Про «підприємницьку і гуманітарну» політику Анкари

Для багатьох українців є очевидними добрі відносини нашої країни з Турецькою Республікою. Підтвердженням цього зокрема є регулярні зустрічі лідерів обох держав, підтримка Анкарою України на міжнародних форумах, і масовий туризм українців на турецькі курорти, який щороку ставить рекорди.

ЗМІНА КОНЦЕПЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

А на чому насправді ґрунтуються такі дружні відносини між обома країнами, що заважає повністю реалізувати величезний потенціал у двосторонній торгівлі. Про це вдалося дізнатися українським журналістам під час відвідин міністерства закордонних справ Туреччини у низці брифінгів з турецькими високопоставленими дипломатами.

На початку треба відзначити, що Туреччина нещодавно змінила концепцію «нуль проблем із сусідами» на «підприємницьку і гуманітарну» зовнішню політику (Enterprising and humanitarian foreign policy).

Це пояснюється тим, розповів один з турецьких дипломатів, що Туреччина, яка останнім часом зіткнулась з багатьма викликами, у першу чергу з сирійською кризою, прийнявши 3,5 млн сирійських біженців, вирішила, що важливо бути присутньою скрізь на міжнародній арені і залучатись до вирішення конфліктів, попередження їх. І саме головне, наголосив співрозмовник у розмові із журналістами не під запис, що надаючи допомогу Туреччина, яка стала найбільшим донором допомоги ($7,208 млрд) минулого року, не ставить умов країнам-реціпієнтам.

При цьому Туреччина використовує як історичні, так і релігійні зв’язки, щоб вести діалог з такими країнами, які потерпають від кризи. Дипломат назвав приклади надання допомоги на рівні сіл, коли людям створюють пекарні, щоб ті могли пекти собі хліб.

Слід зазначити, що в Туреччини є підґрунтя, аби стати найбільшим міжнародним донором. Ця країна за своєю економікою є п’ятою в Європі, 17-ю у світі, і торік її ВВП становив ($851 млрд).

ВІД ПРИВІЛЕЙОВАНОГО ДО СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

Турецькі дипломати зазначають, що стратегічне бачення їхньої країни щодо України сформувалось давно.  «Турецька Республіка і за сто років досі чітко бачить Україну демократичною, добре урядованою. Реформованою, яка буде проектувати стабільність всередині і по її сусідству», наголосив інший дипломат. За його словами, це основана мета, яку ми бачимо перед нами. Він розповів, що згідно із цим стратегічним мисленням, «ми оголосили Україну привілейованим партнером 2003 року, але розвиток  міжнародної ситуації не дозволив нам трансформувати його в стратегічне партнерство».

За його словами, лише 2011 року вдалося перейти від привілейованого до стратегічного партнерства, завдяки створенню Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною — щорічної зустрічі президентів обох країн разом з міністрами і керівниками інших державних органів.

Як відомо, цього року не було саміту обох лідерів. Дипломат зізнався, що у нього є відчуття, що ця зустріч відбудеться скоро.

ПРО САМІТ ПРЕЗИДЕНТІВ І ЗВТ

Співрозмовник також зазначив, що минулого року оборот між нашими країнами становив $4,1 млрд із зрозумілих причин досі не досягнуто проголошених цілей — $10 — $20 млрд обсягу торгівлі.

«Але ми дотримуємось цих цифр, враховуючи фізичні обставини на місці, намагаємось диверсифікувати торгівлю і пріоритетом номер один для нас є підписання угоди про Зону вільної торгівлі. Якщо ми хочемо здійснити кількісний та якісний стрибок у наших економічних відносинах, то ЗВТ є наріжним каменем у цьому відношенні. Саме тому ми наполягаємо на підписанні угоди про ЗВТ», зауважив дипломат.

