Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Проактивна позиція

«Детокс» утверджує український голос у світовому інформаційному просторі
07 жовтня, 19:09
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

У війні за ідентичність нашій державі нерідко доводилося лише реагувати на ті тези, які пропонувала Росія. Проте така тактика дій від оборони не завжди є ефективною, адже, підважуючи меседжі кремлівської пропаганди, ми так чи інакше знову частково нагадуємо про них. Тож вкрай гостро стоїть потреба у просуванні, а перед цим — формуванні тих повідомлень, які ми прагнемо, щоби світ знав про нас.

«День» як лабораторія ідей, які утверджували би український голос у світовому інформаційному просторі, у книзі «Детокс» пропонує новий погляд на українську минувшину та сучасність. Ця нова оптика має стати протиотрутою для дискурсу про Україну, що його сформувала Росія, не лише для іноземців, а й насамперед для самих українців. Завдяки цій книзі читачі дізнаються про царицю Єлизавету Петрівну як українську невістку, про території, «подаровані» Україною Росії (Кубань, Стародубщина та ін.), як українці спочатку будували, а згодом руйнували Російську імперію. «Я за те, що треба «штурмувати» простір. Пам’ятаєте, коли в Москві встановили пам’ятник князеві Володимиру? Сусіди забили всі ефіри, намагаючись привласнити не своє... А я розцінюю встановлення в столиці сусідньої держави пам’ятника нашому князю як факт визнання «васальної» залежності Москви від Києва й Русі. Бібліотека «Дня» першою показала інший кут зору», — зазначає в передмові до видання головний редактор газети, авторка ідеї книги Лариса ІВШИНА.

Тож «Детокс» пропонує знання, які стануть імпульсом до нового способу мислення і, в результаті, проактивної поведінки, яка сприятиме успіху українців.

КОМЕНТАРІ

«ДОРОЖНЯ КАРТА, ЯКА ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЗРОЗУМІТИ, ХТО МИ Є»

Оксана СУРМАЧ, в. о. директора Педагогічного фахового коледжу Львівського національного університету імені Iвана Франка:

— Якраз сьогодні на лекції у нас є спеціальність «Музеєзнавство» — я показувала студентам новинку «Дня», і вони дуже зацікавилися. Ми зараз вивчаємо історію української культури, а в «Детоксі» якраз є цей розділ про культурний спадок. За програмою ми вивчаємо українську минувшину від найдавніших часів до сьогодення, і щоразу знаходиш по етапах, по століттях відповідну тему, відповідні напрацювання у книгах «Дня». Для лекцій можна взяти навіть декілька праць. Наприклад, коли ми розглядали прийняття християнства, то згадували книгу «Повернення в Царгород», коли становлення писемності — «Силу м’якого знака». Тобто є напрацювання, які дають можливість глибшого розуміння власної історії та культури. Тож видання дуже актуальні, тому я з великим нетерпінням чекаю як тижневика, так і Форуму, де представлені ваші книги, бо вони справді є дорогоцінними з погляду правдивої інформації. Це є та дорожня карта, яка дає можливість зрозуміти, хто ми є. Це безцінний матеріал відомих фахівців, які вже не перший рік друкуються в газеті, тобто є довіра до цих статей, впевненість у тому, що подається правдива інформація. Так ми по крихтах дізнаємося про нашу тисячолітню історію і те, як, на жаль, у тих роках, за Російської імперії, Радянського Союзу, її грабували. Більше того, і до сьогоднішнього дня у нашого сусіда є претензії щодо української культури.

Історичні теми зараз є неймовірно актуальними, адже «білі плями» в нашій історії часто не дають нам рухатися далі, бо немає впевненості. Нині до нас поступають студенти із різних областей України (раніше зазвичай із західних), зокрема із Донецької, Луганської областей, із Криму. Ми намагаємося про все це розповісти й показати їм, дати домашнє завдання, на самостійне опрацювання. Пізніше обговорюємо ці теми. А вони розповідають, як у них було, як ці ж теми читали у них. І бачать, як тут усе становилося по-іншому.

