Навколо протоки Ересунн

Ересунн — протока, що відділяє Данію від Швеції. На найвужчих її ділянках здається, що до сусідньої країни на протилежному березі буквально рукою подати. Стоїш у Данії, а бачиш Швецію. Хоча здебільшого на берегах протоки за її обрій сягнути поглядом не вдається. Інша справа — на потязі чи автомобілі. Ересуннський міст, що з’єднує данський Копенгаген і шведське Мальме, — найдовший автомобільно-залізничний міст у Європі. Їдучи ним, я був уже в передчутті цікавої мандрівки, маршрут якої пролягав якраз чітко навколо протоки Ересунн. Тоді попереду були чотири нові скандинавські міста. Більше про знайомство з ними — далі.

«НАВКОЛО ЗВУКУ»

Копенгаген — Мальме — Лунд — Гельсінгборг — Ельсинор — і повернення до Копенгагена. Чому маршрут був вибраний саме такий? Cлід пояснити, адже для когось це може стати корисним лайфхаком. Справа в тому, що в Копенгагені у вас є чудова можливість купити квиток Around the Sound, завдяки якому можна зробити коло навкруг протоки Ересунн. Протягом 48 годин ви можете їздити на всіх поїздах і автобусах цього напрямку (проїзд у громадському транспорті у містах, які по дорозі, також входить у вартість). Таким чином можна побувати в декількох цікавих містах південної Швеції й в данському Гельсінгері  (фото 1), де розташований легендарний замок Гамлета Шекспіра. Обов’язкова умова — зробити повне коло. Протоку дозволено перетинати лише два рази: один — на поїзді через Ересуннський міст, а другий — на поромі між Гельсінгборгом і Гельсінгером. Ціна квитка — 299 данських крон (орієнтовно 1200 гривень). Щоб ви розуміли, один лише окремий квиток із Копенгагена в Мальме через протоку коштує 130 крон. Тому це справді дуже вигідна інвестиція для мандрівки.

Цікаво, чому квиток називається дослівно «Навколо звуку»? Усе просто, «Ересунн» із шведської перекладається як «звук».

ІЗ МІСТА РОБІТНИКІВ У МІСТО ЗНАНЬ

Скандинавська погода навесні дуже мінлива. Копенгаген проводжав у дорогу ще лагідним промінням сонця. А через сорок хвилин Мальме (фото 2) зустрів легеньким дощиком, який затягнувся на наступні декілька годин. Тому парасолю слід захопити. У середньому тут 169 дощових днів у році.

Мальме — третє за величиною місто в Швеції. До середини дев’яностих років це місто було потужним індустріальним центром, локомотивом якого було суднобудування. Згодом ця галузь занепала. Міська депресія, безробіття... Та місто обрало новий шлях, прагнучи стати центром зелених технологій та інновацій. У 1998 році тут створили університет. Раніше за клопотами портового міста про це навіть не задумувалися. За досить короткий термін із депресивного постіндустріального міста Мальме перетворилося на одне з найсучасніших і екологічних. Історія його перевтілення захоплює — із міста робітників на місто знань з абсолютно новою інноваційною інфраструктурою.

Місто не вражає своєю старовинною архітектурою, проте сучасні будівлі споруджені вельми незвично та оригінально. У місцевій архітектурі та скульптурі відчуваються всі нові мистецькі віяння. Багато модерну і постмодерну. Особливо в десятках вигадливих скульптур і пам’ятників, яких тут справді дуже багато. Також Мальме називають «містом парків». Різноманітні паркові зони тут розкинулися, немов невеликі оазиси.

Скандинавські країни вирізняються загалом невисокою забудовою. Та саме в Мальме розташований найвищий і чи не єдиний, який я тут бачив, хмарочос у всій Скандинавії. Йдеться про Turning Torso — хмарочос, споруджений за проектом іспанського архітектора Сантьяго Калатрави. Його висота 190 метрів, на яких розмістилися 54 поверхи. Прообразом конструкції будівлі стала скульптура цього ж іспанця. Називається вона Twisting Torso, тобто «Закручений торс». До речі, цей хмарочос слугує хорошим орієнтиром для туристів.

На центральну площу Мальме дорога вас точно заведе. Однак пункт «прогулятися місцевою набережною» обов’язково варто додати до переліку речей, які слід зробити в цьому шведському місті. Місцевий район Західна гавань — яскравий зразок перевтілення Мальме. Колись тут була звичайна сіра індустріально-портова зона, а зараз один із найкрасивіших і найсучасніших районів міста. Тут Мальме здатен у себе закохати, завороживши атмосферою спокою та невагомості, наприклад, біля місцевого причалу з яхтами.

