«Це глава про деокупацію»

У Києві пройшов інавгураційний саміт Кримської платформи. Про що домовилися і який це матиме результат?

Україна повертає питання окупованого кримського півострова в порядок денний міжнародної політики. 23 серпня, в День державного прапора України, напередодні Дня незалежності України, у Києві відбувся перший саміт Кримської платформи. З моменту окупації півострова минуло сім з половиною років, відповідно час, різні міжнародні події, а особливо запекла протидія Росії грали проти нас. Більш того, багато держав, не дивлячись на засудження і невизнання окупації Криму, воліють підтримувати ділові, а часом і дружні стосунки з Москвою. Такими є реалії світової політики, в якій економічні інтереси часто беруть гору над справедливістю.

Але не дивлячись на всі труднощі, Україні вдалося зібрати представників 46 країн світу, які підтримали нашу державу. «Це щонайменше 46 доказів того, що наш світ не перейшов у формат «кожен – сам за себе». Що він і надалі об’єднуватиметься проти несправедливості, що він був, є й буде на боці України – тобто на боці правди, на боці принципів міжнародного права. Це важливо не тільки для нас, а й для всіх кримчан, які з кожним роком дедалі більше розуміють, що їх обманули, використали і що вони потрібні Росії як склад для зберігання зброї», – заявив Володимир Зеленський на інавгураційному саміті.

«Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим Росією розпочалася 20 лютого 2014 року і триває ось уже 2741 день. Занадто багато, якщо чесно, часу втрачено. Ми більше не повинні втрачати жодного дня. Я дуже радий, що ми запустили наш майданчик. Україна спільно з вами, нашими друзями, міжнародними партнерами – учасниками Кримської платформи починає писати нову главу в історії України, в історії українського Криму. Це глава про деокупацію. Адже саме деокупація є кінцевою метою роботи Кримської платформи. Окупація півострова Крим почалась у Москві. Деокупацію Криму точно ми почнемо в Києві», – наголосив Президент України.

Про що домовилися на саміті?

За результатами установчого саміту учасниками була підписана спільна декларація, яка за словами Володимира Зеленського, чітко фіксує невизнання незаконної анексії Криму Росією, зобов’язання розглянути запровадження додаткових політичних, дипломатичних та обмежувальних санкцій щодо Росії у разі подальшої агресії, об’єднання зусиль усіх країн-учасниць ініціативи задля зміцнення безпеки й стабільності в Чорноморському регіоні. «Уперше на міжнародному рівні Росію визнано державою-окупантом, і відповідно до норм міжнародного гуманітарного права вона має негайно припинити порушення прав людини на тимчасово окупованому півострові Крим та забезпечити вже зараз безперешкодний доступ до Криму для міжнародних гуманітарних і правозахисних організацій», – зазначив Президент України.

За його словами, у кожній країні буде визначено відповідального високопосадовця для подальшої співпраці з новоствореним офісом Кримської платформи. «Працюючи 24/7, офіс на щоденній основі моніторитиме ситуацію з правами людини, збиратиме інформацію про зростання військової активності на півострові, відслідковуватиме екологічну та економічну ситуацію на тимчасово окупованій території», – пояснив Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що декларація відкрита для приєднання інших держав та міжнародних організацій. Більш того, він запросив Російську Федерацію приєднатися до Кримської платформи для спільного вироблення шляхів деокупації Криму та виправлення історичної помилки. «Я обіцяю, що в декларації саміту, яка засуджує окупацію Криму, завжди буде рядок для підпису представника РФ. Думаю, що, найімовірніше, цей підпис буде останнім на останньому саміті Кримської платформи в Ялті», – додав Президент України.
Втім, якщо раптом Кремль надумає приєднатися до Кримської платформи, це також має свої ризики. «В чому небезпека?, - пояснює головою руху «Сила права» Андрій Сенченко («День», № 243-244 за 22 грудня 2020 р.). - Якщо Кремль погодиться, то весь цей процес може перетворитися в новий «Мінськ». Треба розуміти, що коли збираються країни, які намагаються об’єднати зусилля для деокупації, це одна історія, а якщо долучається Росія, яка не збирається обговорювати повернення півострова, це вже зовсім інша історія. Кремль в такому разі говоритиме лише про питання води для Криму чи якісь інші подібні речі, обвинувачуючи українську сторону в усіх гріхах. Тому інструмент Кримської платформи повинен формулювати напрямки дій всіх країн з точки зору тиску на Росію. Іншого варіанту немає».

Отже, Україна зробила свій хід, почавши активно просувати кримське питання на міжнародній арені. Тепер важливо тримати «температуру» і не дати нікому «розслабитися». Наші партнери мають розуміти, що Україна готова боротися на постійній основі і не зупиниться поки не досягне деокупації своїх територій. А для Кремля з кожним днем утримання українських земель має ставати дорожче і важче (в політичному, економічному, правовому, іміджевому… контексті). А потім, що дуже важливо, для злочинця має ще настати відповідальність.   