І що найцікавіше: студенти самі прагнуть тієї правди, хочуть знати, що насправді відбувалося і чому йде така істерія з боку нашого сусіда, чому вони до сьогодні намагаються все ж таки перекрутити історію. Пригадую цей останній розділ про ікону, яку перевозили, викрадали, і яку росіяни й досі інтерпретують як свою... Але насправді де її коріння знаходиться? Студенти з великим зацікавленням про це слухають.

Тож дякую за вашу невтомну, послідовну, логічну працю, а головне — що вона має достойний результат.

«АКТУАЛЬНА ІСТОРІЯ»

пані Лариса, постійна читачка «Дня»:

— Гарна газета, дуже ґрунтовні публікації. Тема історії завжди потрібна, оскільки, по-перше, є люди, які нею глибоко цікавляться. Крім того, для українців ця тема особливо актуальна, адже ми шукаємо своє коріння, відновлюємо його. Ми бачимо, як люди навертаються в українство, тобто раніше вони не відчували себе українцями, а тепер відчувають і хочуть утвердитися у своєму виборі. Газета «День» дає актуальну історію.

«ЯКБИ УРЯД ПРИСЛУХАВСЯ ДО «Дня», У НАС БУЛО Б НАБАГАТО КРАЩЕ ЖИТТЯ»

пан Григорій, учитель фізкультури:

— Із самого початку, як тільки газета стала виходити, з 1996 року, я почав її читати. Це одна із найкращих газет в Україні. Серед книг Бібліотеки газети «День» мене найбільше вразила «Сила м’якого знака». У вас дуже розумний редактор, і ви порушуєте дуже актуальні теми. Оскільки я за фахом вчитель фізкультури, мене дуже хвилює тема фізкультури і спорту. Дивіться, відбулися Олімпійські ігри, я пройшов по всіх ятках, і немає нічого на спортивну тематику. Тобто наші письменники про проблеми спорту й спортсменів, на превеликий жаль, не пишуть, а якщо пишуть, то обмаль. Звертаюся до чиновників Міністерства освіти й Міністерства молоді та спорту: якщо у школяра немає здоров’я, якщо немає енергії, яка набута завдяки руху м’язів, то дитина не здатна вчитися. Тому я переконаний, що спорт має бути важливою складовою навчання у школі й університетах. Ви про спорт пишете час від часу, тож дуже вам дякую. І за тему освіти. У вас дуже аналітична газета, і якби наш уряд прислухався до «Дня», у нас було б набагато краще життя.

«МАЮ ВСЮ ВАШУ БІБЛІОТЕКУ»

Анатолій Iванович, науковець:

— Дуже люблю вашу газету! Передплачую «День» років зо двадцять. А читаю з першого номера, тобто вже 25 років. «День» — це єдина в Україні патріотична газета. Щодо Бібліотеки «Дня», то я її маю всю. І невістка моя має, бо історик за фахом. З нагоди 25-річчя «Дня» бажаю вам підтримки від держави. Уже досить борсатися вам самим!

«АВТОРИТЕТНА ГАЗЕТА З ВЕЛИКОЮ ІСТОРІЄЮ»

Наталія ЧУМАК, юрист (Київ):

— Книги газети «День» дуже престижні й високого рівня. Я прийшла на Форум видавців з надією відшукати щось цікаве для себе. І на вашому стенді знайшла. Мене дуже цікавить історія Візантії та історія часів Київської Русі, на яку Візантія мала великий вплив. У мене вже є добірка літератури на цю тему від працівників Національного заповідника «Софія Київська». Завдяки знайомству з нею я дуже зацікавилася тими часами, історіями, впливом. Тож коли побачила назву «Повернення в Царгород», вона одразу привернула мою увагу. Сподіваюся, наповнення книги дасть мені ще багато знань, і я зможу багато чого зрозуміти. «День» — це високоінтелектуальна газета з великою історією.

*  *  *

«Детокс» або ексклюзивний лімітований набір (книга й вишуканий арт-супровід) можна замовити на сайті чи придбати в редакції за адресою: м. Київ, вулиця Івана Франка, 42Б (деталі, як це здійснити, за телефонами: 067 242 54 00; (044) 303-96-23).

ВІД РЕДАКЦІЇ:

Усі, хто придбав, читає «Детокс» і хоче поділитися враженнями, — надсилайте свої думки, долучайтесь до обговорення.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати