Володимир Горбулін має власну думку про особу прем`єра,

"Звуковим фоном" чергового брифінгу в Адміністрації Президента був грюкіт шахтарських касок об асфальт, підсилений скандуванням "Зар-пла-ту!". І ще: "Пре-зи-ден-та!".

Президент із учасниками акції протесту ще, здається, не спілкувався. Зате вже двічі з ними зустрічався секретар Ради національної безпеки та оборони України Володимир Горбулін. Що, зокрема, підтверджує підходи, публічно заявлені п. Горбуліним ще три року тому: "Головні проблеми для національної безпеки України лежать не в сфері зовнішньої політики, а у внутрішньоекономічній ситуації".

Зустріч із шахтарями, за визнанням секретаря РНБОУ, відбулася на їхню вимогу і мала "напівофіційний характер". Із неї, як зазначив п. Горбулін, він виніс однозначний висновок: "Не виконується головне, про що Кабмін домовлявся із шахтарями - погашення заборгованостей щодо зарплат". Із певним жалем визнав також, що він особисто "не може внести конструктиву у вирішення цієї проблеми". Більш того, із почутого можна зробити висновок, що РНБОУ не спроможна в ситуації, яка склалася, запропонувати якісь чіткі рекомендації уряду. Казна, судячи з усього, порожня - а тому "ми повинні знайти якісь нетрадиційні засоби". Бо нинішній стан економіки не замикається проблемою лише шахтарів: нашкребуть грошей гірникам - завтра вийдуть суднобудівельники, післязавтра - вчителі... Нотку певної перспективи внесло повідомлення, що економічні проблеми стають "орієнтиром і головним вектором у роботі РНБОУ на найближчий час". Хоча, з іншого боку, вперше про це було сказано, справді, три роки тому...

У контексті темпераментного обговорення економічної кризи В. Горбулін з притаманним йому сарказмом зауважив: "сьогодні будь-який спіч про стан в економіці держави неминуче закінчується запитанням: залишиться П. Лазаренко на посаді чи ні". І, очевидно, саме з цієї причини категорично відмовився бути "рефері" в дискусії навколо особи прем`єра, зокрема, тієї, що її веде з Президентом Народно-демократична партія. Однак при цьому зауважив: "У мене є своя особиста думка стосовно прем`єр-міністра, і я довів її до Президента. Тому зараз будь-який інший мій вислів буде розцінюватись як прямий тиск, чого я не можу собі дозволити". Що примусило аудиторію під грюкіт шахтарських касок замислитися: тиск - у якому напрямку?

Коли ж секретареві РНБОУ поставили запитання, чи має ця інституція якийсь вплив на кадрові призначення у вищих владних ешелонах, і, зокрема, в тому колі, яке безпосередньо визначає "хід державного мислення", відповідь була: "Президент часто радиться щодо нових кандидатур, і не лише зі мною. Тоді довго інтегрує думки - завдяки чому його кадровий підхід буває завжди виважений". Ця інформація набула особливої пікантності з огляду на те, що, як признався Володимир Павлович, він був чи не найпершим, хто запропонував повернути Олександра Разумкова до "президентської раті". І Президент прийняв справді виважене й інтегроване рішення: призначив протеже заступником того, хто його протежував...