Сталін, Брежнєв, Путін і... українське ТБ

Дякувати Богу, що вже пережили це кремлівське «победобесие» в Україні. 9-те травня показало, що «п’ята колона» Москви в Україні абсолютно не постраждала, зберегла свої сили й почувається чудово, будучи готовою до створення нових «народних республік». Вона має своє політичне крило на телеканалах і радіостанціях, загони ідейних і спонсованих політологів, словом, антиукраїнський інформаційний простір України діє в штатному режимі.

Слід називати речі своїми іменами: на вулицях Києва та інших міст демонстрували люди Путіна. І це не «безсмертний полк», а «антиукраїнський легіон». Адже для того, щоб вшанувати пам’ять своїх дідів і прадідів, аж ніяк не обов’язково брати участь у провокаціях. А як інакше оцінювати появу діток у мундирах НКВС? Малята, одягнені під вертухаїв і катів відомства товаришів Єжова й Берії... До речі, дитячі варіанти такої форми активно рекламують у Російській Федерації.

Ця публіка чекає на російські танки та «зелених чоловічків». Їм треба протистояти якнайрішучіше, а не загравати з ними, як це робить наша «гібридна» влада. Ситуація тут гранично зрозуміла: або Україна ліквідовує (у крайньому випадку зажене в глибоке підпілля «п’яту колону»), або «п’ята колона» разом зі своїми кремлівськими господарями ліквідує державу Україна. Tertium non datur.

А толерантність «гібридної» влади до антиукраїнських сил закінчиться для України трагедією. І не треба називати «інакодумцями» лютих і непримиренних ворогів нашої країни.

ЗНАК БІДИ

Особливо виявляв активність у частині мобілізації «антиукраїнського легіону», вигаданого в Москві, телеканал «Інтер». Кілька днів поспіль він закликав усіх (на екрані часто з’являлися такі заклики) приєднатися до одіозного полку, а 9 травня влаштував концерт цілком у радянській стилістиці, з настирливою демонстрацією комуністичної символіки. Хто жив у СРСР, таких концертів бачив десятки. Але сьогодні в Україні є закон про декомунізацію. «Інтеру» плювати? Дух Сталіна, Брежнєва і Путіна витав над Україною стараннями каналу.

Особливо вразила поява на сцені на конях кубанських козаків, дуже схожих на тих, які під час «російської весни» 2014 року жорстоко «розбиралися» з українськими патріотами в Криму й на Донбасі.

Цю передачу цілком могло транслювати телебачення «ДНР/

ЛНР», вона б там не випала із загального контексту. А в першому ряду залу дивилася те, що відбувається, з виразом глибокого задоволення на обличчі топ-менеджер «Інтеру» пані Ганна Безлюдна...

Дедалі більше міцніє підозра, що існує якийсь «договорняк» між владою й «Інтером». Інколи можна почути якісь зауваження контрольних органів з приводу каналу «112 Україна», ТРК «Україна». А от про «Інтер» — ані слова. «Священна корова»? Хтось на Банковій тримає його, як туз у рукаві, на випадок походу Президента на другий термін?

Ці ж теми 9 травня обговорювали й на телеканалі «Еспресо-TV». Ветеран АТО пан Різніченко скаржився, що його на свято охорона не пустила. Зате військових пенсіонерів, які часто народилися вже після 1945 року, в радянських мундирах і з імперськими нагородами, пускали.

Політолог Олександр Палій висловив думку, що 8 і 9 травня слід позбавити статусу вихідних днів. Можливо. Деякі телеглядачі телефонували до студії й захищали Георгіївську стрічку, мовляв, у ній немає нічого поганого. Колись не було. У стародавній індійській свастиці теж не було нічого поганого, поки вона не потрапила до рук нацистів, які її цілковито зганьбили й дискредитували. До речі, георгіївська стрічка встигла «повоювати» у РВА — Російській визвольній армії генерала Андрія Власова й у російських підрозділах вафен — СС.

Після Криму, Донецька й Луганська, після загарбання наших земель, після вбивств тисяч українців,Георгіївська стрічка для нас — це знак біди, це загроза. Пан Різніченко поставив запитання: чому влада боїться заборонити провокаційний російський марш у Києві? А чого наша влада не боїться?

