МЕНЮ

Аспірант Острозької академії популяризує творчість Уласа Самчука

20 лютого, 2020 - 15:16

До 115-річчя з дня народження Уласа Самчука аспірант Національного університету "Острозька академія" Олександр Подвишенний читає лекції в українських закладах освіти, присвячені творчості видатного письменника.

"Ідея читати лекції про Уласа Самчука зародилася спонтанно. Я досліджую його творчість з 2014 року, як ще був студентом-бакалавром спеціальності "Літературна творчість". Тоді продовжив на магістратурі, а зараз пишу кандидатську дисертацію. Такі лекції, бесіди, дискусії проводжу не лише в академічному форматі, а й на різних патріотичних вишколах, краєзнавчих зборах тощо. Загалом, відгукуюся на будь-які пропозиції, адже отримую від цього щире задоволення. Перше знайомство з Уласом Самчуком відбулося ще під час навчання в ліцеї, де класний керівник, вчителька української мови й літератури, Світлана  Наумець факультативно дала завдання прочитати трилогію “Волинь”. Я її фактично “проковтнув”. Тоді була “Марія”, але особливо запам'ятався роман “Гори говорять”, який читав зі старенького комп'ютера, адже паперовий варіант було годі дістати, а текстовий був у вільному доступі в Інтернеті", — розповідає Олександр.

Із власних спостережень дослідника, молодь із цікавістю слухає не лише про творчість Уласа Самчука, а й про його біографію. Письменник пережив кілька голодоморів, дві світових війни, революцію та еміграцію, займав чільну посаду в уряді УНР, співпрацював з націоналістичним підпіллям, а ще був неабияким романтиком. Подейкують, що його дружина Тетяна Прахова-Чорна була завербована радянськими спецслужбами, й Улас Самчук кохався з жінкою, яка знала всі його таємниці, хоча згодом між ними зародилася щира любов.

"Загалом, усе Самчукове життя овіяне ореолом таємничості, а таке молоді імпонує, є на кого рівнятися. Улас Самчук жив, як і писав, принаймні намагався. Герої його романів ідейні, сильні, вольові. Вони знають, чого хочуть, і ніколи не сходять на манівці зі стежки, яку обрали. Така література є динамічною, цікавою. Навіть, коли письменник пише про село, то це село живе і бурхливе, не манірне, як в соцреалістичній літературі", — зауважує Олександр Подвишенний.

На жаль, за президентства Януковича творчість Уласа Самчука вилучили зі шкільної програми.

"115-річниця, яку ми святкуємо, не відзначається на державному рівні, і це прикро, але я думаю, що Улас Самчук би не засмутився, адже він ніколи не був «попсовим» автором", — додає Олександр.

Олексій Костюченко, Острог