Захистити мову

Минулого тижня на посаду Уповноваженої із захисту державної мови було призначено Тетяну Монахову. За цей тиждень у преси і загалу вникло до неї багато запитань, адже за цей час вона фактично не виходила на публічний контакт. За її словами, причиною цього є її навантаження, внаслідок якого вона тимчасово «випала з інформаційного поля» і зараз живе між двома містами — Києвом та Миколаєвом. Саме цим вона зосібна пояснює відсутність своєчасної реакції на загибель у Бахмуті українського волонтера Артема Мирошниченка, якого вбили, ймовірно, за спілкування державною мовою. Тетяна Монахова щодо справи про вбивство Артема Мирошниченка також додала: «Що стосується трагедії в Бахмуті, це страшна подія. І, насправді, гірко про це говорити у наш час, в європейській країні. Загибель, вбивство людини — це горе і трагедія. І це – кримінальний злочин передусім».

На прес-конференції пані Монахова означила основні пункти і завдання, які вона бачить перед собою. Нагадаємо, 16 липня цього року було ухвалено Закон «Про забезпечення функціонування державної мови». За словами омбудсмена, довкола цього Закону вже з’явилося чимало хибних тлумачень, негативних уявлень, побоювань. На жаль, здебільшого це відбувається від того, що дискусії лунають у середовищі, яке недосконало вивчило текст цього документа. «Якою мовою людина розмовляє з дітьми чи батьками, друзями, якою мовою вона пише вірші чи листи, дописує в соціальних мережах, молиться Богові — це її особистий вибір. Однак якщо людина постає перед державою як громадянин і звертається до держави: захисти мене, навчи мене, вилікуй мене, дай мені роботу, то тут держава вимагає використання державної мови», — стверджує Тетяна Монахова.

На запитання «Дня» про те, як омбудсмен ставиться до намагання проросійських сил запровадити російську мову як регіональну на сході України і як збирається захищати права україномовного населення на сході України, — тим паче, з огляду на нещодавні трагічні події, Тетяна Монахова відповіла, що для цього розробляється відповідна стратегія.

«Стаття 10 Конституції України свідчить про те, що у нас є єдина, одна державна мова — українська, — відповіла Тетяна Монахова. — Антиконституційних речей ви від мене не почуєте. Я омбудсмен із захисту державної мови. У нас є відповідний Закон. Усі європейські країни мають відповідні закони для захисту своїх національних мов. Тобто це нормальна європейська практика. На сході України дійсно існує проблема відсутності там державної мови в публічних сферах, що передбачено Законом. І очевидно, що ми будемо розробляти цілу стратегію гуманітарних, культурних заходів. Людей потрібно не тільки штрафувати (що передбачено Законом), а ще й мотивувати вчити і переходити на державну мову, роз’яснювати Закон. Наголошую, що в особистому, неформальному спілкуванні вони можуть використовувати ту мову, яка для них комфортна».

Для повноцінної роботи із захисту української мови, за словами омбудсмена, спочатку потрібно створити відповідний секретаріат, адже поки що немає не лише структури відповідного органу, а й навіть юридичної адреси. «Отже, необхідно запустити юридичну машину із захисту української мови — створювати секретаріат Уповноваженого з мови, налагоджувати суспільний діалог», — говорить омбудсмен. Заступити на нову посаду пані Монахова зможе лише через шість місяців з моменту призначення.