Врятували для історії
Вінницький обласний краєзнавчий музею поповнився рідкісними артефактами, які анонімно придбали на «чорному» ринку й вирішили повернути державі
Унікальний скарб ранньослов’янських жіночих прикрас початку V ст. н. е. отримав у подарунок Вінницький обласний краєзнавчий музей з нагоди Міжнародного дня музеїв. Комплекс складається з орнаментованої пластинчастої гривни, намиста з лунниць та підвісок різної форми, якими ймовірно прикрашали одяг. Це надзвичайно рідкісний тип прикрас, аналог якому знайдено було лише поблизу села Сухоносівка Полтавської області. Але він перебуває в приватних колекціях, недоступний для вивчення, а презентований — знайде достойне місце в експозиції Вінницького обласного краєзнавчого музею.
«ЄДИНИЙ ПОДІБНИЙ СКАРБ В УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЯХ»
Отримати дорогоцінний скарб вдалося випадково. Після того як у пресі та соціальних мережах народний депутат, журналіст та блогер Дмитро ТИМЧУК написав про викрадення та вивезення за кордон унікального бронзового шолома ХІІІ—ХІІ ст. до н. е., а згодом його продаж на лондонському аукціоні, до нього звернувся чоловік, який нещодавно придбав комплекс стародавніх срібних прикрас і вирішив повернути їх у власність держави. Імені цього добродія Дмитро Тимчук не називає, оскільки чоловік побажав залишитися невідомим.
«Історія з шоломом змусила цього громадянина переглянути своє ставлення до придбаного, і він вирішив передати прикраси в музей. По ходу справи з’ясувалося, що цей комплекс з 17 елементів являє собою рідкісний скарб V ст. н.е., який знайшли «чорні археологи» в районі міста Гайсин (Вінницька область), — написав Дмитро Тимчук на свій сторінці в Facebook. — Як відзначають фахівці, на території України раніше був виявлений лише один подібний комплекс (на Полтавщині), але він зник у невідомому напрямку і, швидше за все, осів у якійсь приватній колекції. Для науки він недоступний. По суті, це єдиний подібний скарб в українських музеях. На щастя, його вдалося врятувати для історії».
«ВІД РАННІХ СЛОВ’ЯН ПРАКТИЧНО НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ ПРИКРАС ІЗ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ»
Завідувач сектору охорони культурної спадщини управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Михайло ПОТУПЧИК, який власне й передавав музею дорогоцінний скарб, припускає, що ці прикраси могли належати знатній представниці ранніх слов’ян. Комплекс з орнаментованої пластинчастої гривни, намиста з лунниць та підвісок різної форми датується періодом великої навали гунів. Очевидно, власниця прагнула врятувати свої прикраси і сховала їх у землю, так вони збереглися до наших днів.
«Сьогодні знахідки того часу — це велика рідкість, тому що зв’язок з Римською імперією був розірваний, виникали нові держави на теренах Європи і потік срібла на цю територію практично було зупинено. Гуни розграбували все, що можна було. Від ранніх слов’ян майже не залишилося прикрас із дорогоцінних металів, тому це унікальна знахідка, — розповідає Михайло Потупчик. — Для музею — безцінні експонати, і через свою історичну значимість, і через те, що досі в експозиції не було жодного предмета, який би характеризував цей період. Через посередництво відомого археолога Максима Левади, Дмитро Тимчук знайшов мене. Цей скарб передали мені, щоб я повернув його державі на постійне зберігання до фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею. Для мене, як для археолога, це велика честь».
«НОВИЙ ПОШТОВХ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ»
Після проведення всіх процедурних та організаційних моментів, які триватимуть не менше місяця, нові експонати планують розташувати в шостій експозиційній залі музею, де представлені визначні археологічні пам’ятки і яка має вхід у підземелля Вінницьких мурів, щоправда, відвідувачів туди не впускають. Але згодом у підвалах планують розташувати постійну виставку археологічних знахідок, які нині зберігаються в музейних фондах, починаючи з доби бронзи. Адже підземелля ідеально підходить для такої експозиції: вікон немає, стіни товсті, отже, безпека гарантована. А поки скарб ранньослов’янських жіночих прикрас початку V ст. н. е. стане в один ряд з ювелірними виробами з бурштину, які складають одну з найбільших археологічних колекцій виробів з цього коштовного каменю в Європі, скіфською зброєю та золотом сарматів.
«У цій залі вже представлений унікальний комплекс майстерні слов’янського ювеліра VІ ст. н. е., відкритий біля села Бернашівка Могилів-Подільського району. В приміщенні майстерні, що було знищене пожежею, археологам вдалося виявити 64 кам’яні (з мергелю) ливарні форми. Разом з ними біля печі-кам’янки знайдено і керамічний тигель-ллячку. Ці предмети представлено у вітрині разом з реконструкціями прикрас, що виготовлені у відповідності до знайдених форм. А тепер ми маємо раритетний комплекс V століття, що є свідченням того, що на Поділлі століттями існувало ювелірне ремесло. Цей скарб відкриває нову сторінку і в експозиції, і дає новий поштовх для досліджень», — зауважує заввідділу охорони пам’яток, історії культури Вінницького обласного краєзнавчого музею Марина ПОТУПЧИК.
Скарб ранньослов’янських жіночих прикрас початку V ст. н. е. став другим безцінним поповненням фондів Вінницького обласного краєзнавчого музей. Торік, як писав «День», київський колекціонер, меценат і реконструктор Олексій Шереметьєв до 100-річчя закладу передав комплекс скарбів із 30 предметів. Серед них гарнітура кінської збруї та аксесуари в норманському стилі. Всі предмети виготовлені зі срібла, позолочені, деякі декоровані червленням, вражаючим карбуванням та штампуванням. Колекція унікальна не лише завдяки дорогоцінним металам, з яких виготовлені предмети, та неповторній оздобі, а й тому, що презентує «Добу великого переселення народів».
