МЕНЮ

«Боюся уявити стрімкість піке...»

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро
22 липня, 2019 - 19:03
Вибори до Верховної Ради ґрунтовно переорали політичний рельєф Дніпропетровщини

Практично в усіх із сімнадцяти округів, розташованих на території області, перемогли кандидати-мажоритарники від партії «Слуга народу». Невідомі нікому молоді люди витіснили з насиджених місць в округах політичних «зубрів» — як представників колишньої «партії влади», так і опозиціонерів. Серед них і тих, хто старанно «сіяв гречку» перед виборами. Серед переможців — усього декілька людей, чиї імена були на слуху — відомий блогер Макс Бужанський, активіст і депутат облради Владислав Бородін, а також «Юзік» — друг Президента, актор «95-го кварталу» Юрій Корявченков. У одному з округів Кривого Рога, за попередніми даними, зумів пробитися лише один «не слуга» — народний депутат України з «Опоблоку» Дмитро Шпенов, який пішов на вибори як самовисуванець.

Схоже, що віднині Кривбас — мала батьківщина нинішнього президента Володимира Зеленського — назавжди перестав бути вотчиною комуністів і регіоналів. Те ж саме стосується інших «пролетарських» центрів області, насамперед  Кам’янського та Павлограда. Попри те, що підрахунок бюлетенів продовжується, «Слуга народу» зірвала «джек-пот» і при голосуванні за партії.  Вона набирає більше половини голосів. На другому місці виявилася партія «Опозиційна платформа — За життя». Третє місце — за партією «Батьківщина», на четвертому місці — «Опозиційний блок», замикає п’ятірку лідерів політична партія експрезидента України Петра Порошенка «Європейська солідарність». Варто зауважити, що партія «Голос», яка пройшла до парламенту з 6,3% голосів виборців, на Дніпропетровщині набрала лише 2,11%. Як зауважують експерти, можливо, на наявний результат вплинула невисока явка виборців — 51,18%.

Проте, зважаючи на відгуки політичних експертів і рядових користувачів соцмереж — результати виборів багатьох засмучують і пригнічують. Можливо, тому, що на маргінесах політичного життя раптово опинилися звичні для них сили, боротьба яких і визначала зміст української політики останніх десятиріч. Так, відомий дніпровський письменник і блогер Ян Валетов назвав результати виборів до Верховної Ради...  повним і остаточним розгромом. «Мудрий український народ видав такий кредит довіри своїм слугам, що відпрацювати його буде справою життя та смерті. Боюся уявити крутість піке, яким може закінчитися цей парад популярності. Мені реально лячно від думки, що буде, якщо «Слуга народу» не виправдає надій. Болісним може виявитися щеплення від популізму. Та збірна солянка, що входить до Верховної Ради під надпопулярним брендом, — нестабільна за своєю суттю. Вона не може не розсипатися. За відсутності перевіреного кадрового резерву немає можливості побудувати ешелоновану систему управління. А резерву немає. Зовсім. Немає ідеології. Немає нічого. Є добрі наміри, що декларуються, і півсотні людей, які мають усі шанси стати сакральними жертвами тріумфу демократії. Мій життєвий досвід каже мені, що допомогти може лише диво. А див не буває», — пише Ян Валетов. Він вважає перемогу «Слуги народу»  перемогою новітніх засобів комунікації. «Але державою повинні управляти компетентні люди, — зауважує блогер. — Не по смартфону. Окрім класних хлопців під зеленими прапорами, ми вчора отримали багато такого, про що проти ночі краще не згадувати. Чи зможе держава переварити цю хвилю? Не знаю. Але вона не остання. Ленінська куховарка тепер може рулювати зі смартфону, ютуб-каналу, інстаграму.  Для того, щоб вона це могла, потрібні зусилля десятків тисяч освічених людей, що забезпечують технології, зв’язок, виконавчі механізми. Вони хочуть, як краще, простіше, ефективніше. А виходить — як завжди».

Варто зауважити, що такий результат голосування не обіцяє гарних перспектив і на місцевих виборах, які планують на осінь цього року, — при подібному розкладі «Слуга народу» може стати правлячою партією практично в усіх містах і сільських громадах Дніпропетровщини. Втім, можливо, мають рацію ті, хто стверджує, що така монопартія в українських реаліях за розбіжності інтересів у правлячій еліті, «не може не розсипатися». У соцмережах прогнозують навіть передбачувані лінії «розлому» — між популістами та прагматиками, між олігархами  та Президентом.