Синергія митців і народних майстрів

Вишивка за ескізами Малевича — може здатися, що це звучить парадоксально. Втім, поєднання традиційного й сучасного — ідея, яку українці використовували здавна. Тож і більше ста років тому провідні митці авангарду (як-от Казимир Малевич чи Олександра Екстер) і народні майстри об’єднали свої зусилля, аби відродити й надати нового дихання українській вишивці. Довгий час ця сторінка нашої історії лишалася забутою, адже трагічні події ХХ століття були нещадними до цих робіт, та й досі оригінали ескізів супрематистів для вишивки перебувають здебільшого у приватних колекціях (і переважно не в Україні). Водночас поступово все більше стає відомо про цей феномен. А віднедавна кожен охочий має можливість побачити ескізи й роботи, що відтворені за ними, в онлайн-музеї UA Heritage «ДНК української вишивки авангарду».

СУПРЕМАТИЧНІ ЕСКІЗИ МАЛЕВИЧА ДЛЯ... ПОДУШКИ ТА ДВОХ ШАРФІВ

Тож із чого все почалося? Довідатися про це можна з інформаційних матеріалів музею (наукова керівниця проєкту — Тетяна Кара-Васильєва, доктор мистецтвознавства, академік Національної академії мистецтв України). «У кінці ХІХ — на початку ХХ століття освічені представниці української інтелігенції — Наталія Яшвіль, Юлія Гудим-Левкович, Варвара Ханенко, Наталія Шабельська, Катерина Скаржинська, Олена Пчілка — вважали своїм обов’язком всіляко розвивати і сприяти відродженню народного мистецтва, — йдеться в музейному матеріалі «Коротка історія вишивки авангарду». — У їхніх будинках і маєтках збиралися предмети старовини, створювалися артілі й школи кустарних ремесел, вони субсидували археологічні розкопки, облаштовували виставки і музеї. В Україні виникають центри відродження народної вишивки, де працюють художники-авангардисти, створюючи ескізи для подальшого втілення народними майстрами».

ПОРТРЕТ НАТАЛІЇ ДАВИДОВОЇ, ВИШИТИЙ ТЕТЯНОЮ ІВАНОВОЮ

Один із найвідоміших центрів організувала Наталія Давидова у селі Вербівка на Черкащині (так, саме цій пані відомий польський композитор К. Шимановський присвятив Другу сонату для фортепіано). Також відомою була артіль у с. Скопці (Київщина), яку заснувала поміщиця Анастасія Семиградова. Саме у таких центрах відомі художники, як Казимир Малевич, Олександра Екстер, Ніна Генке-Меллер та інші, створювали ескізи для українських вишивок. Згодом до цього долучилися і самобутні народні майстри цих артілей — Василь Довгошия, Євмен Пшеченко, Ганна Собачко-Шостак, Параска Власенко. У такий спосіб ці центри перетворилися на лабораторію з мистецьких експериментів.

Ба більше, йшлося не тільки про вишивку. Зокрема, як зазначено в «Короткій історії вишивки авангарду», 1915 року виготовлені роботи були представлені в московській галереї Лемерсьє («Виставка сучасного декоративного мистецтва. Вишивки та килими за ескізами художників»). І як повідомляє газета «Русское слово» (№ 6(19), 1915 р.): «Яскраве сонце України заграло в Галереї Лемерсьє... Ці подушки, скатертини, шарфи, халати, ширми, килими, набійки створювалися в майстернях руками простих жінок під керівництвом їхніх інтелігентних керівників». До слова, на цій виставці було представлено й три супрематичні ескізи К. Малевича для подушки і двох шарфів. Також збереглася світлина американського публіциста Олівера Сейлера, на якій зафіксовано подушку з вишитою шовком супрематичною композицією (і, як вважають видатні вчені, вишивка була створена саме за ескізом Малевича). Також віднайдено каталог цієї виставки, що є ще одним свідченням співпраці відомих художників і народних майстрів.

СВІТЛИНА З ВИСТАВКИ 1915 РОКУ, ДЕ ЗАФІКСОВАНО ПОДУШКУ З ВИШИТОЮ ШОВКОМ СУПРЕМАТИЧНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ

Це не єдина виставка, на якій було визнано результати цього мистецького експерименту. «У грудні 1917 року А. Екстер і Н. Давидова влаштовують в Художньому салоні К. І. Михайлової «Другу виставку сучасного декоративного мистецтва «Вербівка», на якій експонувалося понад 400 зразків вишивки, виконаної селянками з Вербівки за ескізами майже всіх художників, які сповідували ідеї супрематизму», — ідеться в «Короткій історії вишивки авангарду».

Загалом, зазначають організатори музею, ідея поєднання супрематизму з народною творчістю не має аналогів у світовій практиці.

ДОСТУПНІСТЬ МУЗЕЮ ДЛЯ ВСІХ

Непроста історія ХХ століття на довгі роки змусила забути про цю унікальну українську спадщину. Роботи (вишивки, килими, шарфи...) у вирі революцій і війн були знищені, а ескізи потрапили до приватних колекцій. Нині ця тема все більше й більше актуалізується. Як розповіла координаторка, співорганізаторка ініціативи музею Світлана МАХОНЬКО під час презентації музею у Бібліотеці ім. Д.І.Чижевського, чимало російських джерел вказують, що вишивка авангарду — це російське надбання (хоча є і вчені, які визнають, що це українська спадщина). Саме тому проєкти, присвячені цій темі, мають важливу роль і з погляду ідентичності, аби ці ескізи й цей мистецький феномен сприймався у світі як український.

Першим кроком до здійснення цієї мети був проєкт «Відроджені шедеври» (ще у 2000-х), у межах якого завдяки тривалій дослідницькій роботі з віднайдення ескізів викладачі та студенти Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука втілили ескізи художників-авангардистів у реальність (використовували раритетні нитки та полотна минулого століття). Більшість робіт пошила кандидат мистецтвознавства, доцент Валентина Костюкова. Ці роботи стали частиною експозиції онлайн-музею UA Heritage «ДНК української вишивки авангарду» — разом з ескізами художників і народних майстрів.

Важливою є не тільки візуальна, а й інформаційна складова музею, оскільки знайти достовірні дані на цю тему часом може бути ще тим викликом. Наприклад, в онлайн-музеї можна прочитати щоденник Наталії Давидової і побачити її справжнє фото (в інтернеті часто ілюструють статті на цю тему світлиною жінки в капелюсі — але насправді то не Наталія Давидова).

Як розповіла Світлана Махонько, планується, що онлайн-музей буде постійно поповнюватися, зокрема статтями на тему вишивки авангарду. Окрім того, є намір надрукувати ескізи супрематистів у об’ємі, а шрифтом Брайля створити описову інформацію, аби зробити мистецький спадок доступним для всіх.