За його словами, велике значення також мають контакти між людьми. І для цього уряди обох країн домовились про здійснення поїздок за внутрішніми ID-картками. І внаслідок цього значно зріс туризм. Торік кількість українців, які відвідали Туреччину, побила новий рекорд, сягнувши 1,3 млн чоловік. Тим часом кількість турецьких туристів в Україну теж зростає і сягає 270 тис. осіб.

Дипломат розповів, що під час візиту в Туреччину в минулому році прем’єр Гройсман заявив, Туреччина та Україна мають величезний потенціал для співпраці, із обох сторін на всіх рівнях існує політична воля обернути цей потенціал у широкомасштабну кінетичну енергію і співпрацю.

Починаючи від економіки до оборонної сфери, від енергетики до сільського господарства, машинобудування до високотехнологічного виробництва, продовжив співрозмовник, «ми маємо величезний потенціал і наш економічний сектор намагається відкрити його. Нам ще треба багато зробити, але ми маємо енергію, волю, бажання йти до поставлених цілей».

За його словами, багато турецьких інвесторів працює в Україні, і ми хочемо збільшити їх кількість. Хоча вони стикаються з певними бюрократичними проблемами, помітили прогрес в українських реформах і особливо захоплюємось тим, що ваш уряд здійснює це у дуже складних умовах, практично під час проведення бойових дій.

«Ми розуміємо, що це нелегко робити. Однак наші компанії зацікавлені в Україні тому, що менше у нас буде проблем, що менше буде бюрократії, то більше буде інвестицій, торговельний оборот», сказав співрозмовник.

ПРО ЦІННІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ ДІАЛОГУ АНКАРИ З МОСКВОЮ

На запитання «Дня» чи має Росія вплив на політику Туреччини щодо України, дипломат заявив наступне: «Назвіть мені іншу країну, яка так виразно і дуже чітко заявила свою позицію проти анексії Криму Росією, що ми ніколи не визнаємо анексію Криму. І росіяни знають про нашу позицію. Але річ у тім, що Росія є реальністю, як діяти в цьому випадку? Один шлях загнати Росію в глухий кут, ізолювати її, робити вигляд, що вона не існує. Якби ми це зробили, то двоє кримських татар, яких ми звільнили, були б досі у в’язниці. Ми підтримуємо Україну на міжнародній арені. Наша країна підтримала всі резолюції, які Україна запропонувала на голосування в ООН. Причому часто ми є співспонсорами проектів резолюцій, які готує Україна».

За словами співрозмовника, те, що Туреччина має прямий дієвий діалог з Москвою, є вигідним для України. «І ми зауважуємо це на наших офіційних зустрічах з нашими українськими друзями. І це не зміниться. Тому ми будемо тримати наші канали комунікації з Росією відкритими. І будемо намагатись використовувати їх з вигодою для України. Ми не формуємо нашу політику щодо України, дивлячись на Москву, і ми не формуємо нашу політику щодо Росії, дивлячись на Київ. У нас є власні інтереси, у нас є свій порядок денний, як це має місце у будь-якій іншій країні. Ми не робимо вибір між Заходом і Росією, і не хочемо робити вибір між Чорним і Середземним морем, ми є частиною всього цього. Ось чому ми хочемо підтримувати дружні відносини наскільки це можливо з усіма цими партнерами», — наголосив він.  

Відповідаючи на запитання журналістів щодо очікувань Анкари від майбутніх виборів в Україні, дипломат висловив сподівання, що вони відбудуться гладко і ми будемо очікувати  на продовження співпраці з Україною. «Якщо ми бачили великий потенціал співпраці з Україною сто років тому, продовжив він, коли нашою столицею був Стамбул, і за сто років ми кажемо те саме. І ця позиція не змінюється з дня на день. Від одного уряду до іншого. Ми тут є сильним партнером і ми такими залишимось, так само як ваша країна. Тому після виборів ми з нетерпінням будемо прагнути  рухатись навіть далі. Але я хочу вас запевнити, що ми тут є сильним партнером України і хоч би якими були наші стосунки з росіянами, це є цінним для України».