Біль нас поєднав

У Львові представили виставку сучасного іконопису «Земля»

Автор експозиції, що її відкрили у галереї «Іконарт» (вул. Вірменська, 26) – завідувач виставково-експозиційного та науково-освітнього відділу Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, історик мистецтва, 

дослідник українського іконопису XVII –  XVIII століть, іконописець, куратор та автор дуже багатьох виставок Роман Зілінко.

А ще Роман – дуже позитивна людина. Його ікони абсолютно впізнавані, тобто їх ні з якими іншими сплутати просто неможливо. А мені особисто лики святих у виконанні Зілінка завжди видавалися веселими, і це от насправді здорово! 

Щодо теперішнього показу в «Іконарті»… Час інший, обставини інші. Й образи інші…

Роман Зілінко розповідає, що проєкт «Земля» виник як реакція на смерть найближчого товариша, теж іконописця і куратора багатьох мистецьких і видавничих ініціатив – Остапа Лозинського, котрий відійшов у Засвіти 6 січня 2022 року, ще не маючи й сорока років за плечима, а згодом – як реакція на війну.

«Цей проєкт – не про землю, – говорить Роман Зілінко. – Земля є домом, поживою, метою, життям... Земля є перспективою, куди, зрештою, повернемося... І свідком від початку.

Цей проєкт – про Страсті. Я його не придумував – він виникав як реакція. Тоді минуло п’ятдесят днів від смерті товариша, почалася велика війна. І з’явилося так багато болю: свого, рідних, чужого (вже тепер теж власного). Із тиском, що розколював голову, пульсував цей біль.

Ми тепер усі його знаємо. Впізнаємо в очах, у пів слові, в потиску руки, в обіймах. Біль нас поєднав.

Хай він різний, як біль людей, що в Маріуполі, Львові, Києві...

Об’єднуємося в стражданні. Як Христос із нами. Зійшов на землю, став людиною, страждав, був похований і... воскрес на третій день...

Христос – як ми, ми – як Христос...

До того часу, як буде Земля, доти об’єднуватиме нас страждання... До того часу, як не буде нової Землі, нового Неба...»

Автор експозиції запрошує відвідати виставку «Земля», яка триватиме у галереї «Іконарт» до 17 липня, отож оглянути її встигнуть всі охочі. Було б бажання.

Вже є відгуки на проєкт.

«Olena Buyvidt Вітаю! Прекрасна, глибока, відверта виставка!  І кожна окрема робота і все в комплексі прочитується силою! Хоч я не була в галереї, але фото з різних джерел порозглядала уважно. Дякую, друже.

Wolodymyr Topiy Файна і файні…

Дзвінка Чайківська Дуже сильно! Кожна робота є ілюстрацією нашого сьогодення. Дивилася на ту, яка остання в ряду – Богородиця тримає Христа – і точно бачила Іванку Димид (львівська іконописиця, котра співала колискову вбитому під час мінного обстрілу під Донецьком синові біля труни у церкві. – Т.К.) і її Артемія. Задумана, але усміхнена якимсь глибоким внутрішнім світлом Мама, яка знає, де зараз її дитина – там, де нема ні болю, ні страждання... А Ісус у терновому вінку просто дивиться тобі а душу... Дякую, Романе!!!

Ярина Коваль Я дуже люблю Романових святих... Тепло мені біля них. Як біля оберегів – таких правічних і дуже близьких, домашніх... Ця виставка – трохи інша... Але я знаю, його Богородиця ще обов'язково всміхнеться!!!».

Тетяна КОЗИРЄВА, «День»

Фото з ФБ-сторінки Романа ЗІЛІНКА