Молебень як «зброя» Москви

18 травня на порядок денний засідань Верховної Ради було винесено два законопроекти — № 4511 «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором» та №4128 «Про свободу совісті та релігійні організації (щодо зміни релігійними громадами підлеглості)».

Ці проекти законів жваво дискутувалися на початку жовтня минулого року. Тоді представники Української православної церкви Московського патріархату, яких безпосередньо зачіпають пропоновані зміни, приходили під стіни парламенту з вимогами не голосувати за законопроекти. На жаль, в деякій мірі Рада дослухалася і не винесла їх на голосування. Минуло півроку — і «церковні» закони нарешті знову мають шанси бути проголосованими в українському парламенті.

Чому довкола законопроектів №4511 і №4128 так багато галасу? Наприклад, у ст. 5 проекту закону йдеться про можливість призначення центрального та регіонального керівництва релігійних організацій лише за погодженням з органом виконавчої влади, що здійснює державну політику в сфері релігії. Крім того, ст. 7 цього ж документа передбачає право держави припинити діяльність релігійної організації на території України у випадку співпраці представників конфесії з релігійним центром у державі-агресорі.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Та якщо законопроект №4511, на думку представників УКЦ МП, обмежує їх нематеріальні права, то наступний — №4128 — загрожує позбавленням їх майна. Насправді ж йдеться про зміну приналежності релігійних громад до релігійних центрів (наприклад, можливість перейти з церкви Московського патріархату до Київського чи навпаки, адже наразі ця процедура в законі не прописана). Автори закону вбачають вирішення цієї проблеми в уведенні поняття «самоідентифікації» релігійної громади. «Належність особи до релігійної громади визначає її самоідентифікація із цією релігійною громадою, підтвердженням чого є участь у релігійному житті конкретної громади», — йдеться в законопроекті.

Очікується, що це дасть можливість громаді самостійно визначатися, до якої конфесії вона хоче належати, ухвалювати відповідні рішення простою більшістю, і, як наслідок, змінювати підпорядкування. В УПЦ МП натомість побоюються, що Київський патріархат таким чином буде відбирати в них церкви, використовуючи «людей у балаклавах», які будуть входити на території храмів і за кілька хвилин «самоідентифікуватися». Хоча насправді досі подібними методами відзначалися якраз представники Московського патріархату.

І хоча в обох законопроектах немає і згадки про МП, на те, що зміни зачіпають саме їх інтереси, вказує, зокрема, бурхлива реакція представників конфесії на запропоновані зміни. У четвер під стіни Верховної Ради вийшло близько трьох тисяч прихожан і священиків УПЦ МП, які провели молебень «за напоумлення депутатів», який де-факто вилився у мирний протест проти прийняття вказаних законопроектів.

Прихожани поводилися мирно і спокійно, загалом люб’язно спілкувалися із журналістами, часто згадували війну на Донбасі і переконували, як сильно вони прагнуть миру. Хоча про «заслуги» деяких, священиків УПЦ МП під час російської агресії проти України, коли вони фактично допомагали сепаратистам, ми знаємо. «Суть в тому, що задовго до агресії Росії парафії однієї з релігійних організацій в Україні з центром в Москві по суті були і є абсолютно легальними майданчиками путінської машини бомбування, — пише у себе в ФБ народний депутат Дмитро Тимчук. — З початком агресії вони залишаються розсадниками українофобії та антиукраїнської пропаганди в нашій країні. Храми і монастирі цієї церкви на Донбасі з перших днів агресії були перевалочними базами і складами зброї терористів і російських окупантів, а священнослужителі цієї церкви не тільки воювали, а й очолювали терористичні банди, вбивали українців. Це, на думку критиканів законопроекту, очевидно, не «втручання» церкви в справи держави. До слова, ця церква і зараз, на четвертому році війни, ніяк не прокоментувала події на Донбасі з своєю активною участю, не кажучи вже про вибачення перед українцями».

Що стосується голосування за законопроекти, то під час підготовки номеру, за них ще не голосували. Які взагалі шанси, що ці законопроекти приймуть?

«Принаймні, щодо мого законопроекту можу сказати, що шанси на його ухвалення досить високі, — коментує «Дню» автор проекту №4128 «Про свободу совісті та релігійні організації (щодо зміни релігійними громадами підлеглості)», релігієзнавець Віктор Єленський. — По-перше, він повністю перебуває в правовому полі українського та міжнародного законодавства, а, по-друге, має суспільний запит, оскільки багато громад сьогодні хочуть перейти до іншої конфесії, але не мають такої можливості».

Водночас Віктор Єленський висловив сумнів у тому, що три тисячі прихожан перед Верховною Радою знали, проти чого вони протестують. «УПЦ МП повинна була забезпечити явку єпархій і вона це зробила. Жоден з учасників молебню, навіть священики, не читали мій законопроект і не знають, про що там ідеться. Їм сказали, що їх будуть виганяти з храмів і вони будуть підпільно відправляти служби просто неба. Чистої води маніпуляція, а люди злякалися і приїхали захищати свої церкви», — підсумував нардеп.