Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Кожен з нас може зробити багато»

Рівняни — про боротьбу з незаконними забудовами і «позитивну екзотику» свого міста
17 серпня, 16:04

Волонтерство як спосіб вирішення соціальних проблем, відголоски війни у мистецтві та проекти, які репрезентують місто за кордоном. Про те, що хорошого і що поганого відбулося минулого тижня, розповідають жителі Рівного.

Юрій ДЮГ, член правління громадської організації «Відповідальна громада»:

— Позитивом минулого тижня була домовленість між обласною Спілкою ветеранів АТО Рівненщини та облрадою про розширення соціальної підтримки АТОвців. Зокрема, планується збільшити матеріальну допомогу на лікування важких захворювань ветеранів. Так, із обласного бюджету мають намір виділяти до 50 тисяч кожному бійцю, який потребує складного і дороговартісного лікування. Для цього депутати мають внести зміни в програму підтримки соціально незахищених верств населення. На зустрічі з керівником Центру допомоги учасникам АТО Ігорем Батинчуком голова Рівненської обласної ради Микола Драганчук пообіцяв переконати депутатів ухвалити таке рішення на наступній сесії.

Негативом тижня є той факт, що все більше будівництв у місті перетворюються на «гарячі точки». Громада частіше почала висловлювати сумніви стосовно їхньої законності. А забудовники, зі свого боку, не роблять нічого, щоб розвіяти сумніви людей. Тому й виникають пікети та протистояння. Це, зокрема, будівництво на вулицях Київській, Карнаухова, Мазепи... І перспектив вирішення цих конфліктів забудовників з громадою поки що немає. Навіть новостворена місцева Державна архітектурно-будівельна інспекція навряд чи в цьому зможе допомогти.

Віктор БУЛИГА, член Української кіноакадемії:

— Ми готуємося до Міжнародного кінофестивалю «Місто мрії», який відбуватиметься у Рівному вдруге. Наразі вже оприлюднили списки фільмів, що потрапили в міжнародну та національну програми, і отримали перші відгуки від учасників. Один із них був дуже емоційним. Так, автор із США радів, що експерти відібрали його роботу для участі в конкурсі. Американець написав у Facebook, що це буде його кінодебют в Україні, і разом із логотипом фестивалю розмістив синьо-жовтий прапор. Усій нашій команді було дуже приємно це бачити. Наразі ж ми працюємо над перекладом фільмів, які потрапили до міжнародної програми.

Але, крім цього, я маю й інші задуми, які тією чи іншою мірою стосуються розвитку кінематографа в Рівному. Так, хотілося б створити проморолики про наше місто. Йдеться про два формати такого кіноальманаху — міні (чотири короткометражки) та максі (20 роликів). Хочеться, щоб про Рівне дізнавалося більше інвесторів, потенційних туристів. Тож є ідея візуалізувати історію міста і різні сфери його життя. Це має бути хороша операторська і режисерська робота. А результатом може стати серія короткометражок, наприклад, про Рівне культурне, освітнє, медичне, фестивальне.

Тетяна ГОНТАР, волонтер:

— Цього тижня закінчився прийом проектів на фінансування з громадського бюджету. У Рівному таку практику втілюють вже вдруге — усі охочі можуть подавати на конкурс власні проекти, які стосуються розвитку міста. Тим часом для втілення ініціатив, які наберуть найбільше голосів серед рівнян і експертів, виділять кошти з бюджету міста. Я подала два проекти, над якими працювала група людей. Перший задум стосується створення в центральному парку універсального арт-простору, де можна було б влаштовувати різноманітні майстер-класи, гутірки, лекції, танці. А друга ініціатива — це проведення в місті пленеру з різьблення дерев’яних скульптур. Його учасниками стануть майстри не лише з України, а і з різних країн світу. Вони створять скульптури, які потім прикрашатимуть Рівне. За цією роботою можна буде спостерігати. А ще учасники пленеру влаштують майстер-клас.

Позитивом також вважаю вирішення питання щодо історико-архітектурного плану Рівного. Цей документ має вберегти нашу культурну спадщину та історичний центр міста від незаконної забудови. На жаль, ми мали не одну нагоду спостерігати за порушеннями під час будівництва. Ми писали листи, ходили на сесію, але щось довести і вплинути на ситуацію виявилося важко. А якраз наявність історико-архітектурного плану це змінила б. Тому ми дуже тішилися, коли цей документ замовили. А потім його розробку призупинили. Виникли проблеми з оцифруванням даних. Взагалі виглядало так, що гальмування було штучним. Але громадськість була зацікавлена у виготовленні цього документа. Тим більше, як з’ясувалося, ціна питання — у межах 40 тисяч гривень. Тож вирішили збирати на нього кошти. У цей момент пригадалося військове волонтерство, коли волонтери дублювали дії держави. Ми скористалися цим досвідом — «проволонтерили» задля історико-архітектурного плану. На сьогодні вже вдалося зібрати суму, достатню, щоб заплатити аванс за виготовлення документа. Цей досвід дуже позитивний. Це приклад того, що кожен із нас може зробити багато.

Олександр ХАРВАТ, фотохудожник:

— Готуюся до виставки «Війномир’я». На початку літа я їздив на cхід, був на передовій і спілкувався з бійцями. Комбат розповів, що прийшов сюди добровольцем, обороняв Донецький аеропорт, мав кілька поранень. Але з АТО не їде. Як і багато хто. Вони кажуть: «Хто, як не я?». Взагалі ж їхньої історії вражають. Моя поїздка тривала три дні. Виставка «Війномир’я» — її результат. Це серія непарадних портретів бійців у бліндажах та окопах. Ці роботи можна буде побачити вже 22 серпня. Цього ж дня художник Юрій Нікітін презентує в Рівному ікону «Богородиця військова». Крім того, відкриємо виставку «Портрети, що пахнуть димом».  Її автор Карен Гамбарян — учасник АТО — родом із Чернівців. А ще 23 серпня ми нагородимо переможців Кубку Рівного з фотомистецтва, який відбувається вшосте.

Також готуємося до Дня Незалежності та Дня міста. Якраз у цей період приїдуть фотографи з Італії та Чехії, тож влаштую для них мандрівку Рівненщиною, пофотографуємо село. Для них це позитивна екзотика. Крім того, вони побачать святкове місто і повезуть свої враження і знімки додому. Насправді багато хто за кордоном досі сприймає Україну як частину Росії. Є й інші крайнощі — мовляв, тут тероризм і фашизм. Насправді тим, хто у нас не був, не вистачає інформації про Україну як незалежну державу. Це недопрацювання нашої влади і величезний негатив.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати