На Хрещатику вдарив фонтан... молока
О, цей жахливий запах, який проникав, здавалося, не лише через ніздрі, а також через вуха й очі, затискав мертвою хваткою спинний мозок і змушував затуляти носа руками. Крик по всій школі: "Молоко згоріло!" Бе-е... Та ще коли з пінкою... Бе - вдруге.
Поїли нас безкоштовно аж до п'ятого класу. Поки не повиростаємо. Тому, хто відчув на собі метод примусового щеплення любові до корисного напою, досі важко позбутися "імунітету".
Проте червоно-синьо-білі листівки, розклеєні в центрі міста, запрошували покуштувати 4 жовтня, у суботу "Молочні річки на Хрещатику". Причому з поправкою на погоду - "у разі сильного дощу - 5 жовтня". Замінниками "кисільних берегів" мали слугувати Ірина Білик і одеські "Джентльмени". Ну, що ж, подивимося, послухаємо, покуштуємо, понюхаємо...
Життєрадісні юнаки й дівчата у фартушках розливали в пластмасові чарочки (скляночками ці мензурки кулькова ручка назвати відмовляється) коров'ячий напій. Та й сама плюшево-матерчаста "пістрявість" моталася між пунктами "атракціону нечуваної щедрості". Молочко виявилося "їстівним", позаяк багато хто, а найбільше міліціонери й діти, ставали в чергу по третьому-четвертому колу. Останніх урезонювали суворі матусі: "Досить, я тобі сказала. Горло заболить!" На перших, як відомо, управи не знайдеш.
Несподівано на небесах стався переворот, стусанами розігнано спантеличені хмари, які нагадували кудлате чудовисько "Червоненької квіточки" - і бризнуло гаряче сонячне проміння. Цієї миті (правда, без обману) на сцені, яка гордо височіла навпроти ЦУМу, з'явилася сама Ірина Білик. Народ, відірвавшися від наперстків з молоком, очікувально втупився в синьоокулярне обличчя співачки. Під колір шкіряного плаща й таких самих ультрамаринових черевичок на хмарочосних підборах. Змахнувши по-диригентському руками в малинових рукавичках "зірка" заходилася віщувати: "Коли я писала свій перший альбом "Нова", я їла тістечка "Пармалат", коли я працювала над альбомом "Так просто", я пила сік "Пармалат", а згодом я перейшла на молоко "Пармалат" і через місяць... виходить мій новий альбом "Серце". Ура! Хай живе здоровий спосіб життя, замішаний на "Пармалаті", як на цементі!
Потім співачка порадила: "Пийте молоко й будете такими самими білими, як я - Ірина Білик". Спочатку публіка здивовано розглядала освітлене волосся артистки, а тоді збагнула - це трюк із прізвищем. Слід взяти цю ідею на озброєння лідеру Народного Руху. Раптом він зголоситься рекламувати (гроші - партії!) кварцову лампу для загару. Усмішечка і текст: "Загоряйте тільки під агрегатом "Кварц 352" й ви будете чорні, як я - В'ячеслав Чорновіл". Як на мене - славно!
Після прими вискочила юна напівроздягнена дівчина. Дивлячись на її оголені плечі - усім стало зимно. "Хто не пив сьогодні молоко? - дзвінко заверещала вона. - Підніміть руки! - Злетіли долоні спраглих. - Ловіть!" - весело крикнула дівчина й кинула кілька пакетів у натовп. Слід віддати належне якості картону - "вибуху" не було. Хоча в мене з'явилося бажання випробувати пакети на міцність ще раз.
На подіумі у випрасуваному сірому костюмі та з пом'ятою неголеною пикою з'явився легендарний капітан одеситів пан Пелешенко. Надірвавши пакет, він з якоюсь похмільною жагою добряче сьорбонув молока й передав залишки публіці. "Ну що, пограємо в гру "запитання - відповідь"?" - запитав він у глядачів. - Та-а-ак - ствердно промичали збори. Хтось запитав: "У вас хата повна "Пармалата"?". Хвилина роздумів. Відповідь команди: "Ні, у нас усі вдома" (добряча реклама!). Одеському виразу: "Сусідка в мене п'є молоко біле, а рот у неї однаково чорний" - чомусь найбільше раділи малюки. Що вони мають проти сусідок?
На завершення можна сказати, що нашому люду такі акції - подобаються. "На шару" й оцет солодкий. А вже молоко! А вже пиво, вино, горілка - годі й говорити. Останнє речення - натяк майбутнім організаторам рекламних заходів. Сподіваюся, об'єднання "АЛКО" й ВО "Оболонь" його зрозуміють.