«ТІТУШКАМ» — КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

На каналі NEWS ONE Інна Богословська прямо звинуватила Президента в «боязкості»: «Чому він боїться вимагати в усіх форматах відновлення українського кордону на сході? Чому про це публічно заявляє Ангела Меркель, а не Петро Порошенко? А тому, що для таких заяв треба бути особисто досить невразливою людиною, яка «не на гачку», яку нема за що взяти. Не будемо зайвий раз нагадувати, за що можна взяти нашого лідера. На жаль, це й за межами України знають.

На «112 Україна» Дмитро Гордон спілкувався з відомим російським журналістом Євгенієм Кисельовим, який нині працює в Україні.

Заговорили про звільнення Кисельова з «Інтеру». Як зізнався сам журналіст, прибрати його з «Інтеру» попросив особисто президент РФ Путін. Телеканал негайно виконав побажання господаря Кремля. Ну, ступінь незалежності «Інтеру» від Росії добре відомий. Потім згадали про Мустафу Найєма, якому хтось докорив тим, що його батько був міністром у прорадянському уряді Афганістану. Кисельов, дипломований сходознавець і знавець фарсі, негайно почав Найєма (і старшого, і молодшого) захищати. Мовляв, промосковські афганські діячі часів Хафізулли Аміна, Нурмухаммеда Таракі, Бабрака Кармаля й Наджибулли були «ідеалістами» й «романтиками». Авжеж, ночами вони «романтично» катували й «ідеалістично» розстрілювали тисячі своїх співвітчизників (у найкращих традиціях НК, ГПУ, НКВС, МДБ), що й породило масовий антирадянський рух моджахедів. Є.Кисельов може почитати книгу свого земляка Леоніда Млєчина «Юрій Андропов. Остання надія режиму». — М, 2008. Цей дуже інформований журналіст і письменник, нерозлучний приятель відставних і діючих начальників Луб’янки, так описав ситуацію в Афганістані після приходу до влади «ідеалістів» і «романтиків»: «...Незадоволеність новим режимом виявилася досить швидко. У відповідь почалися масові арешти реальних і потенційних противників нової влади. Хапали багатьох — частину без будь-яких підстав. Заарештовували зазвичай увечері, допитували вночі, а на ранок уже розстрілювали».

Керував репресіями товариш Амін, якого потім Москва оголосила американським агентом. Ось що про нього можна прочитати у Млєчина: «За словами полковника Морозова, Амін цитати для своїх виступів знаходив у сталінському «Короткому курсі історії ВКП (б)», який завжди був у нього під рукою. Глава уряду КДБ в Афганістані генерал Борис Іванов, зметикувавши, звідки Амін черпає своє натхнення, довірче сказав йому:

— Товаришу Амін, я теж сталініст!».

Для СРСР і його маріонеток у Кабулі все закінчилося погано, моджахеди перемогли, й «ідеалістам» і « романтикам» довелося тікати до Москви, до своїх господарів. Але пощастило не всім. З тими, кому не пощастило, переможці розправилися без найменшого західного гуманізму.

Наш співгромадянин Мустафа Найєм — син того, кому пощастило. Його рідний брат зі зброєю в руках захищав Україну на Донбасі. Поважаю. А Мустафі — здоров’я, довгих років життя і успіхів в українській політиці.

На каналі «Еспресо-TV» по слідах дій «тітушок» 9 травня провели голосування. 96% телеглядачів виступили за кримінальну відповідальність «тітушок» і їхніх ватажків. Спершу не завадило б закрити «фабрики тітушок», що працюють під виглядом спортивних організацій. Дуже поганий симптом, коли ці елементи демонстративно б’ють ветеранів АТО на вулицях наших міст. Радник міністра МВС Зорян Шкіряк визнав головним «тітушкарем» пана Вілкула. Те, з чим ми маємо справу сьогодні, є результатом злочинного договорняка влади з людьми Януковича. А система МВС реформована суто косметично, а не по суті. Якщо щось станеться, багато її службовців знову зрадять Україну, як 2014 року.

Чимало «переатестованих» «беркутів» готові повторити «подвиги» своїх колег, які нині перебувають у Криму і «ДНР/ЛНР». На жаль, нинішні керівники країни відчувають кланову солідарність із залишками колишньої влади. Усе це загрожує суспільству антиукраїнським реваншем. Ну, а канал «Інтер» інтерпретував події в Дніпрі як протистояння «хорошого Вілкула» та «поганого Бориса Філатова», глави міста. Важко не погодитися з народним депутатом Сергієм Висоцьким, який заявив: «...Якби наша влада мала послідовну політику у сфері інформаційної безпеки, канал «Інтер» уже давно б не існував».