Урок правди

Як за чотири хвилини донести свої ідеї до мільйонів людей? Виступити на TED. Це відома міжнародна конференція, гасло якої — «Ідеї, варті поширення». На сцені TED виступали Стівен Гокінг і Стів Джобс, Білл Клінтон і Білл Гейтс, деякі з промов в інтернеті дивляться по всьому світу. Цього року вперше на TED виступить представник України, співзасновниця проекту StopFake Ольга ЮРКОВА.

Ольга подалась на програму TED Fellows, яка об’єднує близько 450 інноваторів з понад 90 країн, в останній момент. У «Фейсбуці» вона написала про свою мотивацію: «Мушу хоча б спробувати використати цей майданчик, щоб світ ще трохи більше дізнався про те, що у нас тут відбувається. Як Україна уже чотири роки є полігоном для російських «активних заходів», які пропаганда РФ потім застосовує по всьому світу».

Разом з Ольгою стипендіатами програми TED Fellows стали 20 людей з чотирьох континентів, які своїми ініціативами змінюють життя багатьох на краще. Вже сьогодні й без допомоги держави. Серед стипендіатів — лікарі, дослідники галактик і льодовиків, журналісти. Наприклад, американка Кейтлін Садтлер створює ліки, які допомагають відновлювати м’язи і заживлювати рани. Де Андреа Сальвадор зі Сполучених Штатів заснувала неприбуткову організацію RETI, яка допомагає малозабезпеченим родинам отримати доступ до сучасних технологій для зниження собівартості енергії. А проект Михайла Зиґаря з Росії — про минуле. Він представить історичний «Проект 1917», де про події 1917 року «розповідають» очевидці — за допомогою архівних листів, спогадів, фотографій.

Конференція проходитиме з 10 по 14 квітня у канадському Ванкувері. І поки Ольга Юркова не поринула у підготовку до виступу, ми розпитали її про очікування від події, еволюцію проекту StopFake та самих фейків.  

«ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ЄВРОПІ ТА США ЗАРАЗ, МИ ПРОХОДИЛИ ЧОТИРИ РОКИ ТОМУ»

— Ольго, те, що вас обрали стипендіаткою TED Fellows, свідчить про важливість теми боротьби з фейками на міжнародному рівні. А як ви оцінюєте актуальність проблеми в глобальному контексті? Чому ми вже можемо навчити у цьому плані інші країни?

— Україна за ці чотири роки стала своєрідним полігоном для випробування російської «інформаційної зброї». Відпрацьовані на нас методики вона застосовує в країнах Європи, США, що отримує усе більше підтверджень. 2016-го словом року, за версією Оксфордського словника, стала «пост-правда», 2017-го, за версією британського видавництва HarperCollins, яке випускає тлумачний словник англійської мови, — «fake news», тобто «фейкові новини». Те, що відбувається в Європі та США зараз, ми бачили і проходили ще чотири роки тому. Тому тепер світ звернув увагу на український досвід. Наші фахівці проводять тренінги та лекції для фактчекерів по всьому світу, беруть участь у міжнародних групах, які розробляють нові інструменти боротьби з дезінформацією.

— Ви писали, що треба було заповнити аплікацію, а потім пройти співбесіду. Як проходив етап зі спілкуванням? У чому його особливість?

— Я спілкувалася онлайн з кількома представниками TED. Вони ставили досить несподівані запитання, до яких неможливо було підготуватися. Наприклад, про моє дитинство або цінності. У TED неодноразово підкреслювали, що для них вкрай важливий характер учасників. За півгодини інтерв’ю було завершене.

«МИ СПРОСТУВАЛИ ПОНАД ТИСЯЧУ ФЕЙКІВ»

 — StopFake у березні 2018-го виповниться вже чотири роки. Як змінився проект за цей час? Наприклад, матеріали ресурсу доступні вже 11 мовами. Що назвете головним досягненням?

— Команда збільшилася, але вона доволі невелика. Зараз у ній — 30 учасників, включно з редакторами 11 мовних версій сайта. Ми перевірили понад десять тисяч новин і спростували понад тисячу фейків. Це лише ті, де можна навести чіткі докази неправдивості. Таким чином, ми зібрали на своєму сайті своєрідний архів російської пропаганди, який показує її величезні масштаби і систему, яка за цим стоїть.

