«Пресвята Богородиця», «Святий Миколай», «Cвята Варвара», «Тайна вечеря» та інші

Експозицію «Дивосвіт подільської ікони» відкрили учора, 22 липня, в головному корпусі Національного музею імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20). Про це повідомляє департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА.

У показі – близько 70 пам’яток із колекції художника, мецената Володимира Козюка, який близько сорока років збирав їх на своїй малій батьківщині – Поділлі. Загалом у фондах Володимира Козюка – понад 250 народних ікон.

Відвідувачам НМЛ пропонують для огляду лики, написані майстрами-аматорами в ХІХ столітті. «Автори зуміли виробити власну іконописну художню мову, – йшлося на відкритті виставки «Дивосвіт подільської ікони». – Вона полягала у безперервній творчій інтерпретації сюжетів, мотивів, декору. Серед особливостей, притаманних образам Поділля, – вишукана квіткова орнаментика, багатосюжетність, великий формат».

За словами кандидата мистецтвознавства, старшої наукової співробітниці Інституту народознавства НАНУ Оксани Романів-Тріски, презентована збірка хатніх ікон Поділля є доказом автентичності народного мистецтва краю та ще однією сторінкою великого культурного різноманіття України. «Більша частина ікон намальована скорописом – технікою олійного живопису швидкого виконання, з вправним моделюванням, яке різниться авторською манерою виконавця, – зазначила, зокрема, Оксана Романів-Тріска. – Подільські майстри-аматори творили вільно і розкуто – лики святих «оживали» з додаванням легеньких рум’янців – перед нами постає на іконах портретна галерея українських типів. А найчастіше зображували Ісуса Христа, Бога Отця, Богородицю та шанованих святих – Миколая, Варвару, Параскеву, Катерину і Марію Магдалину».

«Ці ікони писали не професійні художники, а прості люди – у проміжках між важкою працею. Вони не закінчували мистецьких шкіл, але мали глибоку християнську віру і бажання вилити свої почуття на полотні», – зазначає на своїй ФБ-сторінці керівник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. І додає, що сподівається на те, що уже невдовзі в Україні з’явиться Музей подільської ікони, де ці витвори демонструватимуть усім зацікавленим: «Коли дивишся на ці ікони, на думку спадає слово «віра. От що зараз для нас найважливіше: віра в Бога, віра у міць Збройних Сил України, віра у світле майбутнє для нас і наших дітей. З вірою – переможемо».

Довідково:

Подільська ікона – феномен в українській культурі, який виник внаслідок впливу кількох культур та є неповторним зразком у контексті світової культури. Поділля за доби бароко стало центром іконопису, хоча ікони, виконані подільськими майстрами, не завжди відповідали церковним канонам. До нашого часу таких зразків мистецтва дійшло дуже мало. Більше згадок – у літературі. Але ті, що збереглися, є підтвердженням мистецького розквіту у XVIII–ХІХ століттях.

В Україні зберігають близько 600 таких творів, половина з яких перебуває в колекції вінницького збирача, митця і мецената Володимира Козюка. Колекціонер встановив національний рекорд у категорії «Благодійність», передавши до музейних зібрань України 1500 пам’яток.

Згадана колекція ікон відома широкому колу поціновувачів українського сакрального мистецтва як в Україні, так і за її межами. Експонувалася в Національному заповіднику «Софія Київська», Києво-Печерській лаврі, Вінницькому обласному художньому музеї, Музеї українського мистецтва в Нью-Йорку, а тепер – у НМЛ.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День»

Фото з ФБ-сторінки Максима КОЗИЦЬКОГО