовнішня політика і національна безпека. Чи здатен він налагодити ефективну комунікацію з західними лідерами? Протокольні телефонні дзвінки — це одне, а реальна комунікація — це зовсім інше. Чи здатен він добрати людей, які будуть ефективно працювати на зовнішньополітичному напрямку? І в МЗС, і в АП...

Що стосується внутрішніх проблем — це питання війни. Це парафія президента, тобто оборони і безпеки. Але ми досі не отримали відповіді на те, кого планують призначати на посаду міністра оборони, начальника Генштабу, голови Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки і так далі. Тобто існує великий знак питання не тільки щодо кадрової політики, а й ментальності — як пан Зеленський збирається будувати відносини з РФ, як з країною-агресором? Переговори з Росією будь-якого характеру — це і буде індикатором. І тут у мене як у громадянина одні запитання без відповіді. Я дуже хочу сподіватись, що він здатен впоратися з цими ризиками.

Я не хочу завчасно впадати в песимізм. Новому президенту треба дати шанс себе проявити. Але те що існують колосальні ризики навіть перед ним самим — це правда. Це багатофакторна гра, яка буде залежали як від чинного президента, українського політикуму, так і від зовнішніх партнерів. І від РФ — як вона себе буде поводити? Там суцільна ейфорія, але історія інколи грає в злий жарт. І новий президент буде змушений думати та діяти по-іншому ніж він поводився під час виборчої кампанії.

«НОВА КОМАНДА ЗАХОЧЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖИТИ ВСЮ СИСТЕМУ ВЛАДИ, ПОКИ Є ВИСОКИЙ КРЕДИТ ДОВІРИ»

Микола ПАЛIНЧАК, доктор політичних наук, професор, декан факультету міжнародних економічних відносин УжНУ:

— Вибори президента України відбулися демократично, без особливих порушень. За ними спостерігали 139 неурядових українських організацій та 2344 спостерігачі від 19 міжнародних організацій. Всі вони констатують, що показники процесуальних порушень порівняно з 2014 роком значно зменшуються. Приємно відзначити, що на цей раз дуже сумлінно працювали і правоохоронні органи.

Якщо і були правопорушення, то вони носили незначний характер: дехто намагався отримати бюлетень без паспорта, дехто нехтував таємним голосуванням, демонструючи свої заповнені бюлетені.

Україна продемонструвала світу, а особливо країнам пострадянського простору, що здатна провести вибори демократично, чесно і прозоро.

Всі ми бачимо, що до новообраного президента Зеленського дуже завищені очікування, а значить, буде і розчарування, бо можливості президента невеликі і швидкі зміни зробити неймовірно важко. Найбільше очікування народу України — це зменшення тарифів на комунальні послуги, що зробити буде дуже і дуже важко. Успіхи будуть у нової команди у розслідуванні найбільш резонансних корупційних злочинів.

Переконаний, що політика щодо Росії не зміниться. Є надія, що Росія, під впливом міжнародної спільноти, не наважиться на новий наступ на Донбасі. Щоб зберегти свій електорат на сході, новий президент не буде робити акцент на вступі до НАТО, але і не буде закривати контакти з Альянсом.

Буде розпочато чимало реформ, але їх потрібно ще довести до реального результату. Тому реальні важелі впливу після осінніх виборів перейдуть до парламенту, які можуть взяти під контроль опоненти команди Зеленського. А це шлях до парламентської республіки.

Якщо парламент виявиться недієздатним, то Зеленський може скористатися своїм правом розпустити парламент, тим паче, що чинний сьогодні парламент має рівень довіри 4%. Уже формується фракція «Слуга народу», але її чисельності не вистачить, щоб приймати важливі рішення.

Уже з перших днів новообраний президент подасть пакет документів щодо зняття недоторканності президента, депутатів та суддів. І це буде своєрідний лакмус щодо життєдієздатності парламенту.

Судячи з перших заяв новообраного президента, нова команда захоче перезавантажити всю систему влади, поки є високий кредит довіри. Дострокові вибори можуть бути не тільки парламенту, а навесні 2020 року і органів місцевого самоврядування.