Гарний настрій гарантовано!

Комедія «Поки вона вмирала» відомого драматурга Наталі Птушкіної — казка для дорослих. Дія відбувається у Різдвяно-новорічні свята. У старій квартирі живе чарівна і вже немолода жінка. Всю свою ніжність і турботу вона віддала улюбленій матері. А життя проходить... і раптом з’являється він! Це зворушлива, весела і дуже добра історія любові.

Нагадаємо, у 2000 році Ірина Дука звернулася до водевілю Н.Птушкіної, де грав чудовий акторський ансамбль — Олександра Смолярова, Лідія Яремчук, Сергій Озіряний і Наталя Кудря. Та вистава побила глядацькі рекорди, але після смерті у 2014 р. Олександри Захарівни цей театральний хіт вилучили з репертуару.

Нині Ірина Михайлівна зробила оновлену версію. Змінився й склад виконавців: роль Софії Іванівні по черзі грають Ірина Дука і Лідія Яремчук, у образі Тетяни на сцену виходять Наталія Доля і Наталія Кудря, чоловіка, який змінив життя «жіночого царства» грають Володимир Осадчий і Петро Сова (Ігор), а у ролі «доньки Діни» виступають Людмила Курмель та Олена Червоненко.

— П’єса «Поки вона вмирала» починається словами Діккенса і закінчується словом «Діккенс», це дало можливість пофантазувати в цьому напрямі, — розказала «Дню» І. Дука напередодні прем’єри (див. №238, 2000 р.). — Я хотіла розповісти про сучасних діккенсівських героїнь, які загубилися в нашому каламутному житті. Це люди, що живуть жалем, потребують турботи, відчувають радість від можливості віддавати себе іншим. І в них дуже сильна ностальгія за родиною та сімейними цінностями...В сюжеті Птушкіної багато фантастичного, казкового. Ігор — процвітаючий бізнесмен із віллою на Канарах закохується в Тетяну -50-річну жінку, від його любові вона перетворюється на «принцесу», знаходить дочку і чоловіка, а бабуся Софія Іванівна з паралізованими ногами у фіналі танцює на карнавалі... Хтось скаже, що історія мало реальна. Але мені здається, що люди сьогодні хочуть бачити на сцені казку. Птушкіна в манері зображення героїв наслідувала Діккенсу. Перший акт — психологічний, у другому є елементи гротеску, а у третьому ми хотіли створити атмосферу свята, домашньої вистави, до речі, такої характерної для часів Діккенса. Тому і назву змінили. Як на мене, «Різдвяні марева» якнайбільше відповідають тому стилю, який я вибрала для постановки».

Прем’єра оновленої версії відбулася 25 грудня минулого року з великим успіхом. Наступного разу виставу можна побачити 29 cічня.