Підпиляні «легені»

Сторінки комунального об’єднання «Київзеленбуд» і його районних підприємств у «Фейсбуці» рясніють фотозвітами про обрізку дерев. Під ними — десятки гнівних коментарів. Результати того, що комунальники називають «омолоджувальною обрізкою», люди охрестили «телеграфними стовпами». Головна проблема навіть не в ображених естетичних почуттях громади, а в загибелі дерев.

 ШКІДЛИВА ТУРБОТА

У Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України читаємо: «Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання  та  обрізання  і  вершина  яких почала  всихати,  а  ріст  пагонів  припинився.  При  цьому сильно вкорочують  (на  1/2  —  3/4  загальної  довжини)   старі   гілки, залишаючи,  якщо  це  можливо,  одну-дві  гілки  другого  порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років». Утім, «Київзеленбуд» та районні КП УЗН працюють за дещо іншими стандартами. Наприклад, підприємство з утримання зелених насаджень Подільського району проводило обрізку восени і збиралося продовжувати її до настання морозів нижче -10°C.

За правилами утримання зелених насаджень, усі рани, зрізи та дупла на дереві треба чистити, а потім зашпаровувати садовою замазкою або зафарбовувати олійною фарбою. Робити це треба виключно в суху погоду, щоб замазка та фарба закріпилися й не відсиріли. «Обробку здійснюють не завжди, бо необхідні для неї матеріали часто відсутні, — розповідає арборист (фахівець із догляду за деревами) Володимир Ветроградський. — Через прогалини на недбало оброблених зрізах до міцелію проникають патогенні гриби та мікроорганізми. Ззовні наче жодних змін, а ядро стовбура повільно вигниває».

Тож через неправильне кронування рослина з часом стає небезпечною: при сильному пориві вітру гілки й стовбур можуть зламатися та зашкодити людям чи майну. Здорове дерево може загинути й через перебите коріння чи відсутність простору навколо. Є приклади, коли дерево, якому залишили лише невеличкий клаптик землі посеред асфальту, «задихалося» та опадало.

На тисячі дерев, які щороку висаджують у місті, теж чекає нелегка доля. «Київзеленбуд» визнає проблему недостатнього поливу. Але з якістю ґрунту теж не все гаразд. «У Києві він перенасичений важкими металами та солями, — стверджує Володимир Ветроградський. — Часто він ще й виснажений, бо до цього в ньому росло велике дерево. При посадці дерева треба завантажувати в лунку нову землю». Урбаніст Ігор Тищенко доповнює: «Коли «Київавтодор» ремонтує тротуари, то битий асфальт та інше сміття потрапляють у ґрунт, а значить, — шкодять деревам».

 «ДУПЛА» В ЗАКОНІ

Догляд за зеленими насадженнями в населених пунктах регулюється низкою нормативно-правових актів. Це, окрім згаданих вище правил, Закони «Про благоустрій населених пунктів» і «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабміну та підзаконні акти місцевих органів влади.

В основних документах немає визначення сухостійних і фаутних (з дефектами стовбура) дерев. Проте перелічено характеристики аварійного дерева: загроза для людей чи майна, пошкодження внаслідок надзвичайної ситуації, гнила серцевина, значна суховерхість і досягнення вікової межі. Останні три характеристики роблять кандидатами на знищення рослини, які ще могли б прислужитися на своєму місці, наприклад, прихистити у дуплах пташок чи білок. А згадка про вікову межу робить мішенями й дерева, які є унікальними пам’ятками природи, але перебувають не в найкращому стані або просто комусь заважають.

Згідно з Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, виконувати ці роботи можна лише за наявності акта обстеження зелених насаджень. У ньому спеціальна комісія визначає стан рослин та їхню відновну вартість, описує, де, скільки та яких дерев видалять. На основі цього акта видається ордер на видалення. Цікаво, що, згідно з цим документом, відновна вартість після видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев не нараховується, хоча поновлювати насадження після вирубки все одно треба. Це можна було б частково компенсувати за рахунок продажу спиляної деревини, але таку можливість частіше використовують підприємливі громадяни, а не місцева влада.

В українському законодавстві прописано відповідальність за знищення чи пошкодження зелених об’єктів благоустрою. Так, у статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення йдеться про штраф від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів для громадян та від 30 до 50 — для посадових осіб і ФОП. За статтею 270-1 Кримінального кодексу України, умисне знищення чи пошкодження об’єктів ЖКГ карається штрафом від 100 до 250 неоподаткованих мінімумів, виправними роботами до двох років, обмеженням чи позбавленням волі до трьох років, залежно від тяжкості злочину.

 ДІАЛОГ ЗАРАДИ КИСНЮ

Якщо ви сумніваєтеся в законності обрізки чи спилювання дерев, попросіть виконавців показати акти обстеження рослин і дозволи на проведення робіт. Якщо їх немає — варто звернутися до поліції. Можна використати й інструменти громадської участі: звернення, петиції тощо. Проте необхідні й превентивні дії — більш продумані та зорієнтовані на зміни в майбутньому. Передусім треба деталізувати механізми контролю за рослинами та покарання за шкоду їм, а також усунути протиріччя в законодавстві. Регулярний моніторинг насаджень теж дозволить запобігти нищенню здорових дерев.

Критично важливим є налагодження комунікації між міською владою, комунальними службами та громадою. Проте активісти наголошують: вони хочуть і можуть приносити користь своєму місту, але не повинні виконувати роботу влади й комунальників, які фінансуються самими ж громадянами.

Уміння почути одне одного та готовність співпрацювати можуть творити дива. Приклад — парк «Наталка» на Оболоні, який місцеві мешканці, районне КПУЗН, влада та підприємці разом перетворили із занедбаної пустки на красиве та зручне місце відпочинку. Зазвичай громада не впливає на проекти оновлень парків і скверів, розроблені комунальниками. Але при реконструкції «Наталки» побажання майбутніх користувачів врахували, тож і результат вийшов вдалим.

Порятунку вікового дуба Шевченка, що росте в Подільському районі, присвятили один із проектів першого громадського бюджету Києва. Біологи та арбористи дослідили стан 400-річної рослини, полікували її та облаштували територію навколо. Автор проекту Олексій Коваленко повідомив, що робоча група при постійній комісії Київради з питань екологічної політики створила Концепцію збереження вікових дерев у Києві, яка, зокрема, включає категоризацію зелених насаджень та сертифікацію робітників «Зеленбуду». На думку Коваленка,  в майбутньому досвід збереження вікових дерев використовуватимуть в роботі з усіма міськими насадженнями.

Програмний документ для роботи із зеленими насадженнями може стати хорошим початком трансформацій. Продовжать процес воркшопи, обговорення майбутніх проектів, обмін досвідом із фахівцями з інших міст і країн. Конкуренція за роботу на тендерах стимулювала би «зеленбуди» до розвитку, а інші компанії — до участі в житті міста.

У візії майбутнього «Київзеленбуд» прописав нові стандарти озеленення та обрізки, громадські обговорення, залучення меценатів. Тепер головне, щоб декларовані прагнення до інновацій та комфорту підкріпилися справами, і Київ довго зберігав звання одного з найзеленіших міст Європи. А поки маємо стежити за станом рослин і взагалі дбати про них. Адже нам дерева дають кисень, затінок і захист від шуму та пилу.