Маршалек Сенату: Українці теж можуть звинуватити поляків у геноциді

Маршалек Сенату Боґдан Борусевіч задоволений змістом постанови Сенату про вшанування пам`яті жертв Волинського злочину, хоча й сам не підтримує прийняття Сенатом "історичних постанов". Про це він розповів в інтерв’ю Gazecie Wyborczej.

Борусевіч в інтерв'ю відповідає на закиди з боку політиків опозиційного "Закону і справедливості" (PiS), що вимагали оголошення 11 липня днем мучеництва кресов'яків, але не змогли знайти підтримки в Громадянської платформи, тим, що у Польщі немає днів пам'яті жертв ані нацистської Німеччини, ані радянського комунізму, хоча у двох останніх випадках жертв було значно більше, ніж у Волинському злочині.

На думку маршалека, поняттям геноциду слід послуговуватися дуже обережно, "щоб у майбутньому не наразитися на подібні звинувачення від інших сторін".

Українці теж можуть звинуватити поляків у геноциді, вважає Борусевіч — у 1944 році та "на іншій території, і щодо інших українців, ніж ті, яких можна було б звинувачувати у Волинському злочині".

Польський політик вважає, що остання постанова польського Сенату була гострішою за попередні через радикалізацію поведінки середовищ польських кресов'яків. Водночас цю радикалізацію він пояснює глорифікацією лідерів ОУН й УПА "певними середовищами в Україні".

Борусевіч не вважає останню постанову радикальною: вона не перекладає відповідальність на всіх українців, а лише на членів ОУН-УПА. Він також не розраховує на гостру реакцію на постанову Сенату з боку України на парламентському рівні, хіба що на рівні окремих місцевих рад.

За матеріалами: iPress