«Будь-яка спроба Росії створити з Криму «українське Придністров’я» спровокує «українську Чечню», - Лілія Шевцова
Прес-конференцію Віктора Януковича в Ростові-на Дону та російську агресію в Криму коментує провідний науковий співробітник Московського центру Карнегі Лілія Шевцова.
Як ви розцінюєте прес-конференцію Януковича?
- Сам факт того, що президент, котрого Україна скинула, опинився у інший країні, претендує на лідерство та ще й сміє говорити про якусь агресію - це вища міра лицемірства і глупості. Звісно, що йому ніхто не вірить, хіба що російське населення котре дивиться різноманітні «перші», «другі» чи якісь там «треті» канали телебачення. На кого був розрахований виступ Януковича? На росіян, на російськомовне населення України. Очевидно і те, що Захід Януковичу вже не вірить.
Що намагалась донести Росія вустами Януковича?
- Річ у тім, що тут ми маємо справу із відкритою провокацією, в якій бере участь Кремль. Це провокація, організатори якої не надто непокояться враженнями, які вона створює. Раніше ж теж були провокації, але їх будували більш тонко, вони виглядали витонченіше, а зараз ляльководи Януковича навіть не потурбувались про враження, яке ця затія створить.
Під час прес-конференції Янукович сказав, що говорив з Путіним по телефону і домовився про зустріч, але не відразу, а лише тоді, коли у Путіна буде час. Путін ігнорує Януковича?
- Путін вже неодноразово демонстрував своє нехтування до Януковича, котрий, в принципі, знаходився на повідку у Кремля досить давно, бо вся історія з Януковичем розпочалась ще у 2004 році. Останнім часом, коли Янукович отримав від Кремля обіцянку у 15 мільярдів доларів із кишені в кишеню, реально він отримав лише три, які, між іншим, дуже швидко випарувались невідомо куди за місяць часу. Це свідчить про «особливо теплі» стосунки між Путіним та Януковичем, а той факт, що були випадки, коли Віктор Федорович телефонував президенту Росії, а той не брав трубки, свідчить про те, що Янукович – не герой Путіна і симпатій до Віктора Федоровича немає.
Очевидним стає, що Володимир Путін не вважає Януковича людиною гідною довіри. Янукович просто порушує ті гангстерські правила, які поважає Путін. Президент Росії дотримується принципу лояльності, він ніколи не покине своїх людей і жодна особа з його команди, якою б безпомічною вона не була, не буде викинута з команди. Янукович порушив ці правила, тому не заслуговує уваги Путіна, але Віктор Федорович поки єдиний кандидат на повідку у Кремля, котрий має певні основи легітимності своєї влади в Україні – його ж таки обрали президентом України, тому Путін поки не відпускає Януковича.
Чи вважаєте ви, що цією прес-конференцією Віктор Янукович підтвердив, що є «політичним трупом»?
- Це він підтвердив тоді, коли втік з України. Його поява у Ростові свідчить, що росіяни лише викопали цей «труп» і використовують Януковича у якості «живого трупа» для своїх цілей та публічної демонстрації.
Як розвиватиметься конфлікт у Криму на вашу думку?
- Очевидно, що Крим є важливим елементом, який дозволяє Росії залишатись впливовим гравцем на українському внутрішньополітичному полі. У Кремля ще є певний резерв сил в Україні – проросійське політичне лобі, фінансовий вплив, російськомовний електорат на Півдні та Сході, Севастополь як цілком проросійське місто, бо є величезний вплив Російського Чорноморського флоту. У Росії є величезний як силовий, так і фінансовий вплив на ці регіони. Я думаю, що на разі у Путіна є декілька сценаріїв впливу на Україну. Одним зі сценаріїв є приручення нової української влади, або ж спроба повернути Тимошенко на політичну арену в якості партнера для діалогу з Москвою, бо Путін знає Тимошенко як партнера з яким можна вести справи. Також є проросійське лобі, котре отримує фінансування з Кремля. У Криму я бачу цілком свідому спробу перетворити півострів на «українське Придністров’я». Мова не йде про військову анексію Криму Росією, бо це надто велике навантаження на бюджет РФ. Для Путіна набагато вигідніше бачити Крим нестабільним, щоб він був раною, яку можна постійно тикати палкою. На жаль, цей сценарій «українського Придністров’я» дуже непередбачуваний, бо у Криму є така сила як Кримські татари, тому будь-яка спроба створити «українське Придністров’я» може спровокувати створення «української Чечні».
Ярослав НАЗАР, співкоординатор Дискусійного клубу