Екологічний «грунт» для бізнесу

Прийнятий зі скрипом закон про оцінку впливу на довкілля діє вже два місяці. Офіційна точка відліку — 18 грудня, коли багатостраждальний і важливий для екології нормативний документ набув чинності. В Міністерстві екології та природних ресурсів навіть відзначили цю дату, провівши прес-конференцію за участі міжнародних партнерів, які долучалися до розробки та впровадження нової процедури.

Екологічна спільнота вважає нову процедуру проривом, найважливішою реформою останніх років у сфері довкілля. Нагадаємо, за важливий закон депутати голосували двічі, бо після першого ухвалення в парламенті президент його ветував. Мінекології підготувало усі необхідні підзаконні акти для запуску процедури ОВД на повну потужність. Зокрема, це урядові постанови про порядок проведення громадських слухань, запуск Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, перелік процедур, на які не поширюється ОВД.

«МИ ВІДЧУВАЄМО ПЕВНИЙ ТИСК НА СИСТЕМУ»

Міністр екології Остап Семерак на зустрічі з міжнародними партнерами запевнив, що різниця між тим, як було, та тим, як стало, колосальна. Раніше діяла процедура державної екологічної експертизи, коли про шкоду того чи іншого підприємства місцеві жителі дізнавалися на етапі завершення його будівництва. Тепер про ризики для довкілля та шляхи їх усунення громада дізнаватиметься на етапі проектування. І є всі шанси зробити так, щоб нова фабрика, завод чи бізнес-проект працював у вашому місті чи селі з мінімальною шкодою для навколишнього середовища.

«У чому різниця між старою та новою процедурами? ОВД передбачає, що її проводить забудовник до того, як починає реалізовувати свій проект, також є можливість проводити широкі громадські слухання. Раніше це була відповідальність власника проекту. Були недобросовісні процедури громадських слухань. Сьогодні ми отримали чітку та прозору процедуру участі громадськості у слуханнях, відповідає за них третя сторона — орган влади. Стара процедура державної екологічної експертизи була така, що її просто уникали при реалізації проекту, — пояснював журналістам Остап Семерак. — Висновок про оцінку впливу на довкілля — це дозвільний документ, який не може забороняти діяльність, але зобов’язує здійснювати відповідні заходи, що мінімізують негативний вплив. Головна відмінність у тому, що ОВД здійснюється через єдиний реєстр, це інтернет-послуга. Такий підхід виключає контакт суб’єкта господарювання з чиновником. І всі матеріали є доступними».

За час дії нового закону в реєстрі з’явилися дані про 200 проектів у різних регіонах. За прогнозами Мінекології, за 2018 рік ця кількість може сягнути тисячі. Здебільшого зареєстровані проекти стосуються сфери надрокористування, хімічного виробництва, сільського та водного господарства, поводження з відходами, є кілька інфраструктурних об’єктів.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Це успіх, що за два місяці вдалося зрушити з місця цей камінь. Щоб ці процедури почали відбуватися, ми проводили тренінги з обласними адміністраціями, громадськими організаціями, експертами. Ми не будемо зупиняти цю роботу. Перші слухання за участі Мінекології відбудуться на Рівненщині 22 березня, — додав міністр. — Проте ми й надалі відчуваємо певний тиск на систему та органи влади, що імплементують цю модель. Є спроби негативної медійної кампанії. Але треба навчитися працювати та вести свій бізнес екологічно».

«НАУКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПОБАЧИТЬ, ЩО ЙОГО РОБОТА ЗАТРЕБУВАНА»

Ще до появи нової процедури оцінки впливу на довкілля деякі пропозиції Мінекології викликали занепокоєння експертної спільноти. Так, частину підзаконних актів відомство винесло на громадське обговорення. Після ретельного вивчення екологи помітили, що чомусь процедура ОВД може стати платною, що проведення громадських слухань не до кінця прописане, невизначено, хто відповідатиме за їхню організацію, а замість єдиного порталу з даними про ОВД планується створення окремого державного органу влади. Та усі ці побоювання лишилися позаду.

«Підзаконні акти суттєво доопрацювали, багато сумнівних моментів знято, — запевняє юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк. — Створений і працює реєстр, і він дуже зручний. Так, кожен може переглянути, що планується у вашій області чи загалом в Україні, чітко видно, куди громадськість може подати зауваження. Є інформація про громадські слухання, повідомлення про них публікуються вчасно. Єдине, про проведення слухань можна довідатися з повідомлення, а про результати — вже з документа про оцінку впливу на довкілля. Загалом є прозорість, якої раніше бракувало. Бо, приміром, детальні плани територій як були приховані, так і лишилися такими. Ще закон дав нове дихання проектним організаціям, вони готові вчитися і створювати якісні документи. Наукове середовище побачить, що його робота теж затребувана, наприклад, орнітологи готуватимуть висновки для вітрових електростанцій. Позитивів більше. Звісно, є негативи, бо невідомість і відкритість лякає. Але тепер буде видно якість роботи проектантів, бізнесу, а також органів влади — як вони готуватимуть висновки про вплив на довкілля того чи іншого проекту, як будуть залучені до громадських слухань тощо. Для довкілля та людей існування цього закону — величезний плюс».