Також робимо дослідження і проводимо тренінги для підвищення медіаграмотності населення в Україні і за кордоном. Вже навчили понад десять тисяч людей. Маємо дослідження основних наративів російської пропаганди. Торік у лютому на замовлення StopFake Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження щодо ставлення українців до пропаганди і дезінформації у ЗМІ. Спільно з аналітичними центрами інших країн наші експерти провели дослідження розповсюдження прокремлівської дезінформації в інтернет-медіа шести країн Центральної та Східної Європи і виробили рекомендації з протидії їй.

 — Чи плануєте створювати українську версію StopFake?

— Поки не плануємо. Ми виходимо зі скромних фінансових можливостей і направляємо основні зусилля туди, де вони найбільше потрібні. Українці, будучи на місці, мають доступ до більшої кількості джерел і можливостей перевірити інформацію. Російська пропаганда здебільшого направлена на власне населення, переважно російськомовних мешканців окупованих територій та населення інших країн.

 — Як змінюються самі фейки, їх тема й особливості подачі?

— Раніше фейки буди «грубішими», відвертішими, на кшталт відомих історій про розіп’ятого хлопчика у Слов’янську або «візитку Яроша». Тепер вони стали вишуканішими, еволюціонували. Нерідко їх розповсюджують навіть українські медіа. Наприклад, так сталося з фейком про невтішний прогноз для України від агентства Fitch (журналісти взяли до уваги тільки перший абзац прес-релізу агентства, а далі в тексті, навпаки, прогнозується ріст української економіки. — Авт.). Так трапляється тому, що пропагандисти при створенні подібних новин часто використовують стереотипи, які вже існують у суспільстві. Фейки лягають на благодатний ґрунт, і навіть журналісти підходять до них некритично, не завжди належно перевіряють.

Щодо тематики, то вона підлаштовується під інформаційні приводи. Так, цього року було багато фейків, пов’язаних із Євробаченням, впровадженням безвізового режиму з ЄС, медичною реформою. Кожне загострення на фронті, напружені ситуації у політиці, економіці, дипломатії одразу «обростають» фейками.

«TED — ЦЕ НЕ ПРО ДЕРЖАВУ, А ПРО ЛЮДЕЙ»

— Якщо повернутись до TED Fellows, то ініціативи інших стипендіатів цього року нерідко пов’язані з адаптацією до кліматичних змін, медициною, можна сказати, що йдеться про доволі прикладні розробки. На вашу думку, наскільки Україна включена в цей контекст? Які проекти найбільше зацікавили вас? 

— Мене надихають проекти, пов’язані з викликами, які помічаємо ми усі. Наприклад, у нашому класі є тайський архітектор, який проектує будівлі з урахуванням кліматичних змін. Або астрофізик, що вивчає структуру і динаміку галактик і, можливо, привідкриє завісу над майбутнім нашої планети. Підприємець, який створив прилад для прогнозу рівня забруднення повітря в реальному часі. Педіатр, який допомагає малозабезпеченим  сім’ям сплачувати податки в залі очікування лікаря. Лікар, який за допомогою комп’ютерного підходу намагається зупинити епідемії Зіка та Ебола. Інший лікар, який навчає людський імунітет швидше заживлювати рани. Я, живучи в Києві, також думаю над тим, як забезпечити влітку прохолоду в квартирі, що зробити, щоб дихати чистим повітрям і пити чисту воду, менше споживати електрики, як знайти час на візити до лікаря і на усі необхідні паперові процедури. Усі ці речі — дуже прикладні, але водночас спільні для Таїланду, США, Ізраїлю, України та інших країн.

Багато проектів — про допомогу біженцям і переселенцям, жертвам насильства, громадам, які постраждали від війни. Ця проблема для світу стає все актуальнішою, і такою ж є для нас.

Завдяки інтернету, можливості отримати онлайн- і офлайн-освіту за кордоном усе більше українців стають частиною цієї глобальної історії. Особисто знаю людей, які роблять унікальні речі, котрі можуть бути не менш цікавими на світовому рівні, — без участі держави, на власній ініціативі та ентузіазмі. На державному рівні, на жаль, ми не включені у цей контекст так, як хотілося б. Можливо, нам треба вирішити забагато внутрішніх локальних проблем, щоб перейти до глобальних. Але TED — це не про державу, а про людей і їхні ініціативи, які змінюють суспільство. В Україні таких достатньо. У цьому сенсі, мені здається, нам пощастило жити у дуже цікавий проміжок часу. Думаю, варто не боятися заявляти про це світові. Сподіваюся, мій приклад надихне більше українців наступного року спробувати стати TED Fellow.