Дроблення великого бізнесу на ФОП необхідно заборонити на законодавчому рівні
По-справжньому захистити малий бізнес можна шляхом введення заборони дроблення "крупняка" на фізичних осіб підприємців (ФОП). Заборона на дроблення великого бізнесу на ФОП має бути врегульований на законодавчому рівні, що дасть органам контролю реальні інструменти захисту малого бізнесу від великого. Про це пише Сергій СЛЕДЗЬ, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу ZN.UA, кандидат економічних наук.
Автор посилається на кричущий випадок роботи великого бренду з продажу техніки і електроніки під виглядом ФОП: керівництво відомої компанії відкриває на співробітників купу ФОП. «Від цього ми будемо продавати IPhon в Інтернеті, від імені цього - в магазинах Харкова, а від цього - в Києві.
- Так він же у нас вже не працює...
- Байдуже, ось всі його документи.
- Але це ж незаконно.
- Так ніхто ж не дізнається ... », - приблизно так міркують схемщики у журналістському розслідуванні на особистому ютюб-каналі Євгена Плінского. А паралельно з ФОП існує армія бухгалтерів, які за них ведуть діяльність і здають звіти в податкову. Які звіти, про яку діяльність самі горезвісні-ФОП навіть не знають.
«Немає законних підстав від імені ФОП і без його відома торгувати IPhon з порушенням закону. Це заліт. Схема", - так резюмує в кінці розслідування Євген Плінскій.
На думку автора аналітичного матеріалу, підхід держави щодо нівелювання зловживань великого бізнесу зі створенням безлічі ФОП не витримує критики.
- Ніяких цільових правил, що збільшують відповідальність великого бізнесу за зловживання спрощеною системою, впроваджувати не збиралися і не збираються. Навпаки, карати збираються не замовників (кілька тисяч великих компаній, що використовують спрощену систему оподаткування як внутрішню низькоподаткову зону), а виконавців (десятки тисяч ФОП з малого і мікробізнесу). У боротьбі з тіньовою економікою вводяться правила, що працюють за принципом килимового бомбардування і правих, і винуватих, - цитує автор економічного експерта В'ячеслава Черкашина.
При цьому вже існують готові інструменти.
"Рішення існує і знаходиться в межах виконання відразу двох міжнародних зобов'язань України, - вважає В'ячеслав Черкашин: 1) згідно з BEPS project - плану дій в галузі міжнародного оподаткування, розробленого ОЕСР/G20, до якого наша країна приєдналася ще 1 січня 2017 року; 2) згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС", - відзначає автор.
Однак перераховані опції поки не стали предметом інтересу економічної влади.
Детальніше читайте в статті Сергія СЛЕДЗЯ для ZN.UA - "Дроблення бізнесу на пікселі".