Від гротеску до високої трагедії
День народження актриса Надія Кондратовська відзначила на сцені, а в кінці вересня порадує своїх шанувальників прем’єрою
Шляхетна галичанка (Надія Дмитрівна народилася у Львові, як акторка дебютувала на сцені Театру ім. М. Заньковецької), а з 1970 року її життя та творчість нерозривні з Києвом (закінчила Театральний інститут ім. Карпенка-Карого і вже більше чотирьох десятиліть триває її «роман» з Національним театром російської драми ім. Лесі Українки). Колеги кажуть, що Кондратовська «чудова партнерка і перлина будь-якої вистави! З її появою сцена «оживає». Талановита, неповторна, пластична, промениста, виразна... Актори, вітаючи Надію Дмитрівну з днем народження, від щирого серця бажали їй залишатися завжди життєрадісною і яскравою, щоб в очах завжди палала та пристрасть до життя, яка прикрашає своїм світлом усе і всіх навколо! Щоб сльози були тільки від щастя, а серце вискакувало від радості, а не від тривог. Посміхайтеся частіше, адже ви тоді чарівні. Довгих років, здоров’я міцного і, звичайно ж, удачі, адже без неї ніяк. Любові, визнання, оплесків»!
Актриса подарувала нам, глядачам, чимало прекрасних хвилин зустрічей із високим театральним мистецтвом. Творчий доробок Надії Дмитрівни різнобарвний (від гротеску до високої трагедії) майстерно представлений не лише на театральній сцені, а й у кіно. Кондратовська дуже пластична, володіє чудовим голосом, причаровує публіку глибиною трактування образів і своєю майстерністю. Всі вистави, де вона грає (головні чи невеликі ролі), запам’ятовуються і завжди тепло сприймаються публікою та критиками. У наступному сезоні глядачі побачать Надію Дмитрівну у прем’єрі «Пасажир без багажу», яка відбудеться 27 вересня. П’єсу Жана Ануя поставив Михайло Резнікович. Ця антивоєнна драма присвячена трагічній долі людини, яка втратила пам’ять. Гастон — «невідомий герой», якого скалічив фронт, людина, так само чужа всьому в навколишньому його «мирному» світі, а Кондратовська виступить у ролі пані Рено (ймовірна мати Гастона)...
— Надія Дмитрівна Кондратовська не тільки чудова актриса, а й хранителька нашого театрального дому, — підкреслив М. РЕЗНІКОВИЧ, керівник і головний режисер Національного театру ім. Лесі Українки. — Вона нескінченно талановита особистість, тонко відчуває пульс театру, дуже органічна, харизматична на сцені у кожній ролі! Кондратовська має широкий репертуар, де можна побачити все розмаїття психології жінки. Чудові образи актриса представляє на нашій сцені. Список вистав довгий, але першою, із знакових, я вважаю «Кафедру» (1979 р.) за п’єсою В. Врублевської, де був вражаючий акторський двобій двох героїв: кар’єриста Бригзалова і молодої аспірантки Лаговської, яких зіграли Микола Рушковський і Надія Кондратовська. Ту виставу з успіхом ми показували більше 300-т раз! Актриса зуміла в ролі так званої блакитної героїні передати характер дівчини, і була переконливою на сцені, додавши свою пристрасність, своє відчуття правди у взаєминах із людьми... То була серйозна заявка Наді на професійність.
Нині актриса органічна і переконлива у шекспірівському просторі, зокрема у «Джульєтті та Ромео». Її Годувальниця Джульєтти передає тепло характеру, м’якість і пристрасть, зворушливість і навіть хуліганство героїні... Це я назвав лише кілька робіт із великого творчого доробку актриси.
Знаєте, Кондратовська грала різні ролі, але у кожну завжди вкладає часнику свого серця, а тому ця щирість не залишає нікого з глядачів байдужим. Вона дуже тепла, душевна людина, завжди готова допомогти, її поважають і цінують у нашому колективі. Більше року ми разом із Надією Дмитрівною працюємо над новою виставою — «Пасажир без багажу». Знаєте, цей твір Жана Ануя дуже складний, і ця п’єса, як була написана ще у 1936 році, досі практично нікому з колег-режисерів із театрів колишнього СРСР не вдавалася... Кондратовська творчо підійшла до створення образу пані Рено. Всім акторам, які зайняті у цій постановці, теж дуже важко, треба чимало здолати — інерцію, навіть свою слов’янскість, бо потрібно зіграти французів, а це інший темперамент, подолати й довгі тексти... На мою думку, Надія Дмитрівна шукає і знаходить цікаві штрихи до розкриття образу пані Рено, а своєю зібраністю і високим професіоналізмом на репетиціях надає приклад колегам...
Нині Кондратовська дійсно народна актриса, яку любить і цінує публіка, і дай Боже, їй сил і здоров’я, а ще нових та цікавих ролей!
ДОВІДКА «Дня»
Надія Дмитрівна КОНДРАТОВСЬКА народилася у Львові. У 1974 р. закінчила Київський театральний інститут (викладач О. Соломарський). Спочатку працювала у Львівському театрі ім. М. Заньковецької, а з 1978-го — актриса Національного театру російської драми ім. Лесі Українки. Кондратовська — яскрава творча індивідуальність, лірична й ексцентрична, наділена сильним темпераментом, музичними даними. Серед знакових ролей: Женя («Тил» М. Зарудного), Катерина («В степах України» О. Корнійчука), Варка («Піднята цілина» за М. Шолоховим), Світлана («Головний екзамен» І. Шамякіна), Лаговська («Кафедра» В. Врублевської), Дуняша («Вишневий сад» А. Чехова), Мадемуазель Кап’юла, Фліпот («Запрошення до замку», «Генерали в спідницях» Ж. Ануя), Сарацинка («Помста по-італійськи» Л. Піранделло), П’єра («Трохи ніжності» А. Ніколаї), Діана («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Пані Пантич («ОБЕЖ» Б. Нушича), Олімпія («Блоха у вусі» Ж. Фейдо), Сюзетта («Сімейна вечеря» М. Камолетті), Доріс («Бабене літо» А. Менчелл), Годувальниця Джульєтти («Джульєтта та Ромео» В.Шекспір), місіс Александер («Загадкове нічне вбивство» С. Стівенс) та інші.