«НАЙБІЛЬШ ЦІННУ МОДЕЛЬ, ЯКУ МОЖЕ НАДАТИ КРИМСЬКА ПЛАТФОРМА, – ЦЕ ПОСТІЙНО ДІЮЧІ РОБОЧІ МЕХАНІЗМИ»

Борис БАБІН, колишній постпред Президента в Криму, юрист-міжнародник, експерт з морського права, науковець:

- Питання діяльності Кримської платформи і цінність для деокупації Криму полягає в тому, що вона запроваджує певний механізм. Тобто це установчий захід. Зібралися шановані представники держав на високому рівні щоб, повторюю, визначити відповідний механізм, а декларація, яку вони підписали, має велике значення, адже саме вона визначає нариси цього механізму – це Офіс, спеціальні представники з дипломатичних відомств держав, які мають комунікувати з питань Кримської платформи, це утворення певної панелі міжпарламентського співробітництва. Наскільки даний механізм буде ефективно працювати покаже наступний саміт Кримської платформи. Адже найбільш цінну модель, яку може надати Кримська платформа, – це саме постійно діючі робочі механізми. Згадана декларація якраз про це.

Діяльність Кримської платформи насамперед ґрунтується не на тому, що її держави-учасники так сильно люблять Україну та хочуть допомогти нам у вирішенні проблем. Питання в тому, що Російська Федерація зробивши замах на окупацію Криму створила таку унікальну за своїм негативом міжнародно-правову ситуацію, що на неї змушені реагувати світове співтовариство. В тому, що таке реагування буде, я переконаний і в цьому спокійний.

Зараз іспит складено – захід відбувся. Високі делегації приїхали, президенти приїхали, декларація підписана, і Російська Федерація попри очевидні зусилля не змогла цьому протидіяти. Тому не можна казати, що нинішня влада абсолютно безсила щодо реалізації цього задуму. Але щоб бути коректним, то слід почекати на певні хоча б проміжні результати. Найближчу оцінку цим заходам можна давати в наступному, або навіть в 2023-му році. Не раніше.

Подібну платформу можна було організувати і раніше. Це очевидна проблема, яка не була вирішена одразу. Відомо, що 2016-2017 роках заявлялося про формування групи друзів деокупації Криму. Але далі заяв керівників держави це не пішло, нашим партнерам жодного сформульованого порядку денного не було надано. Хоча певні доробки МЗС тоді робило, і зараз вони використані. Проте, як-то кажуть, політичної волі на це питання не було. Наразі вона є.

ВИЖИМКИ З ВИСТУПІВ…

Осман ПАШАЄВ, журналіст (зі сторінки у facebook):

- Дуже крутий саміт Кримської платформи, але навіть трихвилинні виступи представників країн – це кілька годин часу. Якщо не маєте його, то я вам наспіваю як Рабинович Карузо вижимки з виступів

