Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Чи бути заповіднику «Родина Симиренків»?

Науковці закликають зберегти спадщину видатних садівничих
23 березня, 10:19
ЛЕВКО СИМИРЕНКО ТА ВОЛОДИМИР СИМИРЕНКО

На початку цього року «День» писав про несподівані зміни у Млієві: Інститут помології ім. Л.П. Симиренка НААН за рішенням керівництва академії було перейменовано на Дослідну станцію помології ім. Л.П. Симиренка з подальшим підпорядкуванням Інституту садівництва НААН (див. «День» № 2 від 12 січня 2017 року). Ми зазначали, що ця ситуація не на жарт стривожила видатного симиренкознавця, вченого Петра Вольвача, який вважає, що таку оптимізацію (як написали нам із академії у відповіді на запит) проведено «з метою підвищення ефективності проведення наукових досліджень, розвитку інноваційної діяльності, створення нових комплексних конкурентоспроможних наукових розробок на основі концентрації фінансових і кадрових ресурсів». Це може стати першим кроком до зникнення єдиної на теренах Європи установи, яка цінна і науковими здобутками (хоч в останні роки переживає не найкращі часи), і як осередок пам’яті про життя та досягнення видатних науковців-садівничих Левка та Володимира Симиренків. Адже територія, на якій розташована станція помології, — ласий шматок для орендарів, якщо цю землю роздержавлять.

Відтак Петро Вольвач забив на сполох і отримав чималу підтримку і на Черкащині, й у столичних наукових колах. Так, «День» публікував звернення Городищенських районних держадміністрації та ради, які виступають за збереження Інституту помології імені Л. Симиренка (див. № 5 від 17 січня ц.р.). На початку березня до керівництва Національної академії аграрних наук та Міністерства культури звернулися з Українського інституту національної пам’яті. Зокрема, в листі за підписом Володимира В’ятровича (копію якого «Дню» надав академік Вольвач) ідеться: «До Українського інституту національної пам’яті звернувся голова Кримської філії НТШ Петро Вольвач... Він пропонує створення національного історико-культурного заповідника із включенням до нього садиби Платонів хутір поблизу м. Городище Черкаської області, садиби Василя Симиренка у с. Сидорівка у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області та колишнього Помологічного розсадника Льва Симиренка (нині — в структурі Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН). Зважаючи на визначну роль родини Симиренків в українському громадсько-політичному житті кінця ХХ — початку ХХ століть, вважаємо, що необхідно докласти максимальних зусиль для збереження історико-культурної спадщини видатного українського роду».

Аналогічний лист до аграрної академії також спрямував голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України, академік Сергій Комісаренко, який підтримує ідею Петра Вольвача про «присвоєння Інституту садівництва, який перебуває в підпорядкуванні Національної аграрної академії України, імені його першого керівника та наукового ідеолога Володимира Симиренка». І це було б дуже актуально, адже  2017-го відзначають 130-річчя унікального плодового розсадника.

Як сприйняли в академії зазначені ініціативи, спрямовані на захист симиренківської спадщини, «День» повідомить, щойно отримає відповідь на свій інформаційний запит.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати