Україна загрожена

На двадцять восьмому році державної незалежності український народ постав перед історичним вибором: або ми знаходимо в собі силу і далі продовжуємо йти самостійним шляхом, або, втративши політичну адекватність та відповідальність, повторюємо ганебний заклик наших предків до варягів: «Земля наша велика і багата, а порядку в ній немає. Ідіть-но княжити і володіти нами». І це буде вибір ярма проти свободи.

21 квітня ми обиратимемо президентом не одного з двох наших громадян — Петра Порошенка чи Володимира Зеленського, ми обиратимемо напрямки розвитку України. На прикладі Петра Порошенка, попри всі його недоліки, — це стратегія, спрямована на зміцнення держави, Збройних сил, церкви та української культури, рух у бік європейської практики побудови суспільства.

У разі обрання президентом Володимира Зеленського перед нами відкриються радикально інші перспективи. Будучи умілим комедіантом, він абсолютно незнайомий з формами державного управління...

ЗВЕРТАЮСЯ ДО ПАТРІОТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ВИБОРЦІВ

Хто голосував за Анатолія Гриценка, Ігоря Смешка, Руслана Кошулинського, Юлію Тимошенко, кого мотивує до дії не лише корисливий особистий інтерес, але відчуття обов’язку перед Батьківщиною.

Друзі, час змагання за ваших кандидатів минув, усі претензії, зокрема й справедливі, що у вас нагромадились до Петра Порошенка, необхідно тимчасово відкласти в бік. Ми стоїмо перед загрозою, що управління нашою державою потрапить до рук виразно ворожих, антиукраїнських сил. За такого перебігу подій претензії до нинішньої влади видаватимуться дитячими забавами порівняно з тим, що на нас чекає...

ЗВЕРТАЮСЯ ДО ТИХ, ХТО ГОЛОСУВАВ ЗА В.ЗЕЛЕНСЬКОГО

Мені зрозуміла логіка вашого відторгнення нинішньої політичної системи в цілому. Ця система виросла із номенклатури колоніальної адміністрації УРСР. Політичного класу, що за володіння матеріальними благами продав ідеали, яким до цього поклонявся. Системи, що остаточно деградувала в період так званої приватизації, а насправді безсоромного розкрадання загальнонаціональної власності. Саме в цей час відбулось її зростання з організованим криміналітетом.

Два останніх Майдани були спробою народу змінити напрямок розвитку України. Жертовність людей та їхня віра в краще майбутнє знов і знов зраджувалися владою, і колесо перебігу подій поверталося у стару колію. Наші сподівання на краще розсипалися у порох.

Зрозуміле ваше розчарування владою, ваша зневіреність у її спроможності до змін, служіння своєму народові. Саме тому ви й проголосували за абсурдистську альтернативу...

Важливо пам’ятати, що держава — це складний механізм управління, який вимагає спеціальної підготовки. Пам’ятайте: коли розбивається літак, гинуть сотні людей, коли ж розіб’ється держава, постраждають мільйони. Усвідомте, що обрання президента — це не помста скривджених людей, а свідомий вибір власного майбутнього.

Покращити життя в нашій країні неможливо одним махом, а лише внаслідок тривалої та важкої роботи всієї нації, а ось перетворити життя на суцільний кошмар можна легко, необдуманим розчерком пера... Тому, голосуючи, пам’ятайте, що за безвідповідальність доведеться відповідати не комусь десь там, а вам і вашим родинам...

Слава Україні!

Слава Героям!

Олександр ТКАЧУК, перший заступник голови Ветеранського об’єднання «Українська Гельсінська спілка»