Із набережної відкриваються краєвиди на протоку та Ересуннський міст. Тут є безліч мальовничих місць для прогулянок, ігор на свіжому повітрі, пікніків... У скандинавських країнах добре розвинена культура пікніків. Практично в кожному місті ви знайдете чимало громадських місць із спеціальними зонами для пікніків, де можна пообідати принесеною з собою їжею. Втім це можна зробити не всюди. У Мальме я вперше побачив табличку з написом «Пікніки заборонені» на звичайній галявині поблизу будинку на набережній.

ГОЛОВНЕ УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ МІСТО СКАНДИНАВІЇ

Із Мальме до Лунда  (фото 3) зовсім недалеко. Та різниця між цими містами досить велика. Наприклад, університету в Мальме цьогоріч виповнюється 20 років. Натомість Лундський університет заснований у далекому 1666 році, що робить його другим найстарішим у Швеції. Ось уже майже чотири століття Лунд вважається чи не головним університетським містом Скандинавії. Ще б пак: більше половини місцевого населення (майже 90 тисяч) — це студенти.

Для туриста Лунд — це передовсім старовинні будівлі та красиві вулички. На фотографіях місто може здатися тихим і спокійним. Однак насправді на самоті з середньовічною тишею ви тут не залишитеся. Її неодмінно порушить веселий гамір молоді. Це студентське містечко, атмосферу якого робить живою саме їхній сміх і запал.

ПРО ЛАГОМ І ОДНОЛІТКА УКРАЇНСЬКИХ ПРИЛУК

Між Лундом і Гельсінгборгом  50 кілометрів. У поїзді рекомендував би зосередитися не на екрані свого ґаджета, а на краєвиді з вікна — хоча б краєм ока можна поглянути на шведську сільську місцевість. Мимоволі постає питанням: чому тутешні сільські будинки фарбують у червоне? Справа в тому, що до кінця XVIII століття економічне становище держави було далеко не найкращим, тому будинки споруджували найчастіше з дешевої та неякісної деревини. Згідно з задумом винахідливих спадкоємців вікінгів, червоний колір створював враження, наче будинок зроблений із цегли, що є ознакою багатства і благополуччя. Відтоді добробут шведів покращився, проте традиція залишилася.

Шведський стиль життя останнім часом стає новим трендом, який починають переймати інші країни. Поки в Данії практикують хюґе, у Швеції популярний лагом. Дослівно зі шведської це слово не перекладається. Його суть — у відсутності потреби в зайвому та надмірному. Іноді це поняття трактують як потрібну кількість — не більше, не менше, а в міру.

Якщо лейтмотив хюґе — це комфорт, то суть лагому в балансі того, що насправді необхідно. Це й є головною рисою шведського менталітету.

Отож, Гельсінгборг. Його міська ратуша також виконана в червоному забарвленні, яке відразу впадає в око при виході із залізничного вокзалу. Багато розповідати про це місто не буду, адже воно вже знайоме читачам останнього випуску глянцевого додатка «Маршрут №1» (випуск 63-й), в якому про Гельсінгборг розповідали як про місто-одноліток старовинних українських Прилук, відлік історії яких іде з 1085 року. Якщо ще не читали, то якраз маєте хороший привід (придбати випуск можна в кіоску преси вашого міста, в магазині на сайті «Дня» https:// day.kyiv.ua/uk/library/books/marshrut-no1-vypusk-63-pryluky або за телефоном відділу реалізації: (044) 303 96 23).

ЗАМОК ГАМЛЕТА

Тут, між шведським містом Гельсінгборг і данським містом Гельсінгер, найвужче місце протоки Ересунн. Назва «Гельсінгер» походить від кореня Hals, що означає «горло», «вузьку протоку». Це саме те вищезгадане місце, де з одного берега на іншому добре видно сусідню країну. Зараз ти рибалиш у Данії, а через 10 хвилин на поромі вже крокуєш Швецією. До речі, тут уперше за всю мандрівку відчув, наскільки морський клімат у регіоні Ересунн. Нагадала про це побачена морська зірка на місцевому узбережжі.

Данія — найдавніше королівство у світі. Країна невелика, але замків у ній понад 600, найвідоміший з яких Кронборг, що у Гельсінгері на березі протоки Ересунн. До сьогодні це королівська резиденція і популярний туристичний центр.

Кронборг (фото 4) також називають замком Гамлета, адже волею шекспірівської фантазії події цієї однойменної п’єси відбуваються саме тут. До 200-річчя від дня смерті драматурга виставу вперше поставили в цьому замку в 1816 році. Відтоді на тутешній сцені Гамлет регулярно ставить питання: «Бути чи не бути?»

А куди їхати після Гельсінгера? Відповідь у мандрівника з квитком Around the Sound лише одна — назад до Копенгагена, на якому і замкнеться описане коло навкруги протоки Ересунн.