Латвія. Президент. Згадав про окупацію Латвії і довгий шлях до звільнення. Повна підтримка України.
Литва. Президент. Говорив як друг України, що добре знає країну.
Польща. Президент. Почав виступ українською. Сказав, що солідарність – рідне слово для кожного поляка. Як і представники Балтії нагадав європейцям, що таке втрачати незалежність. Згадав про утиски кримських татар.
Естонія. Президентка. Додала емоційності виступу від власних почуттів після відвідин Донбасу і Чонгару. Вона бачила як трирічна дитина  перетинає тимчасовий кордон серед замінованих полей. Може такі образи запам'ятають учасники, а може і ні.
Словенія. Президент. Якщо не використовувати слово ганебно, то, мабуть, найдивовижніший виступ. Згадав про добрі відносини і з Україною, і з Росію. Притулив формулу Штайнмайера до Кримською платформи.
Швеція. Прем'єр-міністр Почав з історичного екскурсу і стосунків між країнами, яким майже 500 років: Конституція Пилипа Орлика, повна підтримка України, згадка про кримських татар.
Угорщина. Президент. Дядько з такою рідною зовнішністю казаха говорив угорською. Дві третини виступу розповідав про тяжку долю угорців. Про боротьбу за свободу від всіх імперій. Про вигнання, про заборону угорської мови. В кінці згадав про Україну.
Фінляндія. Президент. Трошки спірітично. «Треба повернути дух Гельсінків». Мається на увазі міжнародні угоди 1975 року про непорушність кордонів у Європі.
Молдова. Президентка. Правильний виступ, з якого неможливо нічого згадати.
Віце-президент комісії ЄС (здається, представник Литви). Яскравий виступ на підтримку європейської України. Згадав про кримських татар.
Словаччина. Прем'єр-міністр. Повна підтримка України. Не уникав називати Росію відповідальною. Чітко без зайвих слів. Тепер легко відрізняти Словаччину від Словенії)
Хорватія. Прем'єр-міністр. Половина виступу українською. Готовність ділитися досвідом, як «мирно» звільняти окуповані території. Потреба міжнародного моніторингу в Криму. Згадав кримських татар.
Грузія. Прем'єр-міністр. Як завжди, про дружбу про українців і грузин. Про окупацію власних територій Росією. Війна Росії проти Грузії 13 річної давнини мала нагадати європейцям, що Росія чхати хотіла на «глибоку стурбованість»
Румунія. Прем'єр-міністр. Дуже професійний виступ. За три хвилини згадав всі небезпеки від окупації Криму і мілітаризації Чорного моря. Повна підтримка вступу України в НАТО і ЄС.
Швейцарія. Головуючий у Раді. Як для нейтральної країни правильний виступ і згадка про права кримських татар.
Чехія. Спікер парламенту. Почав зі згадки про геноцид кримських татар. Продовжив про Мюнхенські угоди 1938, зраду союзників і розділ Чехословаччини. Повна підтримка всіх українських прагнень
Австрія. Міністр закордонних справ. Підтримав територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах. Згадав кримських татар.
Нідерланди. Міністр (торгівлі?). Привернув увагу, що Україну і Нідерланди з 2014 року об'єднує трагедія збитого малазійського літака МН-17
Люксембург. Голова МЗС. «Належність Криму не дискутується»
Ірландія. Міністр. Жорсткий виступ. Вимога до Росії пустити спостерігачів до Криму. Згадав про кримських татар.
Німеччина. Економічний міністр. «Не дозволимо перетворити Крим на сліпу пляму на мапі». Згадав про кримських татар.
Франція. Міністр торгівлі. Стурбований керченським мостом і складністю навігації в Азовському і Чорному морях. Згадав про кримських татар.
Болгарія. Міністр. Сказав, що потрібно протистояти російським наративам і мілітаризації Чорного моря.
Чорногорія. Голова МЗС. Про дипломатичний шлях деокупації, який є найкращим. Про Росію жодного поганого слова. Здається, навіть не згадав про неї
Туреччина. Голова МЗС. Звернення до Кулеби «мій друже». Підтримка України. Згадка про Туреччину як рідний дім сотень тисяч кримських татар. Сказав, що платформа - це довготривале рішення, яка має підняти світове усвідомлення проблеми.
Північна Македонія. Міністр. Нічого не запам'ятав з виступу.
США. Міністерка. Все точно і жорстко. Про суми грошей, які США надали Україні. Про потребу поставити Росію на своє місце і притягнути до відповідальності.
Албанія. Міністерка з питань відносин з парламентом. Повна підтримка санкційної політики. Про відновлення свободи навігації в Чорному морі і про потребу моніторнингу в Криму.
Великобританія. Міністерка з питань Європи. Кволий виступ як для представниці Лондона, але пролунало про «відповідальність Росії».
Норвегія. Держсекретар МЗС. Засудив Росію.
Іспанія. Міністр з Євроінтеграції. Відчув біль України у виступі президента Зеленського.
Італія. Заступник міністра МЗС. Італія стурбована. Згадав кримських татар.
Рада Європи. Генеральна секретарка. Перелічила все, що робить Рада Європи в тому числі останню жорстку резолюцію проти Росії.
ГУАМ. Хто не пам'ятає це організація з Молдови, України, Грузії та Азербайджану, що утворилася ще за Кучми. Якщо не помиляюся, від її імені виступив генсек, що представляє Азербайджан. Таки філігранний спосіб, коли Азербайджан не приєднався до платформи. Баку нібито не дратує Росію, але її представник все одно тут є, щоб Київ теж не дуже образився.
НАТО. В.о. генсека. «НАТО на стороні України». Згадав кримських татар.
Португалія. Міністр оборони. Запізнився на саміт через пересадки. Намагався цитувати Шевченка. Закликав Росію припинити окупацію. Привітав відновлення боєздатності української армії.
Ольга Скрипник виступила від імені експертів. Під час виступу сказала, що хоче бути голосом українців півострова на Кримській платформі.
Мустафа Джемілєв. Виступив кримськотатарською. Вийшов за межі трьох хвилин, але його не перервали. Дуже емоційний і змістовний виступ про те, що міжнародна спільнота говорить про червоні лінії, які не дозволять перетнути Росії, а вона їх роками перетинає і в Молдові, і в Сирії, і в Грузії, і в Україні. Закінчив кримським прислів'ям, «що панство шакалів триває доки сплять леви».

У підсумковому слові Президент Зеленський назвав учасників установчого саміту левами, натякаючи, що час прокидатися. Президент дуже уважно слухав всі тридцять з гаком виступів і жваво реагував мімікою на кожного.